«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет47/75
Дата13.02.2017
өлшемі5 Mb.
#4069
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   75

References: 
1.  Error  Correction  [Electronic  resource]  /  Jo  Budden. 

  October  20,  2010 

  Available  at: 
http://www.teachingenglish.org.uk/language-assistant/teaching-tips/error-correction 
2.  JimScrivener Learning Teaching (The Teacher Development Series).

Macmillan, 2005. 

431 
р.
 
3.  Mistakes, 
Errors, 
and 
Correction[Electronic 
resource] 

Chris 
Cotter. 

Available 
at: 
http://www.headsupenglish.com/index.php/esl-articles/feedback-and-correction/315-mistakes-errors-
correction 
4.  Scott Thornbury How to Teach Grammar.

Harlow:Longman, 1999.

 192 p. 
 
 
Арайлым Абраш
 
(Тараз, Казахстан

 
ОСОБЕННОСТИ
 
КАЗАХСКОГО РЕЧЕВОГО ЭТИКЕТА ДЕЛОВЫХ
 
ВСТРЕЧ
 
 
Несомненно,  с  развитием  международных  отношений  страна  стремится  к  значимости  на 
всемирной бизнес
-
арене, и деловой этикет Казахстана можно отнести скорее к Европейскому, нежели 
к  Азиатскому.  Участники  деловых  встреч  неизменно  одеты  согласно  западному  стилю  одежды. 
Приходить на совещание следует вовремя, но не стоит ожидать, что оно закончится к назначенному 
сроку.  Переговоры  ведутся  не  спеша.  Прежде  чем  перейти  к  делу  казахи  будут  уделять  много 
внимания  мелочам,  как  семья,  которая  должна  быть  уверенна,  что  этим  новым  людям  можно 
доверять,  и  они  надежны.  В  Казахстане  бизнес  является  длительным  процессом,  поэтому  нужно 
иметь терпение в ожидании, пока отношения с партнерами по бизнесу станут прочными.
 
В  настоящее  время  традиционные  этикетные  нормы,  подчеркивающие  главенство  мужчины, 
все более заменяются европеизированными нормами этикета.
 
Одной  из  форм  проявления  уважительного,  толерантного  отношения  у  казахов  были 
многочисленные  ритуализированные  знаки  приветствий,  особые  для  пола  и  возраста,  выражения 
благодарности,  благопожелания,  почитания  старших  или  ближних  рода.  В  приветствиях  ярче  всего 
отражается смысл этикета –
 
обозначение места общающихся в социальной иерархии, подтверждение 
социальной структуры общества.
 
Именно  поэтому  конкретные  формы  приветствий  имеют  много  вариантов,  в  зависимости  от 
того,  кто  кого  приветствует.  Возраст,  пол,  социальное  положение,  родственные  связи,  род  занятий, 
степень  знакомства  будут  иметь  значение  для  приветствующих  людей,  и  определять  их  поведение 
при  встрече.  При  прощаниях  важным  моментом  являются  взаимные  благопожелания  и 
благословения старших.
 
Основная формула приветствия для мужчин –
 
«Ассалаумагалейкум!» (от араб. «Мир Вам!»), с 
ответом  «Уагалейкумассалам!»  (от  араб.  «Тебе  того  же
 
желаю!»)  –
 
объединяет  их  со  всеми 
народами,  исповедующими  ислам.  Самая  распространенная  форма  невербального  приветствия  –
 
рукопожатие.
 
Главный  принцип  очередности  приветствия,  соблюдаемый  и  сегодня,  –
 
младший  должен 
приветствовать  старшего.  Это  касается  и
 
возраста,  и  социального  статуса:  служащий  приветствует 
начальника,  а  ученик  –
 
преподавателя.  Когда  встречаются  ровесники,  коллеги,  то  здороваются 
одновременно. Традиционные правила соблюдаются при обращении и к незнакомому человеку.
 
Словесные  формулировки
 
казахских  женских  приветствий  отличаются  от  мужских.  Самое 
распространенное женское приветствие “Салем бердик!” (“Поклон вам!”). Однако полного запрета на 
произнесение  женщинами  мужских  приветствий  сегодня  нет.  Женщины  –
 
казашки  южных  областей 
Казахстана приветствуют мужчин словами: “Ассалаумагалейкум!”, но между собой их не используют. 
Вероятно,  это  инновация,  связанная,  с  одной  стороны,  с  все  большей  эмансипацией  женщин,  а  с 
другой  –
 
с  современной  углублением  религиозности  казахского  общества.  Этикет  приветствий 
женщин  между  собой  может  иметь  несколько  вариантов.  Некоторые  в  качестве  приветствия 
пожимают друг другу руки, а другие просто говорят «Как дела?».
 
Женщина  и  мужчина,  как  правило,  здороваются  вербально.  Сегодня  общее  правило 
очередности приветствия («младший» приветствует «старшего») действует и при приветствии между 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
229 
 
 
 
представителями  разных  полов:  женщина  любого  возраста  («младшая»  в  традиционной  иерархии 
старшинства) здоровается первой с пожилым мужчиной или старшим родственником мужа.
 
Сверстники  или  люди,  у  которых  небольшая  разница  в  возрасте,  говорят  друг  другу: 
«Калайсын?» («Как ты?») или «Жагдай калай?»
 
(«Как  дела?»).  Эти  приветствия  выражают  различную  степень  близости  здоровающихся 
сторон  и  разные  типы  общения.  Традиционное  приветствие  имеет  более  торжественный 
официальный  характер,  в  то  время  как  неофициальные  –
 
«Калайсын?»,  «Калай  жагдай?»  –
 
подразумевают  близкие  отношения  между  сверстниками.  Одни  и  те  же  люди  в  разных 
обстоятельствах  могут  здороваться  по
-
разному.  Например,  в  ежедневных  ситуациях  ровесники 
используют:  «Калайсын!»,  но  если  они  долго  не  виделись,  то  употребляют:  «Ассаламалейкум!» 
(ответ:  «Уалейкумассалам!»),  что  подчеркивает  радость  встречи.  Среди  городской  молодежи 
распространено  неформальное  приветствие  «Салам!»  («Салем!»)  –
 
сокращение  от  традиционного 
приветствия «Ассаламалейкум». Но приветствие «Салам!» вовсе не означает, что молодой человек, 
здоровается  в  традиционной  манере  и  настроен  на  соблюдение  этикета.  Наоборот,  это  еще  более 
неформальное  приветствие,  чем  «Калайсын!»,  и  в  ответ  на  него  не  говорят  «Уалейкумассалам!»,  а 
отвечают  тоже  «Салам!».  Приветствие  «Салам!»  –
 
своеобразное  приглашение  и  код  к 
неформальному  общению  посредством  городского  молодежного  сленга.  При  этом  нужно  уточнить, 
что  если  люди  употребляют  «Ассаламалейкум!»  или  «Калайсын!»,  то,  возможно,  разговор  будет 
происходить  на  казахском  языке,  а  если  приветствие  звучит  как  «Салам!»,  то  разговор  пойдет 
наверняка на русском.
 
В  обычаях,  связанных  с  гостеприимством,  принцип  толерантности  проявлялся  очень  ярко. 
Хозяин должен был проявлять уважение к гостю, несмотря на самые тяжкие обиды («Если являются к 
тебе, прости, даже жертвуя хуном отца»; «Когда являются в твой дом, то, хотя бы ты имел претензию 
с дом, умалчивай о ней»).
 
По  казахскому  этикету  у  гостя  запрещалось  расспрашивать  о  цели  визита  в  течение  трех 
дней. Путнику необходимо было оказать в первую очередь необходимые услуги и почести. А если и 
задавались  вопросы,  то  они  носили  общий  характер  и  не  относились  непосредственно  к  гостю. 
Считалось также, что излишнее любопытство может представить хозяина как человека невежливого.
 
Терпение  по  отношению  к  гостю  сохранилось  и  по  сей  день.  На  какое  бы  время  не  приехал 
гость, хозяева должны оказывать ему все почести, которые он заслуживает.
 
Казахи очень  утонченно ведут бизнес. Как правило, они говорят обобщенно, а не линейно, в 
целях  предоставления  информации  дипломатическим  путем.  В  обсуждении  они  не  любят  прямых 
вопросов и тщательно зондируют информацию.
 
Казахский  народ  представляет  собой  коллективистскую  культуру.  В  ходе  длительного  и 
своеобразного  этногенеза  у  казахов  сформировались  следующие  особенности  национальной 
психологии  под  влиянием  исторического,  социально
-
политического  и  экономического  развития: 
стойкость в достижении поставленных целей, выносливость, настойчивость, способность переносить 
большие  трудности;  умение  быстро  адаптироваться  к  постоянно  изменяющимся  условиям 
жизнедеятельности,  чувство  единой  принадлежности,  конформизм,  сплочённость,  негативное 
отношение к конфликтам, склонность к их разрешению с помощью «третейского судьи».
 
Казахская  культура  имеет  ярко
-
выраженный  низкоконкурентный  характер.  Казахи 
приписывают  большую  ценность  сотрудничеству,  компромиссам,  гармонии,  сохранению  и  развитию 
отношений, личным качествам человека.
 
В  Казахстане  бизнес  является  длительным  процессом,  поэтому  нужно  иметь  терпение  в 
ожидании,  пока  отношения  с  партнерами  по  бизнесу  станут  прочными.  Казахи  придают  большое 
значение личным качествам и личным отношениям. Гостеприимство по
-
прежнему остается одной из 
важнейших  ценностей  казахского  общества.  При  специальном  приглашении  гостя  домой  обычно 
говорят:  «үйден  шәй  ішініз»  («Испейте  у  нас  чаю»).  Чаепитие  не  так  строго  регламентируется 
этикетными  правилами,  как,  например,  торжественная  трапеза,  однако  за  чаепитием  ярко 
проявляются  такие  основные  принципы  культуры  общения  казахов,  как  доброжелательность  и 
толерантность.
 
«Принцип старшинства» во всех этих этикетных ситуациях (кроме, конечно, раздела военной 
добычи) соблюдается и в настоящее время. В любой ситуации молодые должны оказывать уважение 
к «старшему», внимание и готовность быть ему полезным.
 
При  разговоре  со  «старшими»  запрещается  держать  руки  в  карманах,  жевать,  курить  и 
выпивать. При любых обстоятельствах такого человека слушают очень внимательно, даже когда его 
речь  обременительна  для  молодого  человека.  Молодые  люди  в  присутствии  «старших»  не  смеют 
говорить громко, смеяться; на их вопросы следует отвечать скромно. На улице и в транспорте казахи 
уступают место старшему человеку. Старших не подвергают критике и им не противоречат, особенно 
в общественных местах.  В семье в  повседневной  трапезе без хозяина  дома не приступают к  еде, а 
дети между собой слушаются старшего по возрасту ребенка.
 
В  современном  казахском  обществе  сословное  «старшинство»  перенесено  на  людей, 
занимающих
 
видные  должности,  например,  Президента  РК,  премьер
-
министра,  депутата,  акима 
(мэра)  аула.  О  почтительном  отношении  к  «старшему»  и  его  роли  в  обществе  говорит  его  место  в 
пространстве (в центре помещения, впереди, выше, дальше от входа и т.п.). Им предлагают почетное 
место тор, они всегда сидят с левой стороны аксакалов (главы рода, старейшины).
 

230 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
На заседании все главные представители компании будут сидеть во главе стола, а остальные 
сотрудники  будут  размещаться  в  порядке  убывания  ранга.  Во  время  собрания  самый  старший  по 
должности  начинает  обсуждение,  а  затем,  в  порядке  ранжирования,  вводит  в  ход  беседы  свою 
команду.
 
К концу нынешнего столетия сформировалась более или менее устойчивая модель культуры 
общения  у  казахов.  Её  характерной  чертой  является  сочетание  элементов  современной 
(урбанизированной, европейской) и традиционной (архаичной, восточной) культур.
 
Основные  принципы  традиционного  казахского  этикета,  несмотря  на  его  трансформацию, 
сохранились  в  современных  нормах  общения.  Сохранился  принцип  почитания
 
старших.  Однако  он 
видоизменился:  уже  нет  разветвленной  иерархии  старшинства,  которая  наблюдалась  в 
традиционном обществе.
 
Сохраняется  принцип  толерантности  как  имеющий  общечеловеческую  ценность.  Он 
принимает менее формализованные формы, выражается не столько в конкретных этикетных нормах, 
сколько в самом духе, атмосфере общения. Наибольшим изменениям подвергся принцип тендерной 
дифференциации, что связано со все большим утверждением равноправия женщин.
 
В  заключение  нужно  упомянуть  о  существовании  большого
 
интереса  в  современном 
казахском обществе к традиционному этикету и наметившейся тенденции к возрождению некоторых 
культурных норм. Это, несомненно, связано с подъемом национального самосознания казахов после 
обретения Казахстаном независимости и стремлением к изучению ими своей традиционной культуры.
 
 
Литература:
 
1. 
Льюис Р. Деловые культуры в международном бизнесе. М., 1996. С. 205
 
2. 
Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. М., 2000. С. 60
 
3. 
Верещагин Е.М., Костомаров В.Т. Язык и культура. М., 1990
 
4. 
Формановская Н.И. Речевой этикет и культура общения. М.: Высшая школа, 1989
 
5. 
Культура общения у казахов: этикет приветствия и прощания // Этнографическое обозрение. 2007. 
№ 6. С. 105
-115. 
 
Научныйруководитель:
 
старший преподаватель Калымбетова Н.П.
 
 
 
Каріна Азарх
 
(Київ,
 
Україна)
 
 
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
 
 
Постановка  проблеми.
 
Останніми  роками  зростає  особливий  інтерес  науковців  до  проблем 
дослідження російської мови як іноземної  у вищих медичних закладах України та посилюється  увага 
до розробки теоретичних основ методики викладання даної дисципліни. Це характеризується тим, що 
сучасна  медицина  залишається  однією  з  найбільш  розвинених  галузей  української  науки,  яка
 
перебуває на етапі її становлення.
 
Базовою складовою вдосконалення навчання іноземних
 
студентів є розробка концепції мовної 
освіти,  бо  саме  мова  є  провідною  передумовою  становлення  майбутніх  фахівців  у  їхній  професійній 
підготовці.
 
Аналіз  останніх  досліджень  і  публікацій.
 
Питання  дослідження  мовної  компетентності 
студентів
-
іноземців  стали  об’єктом  наукових  шукань  як  зарубіжних  (О.
 
Корнілов,  Р.
 
Норвуд, 
Дж.
 
Равен,  П.
 
Сорокін  та  ін.),  так  і  вітчизняних  науковців  (О.
 
Білик,  Г.
 
Воробйов,  Р.
 
Гришакова, 
І.
 
Закір’янова,  Т.
 
Колодько,  О.
 
Першукова,  В.
 
Топалова,  С.
 
Шехавцова).  Сучасні  методики  щодо 
основних механізмів оволодіння відповідною культурою під час вивчення іноземної мови були в полі 
зору  дослідників  (Є.
 
Верещагін,  В.
 
Костомаров,  В.
 
Красних,  Ю.
 
Пассов,  В.
 
Сафонова,  О.
 
Селіванова, 
С.
 
Тер
-
Мінасова,  Г.
 
Томахін,  В.
 
Фурманова,  Д.
 
Хаймз)  та  особливостей  формування  мовної 
особистості  (Г.
 
Богін,  Є.
 
Боринштейн,  Н.
 
Гальскова,  Є.
 
Голобородько,  І.
 
Зимня,  І.
 
Ігнатова, 
Ю.
 
Караулов, О.
 
Леонтович, М.
 
Пентилюк) різнобічно висвітлюють досліджувану проблему. У наукових 
працях  розглянуто  теоретичні  та  практичні  аспекти  процесу  формування  мовних  стереотипів, 
методологічного  аспекту  і  входження  іноземних  студентів  в  український  соціокультурний  простір 
засобами  російської  мови  як  необхідної  умови  життя  і  навчання  в  Україні.  Характерною  особливістю 
сучасного  стану  в  галузі  викладання  російської  мови  як  іноземної  (А.
 
Л.
 
Бердичевський, 
О.
 
Д.
 
Митрофанова,  М.
 
І.
 
Пентилюк,  Ю.
 
Є.
 
Прохоров,  С.
 
Г.
 
Тер
-
Мінасова,  Н.
 
П.
 
Тропіна)  науковці 
доводять, що вивчення іноземної мови сприяє розвитку мовної особистості в процесі міжкультурного 
діалогу.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
231 
 
 
 
Актуальність
 
даної  проблеми  зумовлено  сучасними  тенденціями  в  методиці  викладання 
іноземних  мов,  необхідністю  залучення  іноземних  студентів  до  українського  соціокультурного 
простору  засобами  російської  мови  як  іноземної  та  потребою  у  створенні
 
особливої  методичної 
системи,  спрямованої  на  формування  соціокультурної  компетентності  іноземних  студентів  під  час 
навчання російської мови.
 
Мета
 
дослідження  полягає  в  науковому  обґрунтуванні  та  створенні  різних  методик  щодо 
викладання  російської  мови  для
 
іноземних  студентів  вищих  медичних  навчальних  закладів,  що 
відповідають комунікативним, когнітивним, культурологічним потребам майбутніх фахівців.
 
Виділити  метод,  який  є  найефективнішим,  не  можливо.  У  кожному  з  них  можна  знайти  щось 
цінне.  Методи  відрізняються  як  характером  організуючою  діяльності  викладача,  так  і  способом 
організації  пізнавальної  діяльності  студента.  Тому  для  вибору  найбільш  ефективного  у  кожній 
конкретній ситуації методу слід враховувати ряд чинників: зміст знань, укладених в мовному матеріалі, 
контекст  навчальної  ситуації,  особливості  пізнавальної  та  мовленнєвої  діяльності  та  особистісні 
характеристики  педагога  і  студентів.  Залежно  від  того,  що  виступає  джерелом  знання,  виділяють 
методи словесні, наочні, практичні. Засобами реалізації словесного методу виступають бесіди, лекції; 
наочного  –
 
ілюстрації,  таблиці,  відеофільми,  комп'ютерні  презентації  та  ін;  практичного  –
 
експерименти,  ділові  ігри  і  т.д.  Кожен  з  цих  методів  має  широкі  можливості  залучення  уваги  учнів. 
Активні  методи  передбачають  участь  учнів  у  навчальній  діяльності  нарівні  з  викладачем.  Звернення 
до  активних  методів  дозволяє  утримувати  увагу  учнів  на  предмет  вивчення  протягом  усього 
навчального  часу.  При  використанні  активних  методів  на  занятті  можливо  створити  таку  навчальне 
середовище, де  учень б задавався питаннями про свої досягнення, труднощі та  успіхи, вибудовував 
разом  з  викладачем  траєкторію  власного  розвитку.  Активні  методи  навчання  при  їх  вмілому 
використанні  допомагають  викладачеві  російської  мови  як  іноземної  одночасно  вирішити  три 
взаємопов'язаних завдання:
 
1) підпорядкувати процес навчання впливу викладача;
 
2)  забезпечити  активну  участь  в  навчальному  процесі  всіх  студентів,  як  підготовлених,  так  і 
непідготовлених;
 
3) встановити безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.
 
В  основі  активних  методів  навчання  лежить  «діалогічне  спілкування,  в  процесі  якого 
розвиваються  комунікативні  здібності,  вміння  вирішувати  проблеми  колективно,  розвивається 
мовлення учнів».
 
Методична  система  завдань  у  медичному
 
університеті  має  охоплювати  три  цикли  навчання: 
гуманітарний, 
фундаментальний, 
професійно
-
зорієнтований, 
що 
сприятиме 
збагаченню 
індивідуального  словникового  запасу,  кращому  засвоєнню  й  розумінню  наукових  термінів,  якими 
мають  оперувати  майбутні  фахівці  професійної  медичної  галузі.  Під  час  вивчення  російської  мови 
іноземні студенти повинні ознайомитися з основними лексичними поняттями, щоб чітко усвідомлювати 
взаємозв'язки між лексикою, граматикою, стилістикою та орфографією.
 
Дидактичний  матеріал  необхідно
 
добирати  такий,  який  містив  би  зв'язні  тексти  різних  стилів 
(художнього, наукового, офіційно
-
ділового), що мали б не тільки навчальну, а й виховну цінність і, крім 
того, відповідали б нормам літературного мовлення. Типологія завдань і вправ може складатися із:
 
а)  завдання  на  формування  власне  мовленнєвих  навичок,  в  основі  якого
 
контроль  і 
вдосконалення мовлення; робота над мовленнєвими різновидами завдань; використання лінгвістичної 
та довідкової літератури;
 
б)  завдання  на  формування  професійно  зумовлених  навичок,  зокрема,
 
побудова  власних 
висловлювань  на  фахову  тематику;  публічні  виступи;  моделювання  професійно
-
мовленнєвих 
ситуацій; оформлення ділової фахової документації.
 
Кожне із завдань може складатися із вправ, що містять:
 
а) фонетично
-
стилістичні завдання –
 
аналіз фонетичного оформлення текстів різних стилів, 
редагування речень;
 
б)  лексично
-
стилістичні  –
 
дослідження  стилістичного  забарвлення  мовних  одиниць, 
знаходження  відтінків  у  значенні  багатозначних  слів,  синонімів,  антонімів,  омонімів;  заміна  однієї 
синонімічної одиниці іншою; конструювання текстів наукового та офіційно
-
ділового стилів; редагування 
текстів;
 
в)  граматично
-
стилістичні  –
 
дослідження  особливостей  уживання  окремих  форм 
займенників;  конструювання  речень  і  текстів  з  різними  формами  дієслів;  аналіз  текстів  наукового  та 
офіційно
-
ділового стилів; редагування текстів; опрацювання різноманітних словників.
 
Для  того,  щоб  студенти  змогли  самостійно  знаходити  найбільш  вдалі  способи  вирішення 
поставлених перед ним завдань, вони повинні отримати необхідні наукові відомості про цей предмет і 
знати  загальні  способи  вирішення  подібних  завдань.  При  цьому  студентові  пропонується  система 
наукових  понять,  а  не  готові  відомості  про  який
-
небудь  предмет.  Цей  підхід  допомагає  активної 
стимуляції уваги студентів.
 
При вивченні російської  мови як іноземної  часто  застосовуються такі технології: екскурсійний 
метод,  програмоване  навчання,  ігрові  технології,  портфоліо,  тандем
-
метод.  Екскурсійний  метод 
сприяє збагаченню словника за рахунок спеціальної та побутової лексики. Матеріал, засвоєний в ході 
екскурсій, стає джерелом для подальших навчальних досліджень. Ігрові технології при навчанні мови 

232 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
як  іноземної  припускають  використання  в  навчальному  процесі  мовних  (лексичних,  фонетичних, 
граматичних) та комунікативних (рольових, творчих) ігор.
 
Портфоліо використовується у вигляді «мовного портфеля», що представляє собою сукупність 
матеріалів,  які  демонструють  результати  навчальної  діяльності  з  оволодіння  російською  мовою. 
Одним з перспективних сучасних методів є тандем
-
метод.
 
Він передбачає автономне вивчення мови 
тандемом  –
 
двома  партнерами  з  різними  рідними  мовами.  В  результаті  регулярного  спілкування  по 
Інтернету  і  в  реальності  навчаються  знайомляться  з  культурою  країни  досліджуваної  мови,  з 
особистістю  партнера,  отримують  інформацію  про  медичну  галузь.  У  процесі  такого  спілкування 
партнери засвоюють мову один одного.
 
Основними  видами  завдань  на  практичних  заняттях  мають  бути  і  творчі  роботи,  що 
сприятимуть  виробленню  в  студентів  практичних  умінь  та  навичок,  потрібних  для  продукування 
зв’язних  висловлювань  на  професійну  тематику:  опрацювання  основної  та  додаткової  лінгвістичної 
літератури  з  вивченої  теми;  підготовка  усних  і  письмових  відповідей  на  запитання,  що  стосуються 
теоретичного фахового матеріалу; вправи аналітичного й
 
конструктивного характеру з використанням 
різних  типів  словників;  складання  різних  видів  ділових  паперів  (за  зразками);  написання  анотацій  на 
основі  опрацьованої  літератури;  виступи  з  повідомленнями;  обговорення  та  коментарі  до  виступів 
тощо.
 
Ставлення  студента  вищого  медичного  навчального  закладу  до  вивчення  російської  мови 
свідчить  про  його  культурний  рівень.  Мова  втілює  у  собі  духовні  скарби  народу.  Тому 
міжкультурологічний  чинник  надзвичайно  важливий  у  процесі  формування  професійно  зумовленого 
мовлення
 
іноземних  студентів  медичних  університетів  України,  що  істотно  впливає  на  становлення 
особистості  майбутнього  спеціаліста.  Тож  під  час  викладання  гуманітарного  циклу  необхідно 
використовувати  дидактичний  матеріал  міжкультурологічного  характеру  і  необхідна
 
розробка 
спеціальної стратегії поведінки та навчання «розуміння чужого» (А.
 
Л.
 
Бердичевський). Основна мета 
міжкультурного  навчання  спрямована  на  прищеплення  здатності  студентів  до  сприйняття  нерідної 
культури.  Комунікативна  компетенція  набуває  характеристик  міжкультурної,  що  формується  на  рівні 
мислення,  почуттів  та  поведінки.  Як  зауважує  О.М.  Осіянова,  що  результатом  вивчення  іноземної 
мови  має  бути  активна  і  вільна  особистість,  здатна  і  готова  до  іншомовного  спілкування  на 
міжкультурному рівні []7
 
Другий  цикл  навчання  (фундаментальний)  має  бути  спрямований  на  засвоєння  студентами 
медичної  термінологічної  лексики  та  формування  вмінь  будувати  професійно  зумовлені 
висловлювання.  Професійне  мовлення  студентів
-
медиків  потрібно  збагачувати  й  розвивати  на 
заняттях зі спеціальних дисциплін через оволодіння відповідно до фаху системою термінів російської 
мови,  шліфуючи  культуру  мовного  спілкування  за  творчими  інтересами  та  потребами.  Саме  такий 
підхід  дасть  змогу  студентам  засвоїти  основні  правила  оформлення  найважливіших  документів, 
зокрема  фахового  призначення;  навчитися  використовувати  усну  та  писемну  форми  ділового 
мовлення,  добирати  спеціальні  медичні  терміни  для  оформлення  документації,  правильно 
користуватися  властивими  діловому  стилю  пасивними  конструкціями,  додержуватися  норм 
літературної мови, логічно формулювати думки, не допускати калькування та змішування мов.
 
Майбутнім  фахівцям  російська  мова  потрібна  не  як  сукупність  правил,  а  як  система 
світобачення, засіб культурного співжиття в суспільстві. З огляду на це доцільним буде вивчення тем, 
які  дадуть  можливість  викладачам  фахових  предметів  опрацьовувати  терміни  не  лише  професійно
-
зорієнтованих дисциплін, а й фундаментальних. Завданнями цього типу можуть бути:
 
1) до поданого тексту скласти фаховий словник;
 
кілька термінів увести в речення:
 
2) дати відповіді на запитання, правильно вживаючи медичні терміни;
 
3)  переказати  поданий  текст  російською  мовою.  Ці  вправи  допоможуть  іноземним  студентам 
сприймати лекції з основних дисциплін, що в свою чергу забезпечить
 
підготовку до практичної роботи 
та подальшого навчання.
 
Щоб  вільно  володіти  усним  і  писемним  професійним  мовленням,  іноземні  студенти
-
медики 
повинні  мати  в  активі  широкий  запас  фахової  термінології.  Виробленню  мовного  чуття  сприятимуть 
саме переклади. Пропонуючи завдання на переклад, слід спонукати студентів вдумливо аналізувати 
науковий  текст,  добирати  такі  виражальні  засоби,  які  б  якнайточніше  передавали  його  зміст 
російською  мовою.  Крім  того,  варто  рекомендувати  студентам  вести  індивідуальний  словник,  куди 
студенти записуватимуть незнайомі терміни і словосполучення, які необхідно знати напам’ять.
 
Отже, формування професійного мовлення студентів вищого медичного навчального закладу 

 
вимога державного значення, що залежить не тільки від суті засвоєних студентами понять, термінів і 
правил, а й від вдалого добору дидактичного матеріалу, що сприяв би опануванню фахової медичної 
лексики,  вільному  продукуванню  висловлювань  на  професійну  тематику.  Від  того,  наскільки  вільно 
зможуть  користуватися  своїми  професійно
-
мовленнєвими  вміннями  й  навичками  іноземні  студенти, 
залежить  їхня  активність  у  виробничому  та  суспільному  житті  країни.  Щоб  засвоєні  теоретичні 
відомості  набули  практичного  значення,  потрібне  постійне  тренування  в  застосуванні  знань  у 
мовленнєвій  діяльності.  Мовна  освіта  має  бути  самодостатнім  складником  фахової  підготовки 
майбутніх спеціалістів і впливати на соціальне становище та суспільний престиж набутої професії.
 
Отже,  активізація  уваги  при  викладанні  російської  мови  як  іноземної  може  бути  досягнута
 
завдяки сучасних методів навчання.
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   75




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет