«Вітчизнянанаука: сучаснийстан,актуальніпроблемитаперспективирозвитку»

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
101 
 
 
Білім  беру  жүйесінің  негізгі  бөлшегі  –
 
оқушы,  оқушылар  толы  сынып,  мектеп  болса  білім  сапасы  осы 
баспалдақтардың әрбір буынына байланысты білім беру сапасын жақсартудың жолдарын анықтауға тырысамыз.
 
Қазіргі
 
заман  –
 
физика  ғылымының  өте  жан
-
жақты  тараған  кезеңі.  Физиканы  оқытудың  мазмұнын  жүзеге 
асыру үшін жаңа білім беру технологиялары ауадай қажет. Қазіргі ІТ озық жетістіктерін физика сабағында қолдану 
арқылы танымдық іс
-
әрекеттерін ұйымдастыра отырып, оқушылардың құзыреттілігін дамытуға болады.
 
Жаңа  ІТ  мұғалімнің  жүйелі  жұмыс  істеуіне  мүмкіндік  береді.  Бүгінгі  күнде  осы  технологияны  қолдануда 
интерактивті  тақта  ерекше  орын  алады.  Оқушы  интерактивті  тақтамен  жаңа  материалдарды  арнаулы 
бағдарламамен мүмкіндігінше пайдалана алады. Ондағы мақсат  –
 
оқушының өзінше  ойлау қабілетін арттыру және 
қазіргі  заманғы  интерактивті  тақтамен  жұмыс істеуге  үйрету.  Физиканы  оқытудағы  негізгі  талап  –
 
оқушыға  есептер 
шығара  білу  жолдары  мен  тәсілдерін  үйрету.  Интерактивті  тақтамен  сабақ  берген  кезде  мұғалім,  шәкірт  және 
интерактивті тақтамен қарым
-
қатынас жүргізіледі.
 
Физика  сабағында  жаңа  ІТ  қолдана  отырып  өз  бетінше  жұмыс  істеу  факторы  –
 
есептерді  шығара  білу, 
шапшаңдылық,  шеберлік  дағдыларын  ұйымдастыра  отырып,  сабақтар  өткізуде  қолдануға  мысал  ретінде
  7-
сынып 
сабағындағы «Күш, масса, энергия» тақырыбы бойынша балалардың білімін тексеру барысында төмендегі кестеде 
«қатесін табыңыз»:
 
 
1 
Жол
 
1 
m 
–
 
(кг, г)
 
2 
Жылдамдық
 
2 
s 
–
 
(км, м)
 
3 
Уақыт
 
3 
–
 
(км/сағ, м/с)
 
4 
Масса
 
4 
t 
–
 
(cағ, мин, с)
 
5 
Көлем
 
5 
Ғ
- 
(Н)
 
6 
Тығыздық
 
6 
V 
–
 
(м
3
) 
7 
Күш
 
7 
ρ
 
–
 
(кг/м
3
) 
 
Кестедегі  физикалық  шамалармен  оқушылар  толық  таныс,  анықтамалары  мен  теориясын  өткендіктен  бес 
минут ішінде білімдерін толық тексеріп, бағалауға болады.
 
7 сынып оқушылары физика пәнін бірінші жылы оқып отырғанын ескере отырып, сонымен  қатар
 
осы пәнге 
қызықтыру  үшін  электронды  тақтаға  төмендегідей  жұмбақты  көрсететін  болсақ,  оқушылар  бірден  таласа  жауабын 
іздейді, яғни:
 
 
Қол
 
ұстасқан шамдардың,
 
Мін таппайсың бойынан.
 
Бірі қалса сүрініп,
 
Бәрі кетер ойыннан. (Тізбектей жалғау)
 
 
Мұз жарғыш жүзіп келеді,
 
Бауыры қызып келеді.
 
Абайла ойып түсер,
 
Ондайлар бұзық келеді. Үтік
 
 
Қозғалысқа
 
келтіріп,
 
Жылдамдығын береді.
 
Өлшемдерін
 
қарасақ,
 
Ньютонға келеді. Күш
 
 
Көкке қараған, жұлдыз санаған. Телескоп
 
 
Аса қажет өмірге халық үшін,
 
Пайдаланам күн сайын
 
жарық үшін. Ток
 
 
Осылайша,  физика  сабағын  өткізу  барысында  ІТ  тиімді  пайдалансақ,  онда  білім  сапаларының  артуына 
мүмкіндік туады.
 
Физика  пәнінде  ақпараттық  технологияларды  қолдану  пәнді  оқытуда  дүниенің  заңдарын  терең  меңгертіп 
қоймай,  оқушылардың  ойын  дамытып,  эмоциясына,  сезіміне  қозғау  салады.  Өзіне  қажетті  мазмұны  мен  мәліметті 
ақпарат  көзінен  таңдап  өз  бетінше  ойланып,  шешім  қабылдауға  дағдыландырады.  Сондай
-
ақ  сабақ  өтуде 
интерактивті  тақтаны  қолдану  да  сабақ  тиімділігін  арттырады.  Компьютердегі  интернет  жүйесіндегі  ақпараттық 
мәліметтерді сабақ тақырыбына байланысты қажеттісін таңдап тікелей қолдануға болады.
 
Бүгінгі  тaңдaғы  aқпaрaттық  қоғaм  aймaғындaғы  оқyшылaрдың  ойлay  қaбілeтін  қaлыптacтырaтын  жәнe 
компьютeрлік  оқытy  іcін  дaмытaтын  жaлпы  зaңдылықтaрдaн  тaрaйтын  пeдaгогикaлық  тeхнологиялaрдың  тиімділігі 
жоғaры дeп eceптeуге болады.
 
Қорытa  кeлгeндe,  білім  бeрy  жүйecіндe
  IT 
тeхнологияны  оқытy  үрдіcіндe  кeңінeн  қолдaнyын  қaмтaмacыз 
eтyіміз қaжeт.
 
 
Әдебиеттер
: 
1. 
Н.Ә.Назарбаев Қазақстан халқына Жолдауы. Егемен Қазақстан. 2008 ж. 7 ақпан.
 
2. 
Нұрқасымова С.Н. Применение информационной технологии в учебном
 
процессе –
 
Астана, 2010 с.118
-124 
3. 
«Физика және астрономия» республикалық ғылыми –
 
әдістемелік педагогикалық журналы. 2012ж. №2.
 
4. 
Михеева Е.В. Информационные технологии в профессиональной деятельности.2006;
 
 
 

102 
«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
 
 
Неля Перхайло
 
(Переяслав
-
Хмельницький, Україна)
 
 
ФЛЕШМОБ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ
 
 
Постановка проблеми. У сучасних умовах швидких змін та суспільних перетворень надзвичайно важливим 
є формування в молодого покоління небайдужості, ініціативності, соціально активної поведінки. Нині Україна лише 
розпочинає системний розвиток та сприяння соціальній активності молоді.
 
Зростання  негативних  проявів  у  молодіжному  середовищі,  а  також  недостатня  ефективність 
використовуваних сьогодні методів та засобів соціально
-
педагогічної роботи актуалізує необхідність пошуку нових, 
більш  дієвих  інструментів.  У  процесі  соціалізації  підростаючого  покоління  сьогодні  все  помітнішу  роль  відіграють 
різноманітні  молодіжні  організації:  як  формальні,  так  і  неформальні.  Вони  є  певним  різновидом  соціально
-
педагогічної  діяльності  молоді,  відкритим  соціальним  інститутом  виховання,  який  впливає  на  особистісне 
самовизначення,  самоствердження  молодої  людини,  її  соціалізацію.  У  цьому  зв’язку  цікавим  як  для  педагогічної 
практики, так і для молоді є флешмоб як форма вияву суспільної позиції громадян.
 
Мета статті  –
 
дослідити флешмоб як соціальне явище та його роль у стимулюванні соціальної активності 
учнівської молоді.
 
Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Теоретичними засадами вивчення флешмобу є праці про його 
роль  як  інструменту  технології  інформаційної  соціалізації  (Г.Рейнгольд,  В.Брязкун,  А.Туполєв,  В.Щербина,І.Шевчук 
та  ін.),  а  також  у  світлі  формування  позитивно  спрямованої  поведінки  молоді  (Я.Гілінський,  В.Гуров,  А.Капська, 
В.Корченов, Л.Федотова, K.Glanz, F.Lewis та ін.).
 
Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема формування активної, позитивно спрямованої поведінки 
молоді  сьогодні  достатньо  актуальна,  проте  недостатньо  вивчено  питання  стимулювання  їхньої  соціальної 
активності, а також обґрунтування та впровадження соціально
-
педагогічних умов, що оптимізувало б цю роботу.
 
Виклад  основного  матеріалу  дослідження.  Соціальна  активність  –
 
це  сукупність  форм  людської 
діяльності,  свідомо  орієнтованої  на  рішенні  завдань,  які  постають  перед  суспільством,  соціальною  групою  в  цей 
період  і  може  проявлятися  у  різних  сферах:  трудовій,  громадсько
-
політичній,  культурній.Найчастіше  соціальна 
активність  молоді  пов’язана  з  участю  в:  1)
 
молодіжних  організаціях,  органах  студентського  самоврядування; 
2) 
соціальних  проектах  (просвітницькі  програми,  програми  роботи  з  дітьми,  молоддю,  людьми  із  спеціальними 
потребами,  людьми  похилого  віку,  ветеранами;  3)
 
волонтерських  проектах  (організація  різних  фестивалів, 
добродійні вечори, поїздки в дитбудинки, адресна добродійна допомога).
 
Соціально  активна  молодь  відрізняється  своєю  поведінкою  та  концентрацією  на  духовній,  а  не  тільки 
матеріальній  стороні  життя.  Основними  ознаками  соціальної  активності  сучасної  молодої  людини  є:  готовність  до 
здобуття  соціально
-
професійних  знань;  свідомі  мотиви  соціально
-
спрямованої  і  професійної  діяльності; 
спрямованість  на  розширення  соціально  значущих  форм  і  сфер  діяльності  (створення  проектів,  участь  у 
волонтерській,  громадській,професійній,  творчій  діяльності  і  т.д.);  ініціювання  власної  активності  в  процесі 
професійногостановлення  і  активності  свого  оточення;здатність  аналізувати  і  оцінювати  власну  практичну 
діяльність, прогнозувати і планувати свій життєвих шлях.
 
Останнім  часом  однією  з  часто  вживаних  форм  виявлення  суспільної  позиції  молоді  виступає  флешмоб. 
Флешмоб  можна  розглядати  як  явище  соціальне,  аналізувати  з  погляду  психології  і  філософії,  проте  політичні, 
соціально
-
економічні,  духовно
-
моральні  трансформаційні  зміни,  що  супроводжують  сучасне  інформаційне 
суспільство, висувають підвищені вимоги щодо його адаптаційних механізмів входження в Інтернет
-
спільноту.
 
Флешмоб  (англ. 
flashmob 
–
 
«спалах  натовпу»)  –
 
це  заздалегідь  спланована  масова  акція,  організована 
через  сучасні  швидкодіючі  засоби  комунікації  (в  основному  через  Інтернет),  в  якій  велика  група  людей  раптово 
з’являється  в  громадському  місці,  протягом  декількох  хвилин  виконує  заздалегідь  обговорені  дії,  які  називаються 
сценарієм,  і  потім  швидко  розчиняється  серед  людей.  За  формою  флешмоб  нагадує  перфоманс  і  являє  собою 
комплекс дій із символічним значенням, які одночасно виконують усі учасники флешмобу. Відмінністю флешмобу є 
поєднання  таких  рис,  як:  спосіб  організації  за  допомогою  засобів  масової
 
комунікації;  анонімність;  швидкість 
зібрання;  відсутність  організаторів  та  відповідальних  осіб,  централізованого  керівництва;  нетривалість;  раптовість; 
стихійність;  синхронність;  автономність;  абсурдність  дії;  повна  демократія;  повна  відмова  від  будь
-
яких
 
комерціалізованих відносин; повна відмова від висвітлення в ЗМІ. Флешмоб апелює до непідготовленої публіки, до 
«моментального суспільства» з комунікативними і аналітичними навичками.
 
Як  соціальна  рухливість  у  своєму  соціальному  прояві  флешмоб  прагне  продемонструвати  своє  критичне 
ставлення  до  устрою, правил,  стереотипів,  що склалися  в  конкретному  соціумі,  намагається  приборкати  суспільно 
встановлений порядок або ж надати йому нових акцентів. Флешмоб можна вважати явищем тимчасового зрушення 
соціальної свідомості та поведінки.
 
Не існує єдиної думки з приводу того, які цілі проведення флешмобів відображає соціум. Серед можливих 
варіантів: розвага, порушення повсякденного ходу життя; враження на оточуючих; відчуття причетності до спільної 
справи;  самоствердження;  спроба  одержати  гострі  відчуття;  отримання  ефекту  від  групової  психотерапії;  відчуття 
себе вільним від суспільних стереотипів поведінки [5, с. 39].
 
Отже, 
соціальна 
активність 
сучасних 
студентів 
–
 
це 
процес, 
зумовленийсоціальними 
тапедагогічнимивпливами, здатними змінитижиттєві переконання і навіть поведінку молодого покоління.
 
У  процесі  професійної  підготовки  студентів  педагогічними  впливами,  що  можуть  стимулювати  соціальну 
активність молоді є: виховання (власне освітній процес у вищому навчальному закладі і позанавчальна діяльність) і 
самовиховання (процеснабуття певних вмінь і навичок за вибором студента у вільний час забажанням). Формування 
соціальної  активності  студентіввідбувається  у
 
взаємодії  з  одногрупниками,  педагогами,  суспільством  вумовах 
спеціально організованої діяльності, результатом якого є залученнястудентів до соціальних і етичних цінностей. При 
цьому  флешмоб як виховний  засіб  сприймається позитивно,  бо  є  ненав’язливим інструментом,  апелює до емоцій, 
особистого досвіду таморально
-
етичних настановучасників, закликає їх до рішучих дій, самостійних рішень.
 
Завдяки  флешмобам  молодь  швидко  долучається  до  суспільних,  світових  рухів  і  акцій  культурно
-
мистецького  характеру,  наприклад:  «Сальса»;  «Єдині,  сильні,  непереможні»  і  т.д.;  суспільно
-
політичного, 
патріотичного змісту –
 
«Жива карта України», «Хто не скаче, той москаль», «За єдину Україну», «Крим –
 
це Україна» 
та ін.; протесаного спрямування –
 
«Проти російських продуктів», «кривавий» флешмоб «
The Blood Challenge
» тощо.
 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
103 
 
 
Стимулювання  соціальної  активності  молоді  за  допомогою  флешмобу  як  виховного  засобу  передбачає 
поширення інформації по сутність цього явища, залучення юнаківдо різних акцій та рухів, вивчення та узагальнення 
кращого міжнародного та вітчизняного досвіду флешмобів, сприяння соціальному становленню та розвитку молоді 
тощо.
 
Використання виховного потенціалу флешмобів в освітньому процесі вищої школи передбачає формування 
у студентів знання правил поведінки під час флешмобів, а саме: не можна порушувати етичні норми; не спілкуватися 
з  іншими  учасниками  акції  на  його  тему;  не  приїздити  на  акцію  у  кількості  більше  2
-
3  людей;  не  спізнюватися;  не 
привертати до себе увагу; не створювати скупчень; не мати конфліктів з міліцією; бути у тверезому стані; мати при 
собі  документи,  що  засвідчують  особу  [2].  Це  дозволить  посилити  безпеку  перебування  студентів  на  акціях  та 
спілкування у кіберпросторі.
 
Висновки.  Оновлення  змісту  й  методів  стимулювання  соціальної  активності  молоді  у  професійній  освіті 
вимагає  вивчення  питання  особливостей  флешмобу,  його
 
місця  у  суспільному  русі,  у  соціальній  структурі  й 
громадському  житті.  Флешмоб  як  форма  соціальної  дії  являє  собою  ще  не  вивчений  і  не  оцінений  повною  мірою 
засіб соціального виховання, що формує у молодих людей позитивну мотивацію до суспільно важливої діяльності, 
ініціативність, сміливість, винахідливість, здатність комуні кувати та ін.
 
 
Література:
 
1. 
Андрущенко  В.П.  Роздуми  про  освіту:  Статті,  нариси,  інтерв’ю
/ 
В.П
. 
Андрущенко.
 

 
К.:
 
Знання
 
України,  2004.
 

 
738 с.
 
2. 
Вербець В. Формування та реалізація духовно
-
творчого
 
потенціалу
/ 
В.
 
Вербець // Соціальна
 
психологія. 

 
2004. ‒
 
№ 3 (5). –
 C. 150 
–
 162. 
3. 
Брязкун В. В. Вплив флешмобу на розвиток громадянського суспільства в Україні
/ 
В. В. Брязкун // [Електронний 
ресурс]  –
 
Електронні  дані.  –
 
Дата  доступу:  10.02.2004  /  В.  В.  Брязкун
. 
–
 
Режим  доступу: 
www.novi.org.ua/news 
/Briazkun.doc 
4. 
Брязкун  В.В.  Флэшмоб:  развлечение  для  молодежиилиспособуправления  людьми?  [Элект
. 
ресурс]//  В.В. 
Брязкун
. 

 
Режим доступа: 
http://www.som.org.ua/fleshmob.html 
5. 
Колесникова
 
М.В. Педагогические исследования в области социальной
 
активности личности
/ 
М.В.
 
Колесникова
 // 
Вестник Томского государственного университета
 
(общенауч. период
. 
журн
.). 

 
Томск, ТГУ, 2007.

 
№ 298
. 

 
С. 
176-178. 
6. 
Петренко
-
Лисак
 
А.О.  Теоретико
-
методологічний  аналіз  соціальних  рухливостей:  флешмобу,  буккросінгу  та 
паркуру/ А.О.Петренко
-
Лисак// Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збір.наук.праць. 

 
К.: Фенікс, 
2011. 
–
 
Вип. 12. –
 
С. 36
-42. 
 
 
Кристина
 
Сербинова
 
(Бердянск, Украина)
 
 
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОНЯТИЯ «ПОЗНАВАТЕЛЬНЫЙ БАРЬЕР» КАК ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КАТЕГОРИИ
 
 
Любая  деятельность  человека  состоит  из  «процесса  преодоления  непрерывной  цепи  барьеров  –
 
физических, духовных, социальных, ценностных, информационных –
 
в целях удовлетворения наших потребностей» 
[6, с. 4]. Не составляет исключения и учебная деятельность, на каждом этапе которой возникают так называемые 
познавательные  барьеры  –
 
составляющие  каждого  структурного  компонента,  блокирующие  познавательную 
активность,  препятствующие  полноценному  проявлению  и  творческому  самовыражению  личности,  что  приводит  к 
общей неудовлетворенности процессом обучения и низкому уровню его эффективности.
 
Впервые в научной литературе понятие «педагогический барьер» обоснованно Л.
 
Ярославской как сложное 
педагогическое  явление,  вызванное  факторами  внутреннего  и  внешнего  характера  и  присуще  всем  субъектам 
учебно
-
воспитательного  процесса,  которое  в  результате  мешает,  сдерживает,  снижает  эффективность  и 
успешность этого процесса [7,
 
с. 16].
 
Также  следует  отметить,  что  И.
 
Глазкова,  уточняя  определение  «педагогический  барьер»,  обосновывает 
бинарную  сущность  педагогического  барьера,  выделяя  не  только  его  отрицательные  функции  (препятствование, 
сдерживания, снижения эффективности и успешности педагогического процесса), но и подчеркивая положительные 
функции  (стимулирование,  побуждение,  повышение  эффективности  деятельности  субъектов  педагогического 
процесса)  при  условии  его  преодоления  [2,  с.  53].  Обосновывая  классификацию  педагогических  барьеров, 
исследовательница из барьеров учебной деятельности, выделяет познавательные барьеры.
 
В  педагогической  и  психологической  литературе  существуют  различные  номинации  указанной  категории, 
имеющих  как  общие,  так  и  отличительные  характеристики,  в  частности,  «психолого
-
познавательные  барьеры» 
(И.
 
Бурганова,  А.
 
Пилипенко),  «когнитивные  барьеры»  (Е.
 
Домырева),  «барьеры  понимания  учебного  материала» 
(Ю.
 
Сенько, М.
 
Фроловская), «познавательные затруднения» (А.
 
Коржуев), «учебные затруднения» (Д.
 
Гребенкин).
 
Цель  нашего  исследования  заключается  в  обосновании  понятия  «познавательный  барьер»  как 
педагогической категории.
 
Непосредственно  познавательным  барьерам  как  неотъемлемой  части  учебной  деятельности  посвящено 
небольшое  количество  обобщающих  работ  психолого
-
педагогического  характера  (С.
 
Высоцкая,  Л.
 
Геращенко, 
Д.
 
Гребенкин, А.
 
Коржуев, Н.
 
Мараховская, А.
 
Пилипенко).
 
Для  целостного  описания  познавательных  барьеров  в  учебном  процессе  необходимо  прежде  всего  четко 
разграничивать  понятия  «трудность»  и  «сложность»  (сложности).  Анализ  психолого
-
педагогической  литературы 
(Н.
 
Кузьмина, А.
 
Маркова, И.
 
Зимняя, А.
 
Коржуев) позволяет утверждать, что затруднение не может быть внешним, 
а  является  субъективной  характеристикой,  преодоление  которой  зависит  от  подготовки  человека,
 
его 
индивидуально
-
психологических особенностей. Другой аспект связан с понятием «сложность» (сложности), которое 
в основном используется в отношении задач, учебного  материала, упражнений, содержания учебного предмета и 
т.д. (В.
 
Якунин, В.
 
Цетлин, Г.
 
Гильманов).
 
Таким  образом,  «затруднение»  психологической  характеристикой,  которая  связана  с  уровнем  подготовки 
того,  кто  учится  в  реализации  учебной  деятельности  и  восприятия  учебного  материала  в  отличие  от  категории 
«сложность», что более тесно связана с содержанием учебного материала.
 

104 
«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
 
 
Барьеры же в системе обучения можно рассматривать как с субъективной, так и объективной точки зрения. 
Субъективно:  барьер  является  ситуацией  напряжения,  которая  возникает  у  ученика  и  является  тормозом  или 
стимулом  познавательной  деятельности,  объективно  –
 
противоречие  между  имеющимися  у  учащегося  знаниями, 
умениями, навыками и способами решения проблемы. Внешние барьеры неразрывно связаны с внутренними, они 
не  только  способствуют  их  проявлению,  но  и  вызывают  их  появление.  Соответственно,  понятие  «барьер»  может 
рассматриваться  как  самостоятельная  категория,  обусловлена  динамическим  взаимодействием  внешнего  и 
внутреннего, объективного и субъективного.
 
По  мнению  А.  Гормина  для  слабого,  неподготовленного  к  деятельности  человека  барьер  является 
непреодолимым препятствием. Однако барьер не всегда вызывает эмоциональный дискомфорт, особенно если его 
наличие не осознается. Для человека подготовленного он не только не является препятствием, а в значительной 
степени  реализует  ее  стремление  к  как  можно  более  полному  выявлению  и  развитию  своих  личностных 
возможностей [3].
 
Современные исследователи рассматривают познавательный барьер как структурный элемент творческой 
деятельности  (Г.
 
Балл,  А.
 
Гормин,  Б.
 
Кедров,  Н.
 
Менчинский,  Я.
 
Пономарев),  основной  элемент  и  существенную 
характеристику  учебно
-
познавательной  деятельности  (Т.
 
Кудрявцев,  A.
 
Матюшкин,  Г.
 
Шакуров),  критерий 
выделения  проблемной  ситуации  (И.
 
Лернер,  М.
 
Махмутов,  В.  Оконь).  Проведены  дидактические  исследования, 
раскрывающие  взаимосвязь
 
познавательных  барьеров,  проблемных  ситуаций  и  психолого
-
педагогических 
результатов их решения (Г.
 
Балашов, С.
 
Высоцкая, Н.
 
Посталюк).
 
В  частности  в  работе  Е.
 
Домыревой  познавательные  барьеры  в  учебной  деятельности  рассматриваются 
как  психологические  затруднения,  возникающие  в  процессе  ее  освоения,  отражающиеся  в  сознании  ребенка, 
препятствующие  установлению  смыслового  соответствия  сознания  и  объективных  условий  и  способов 
деятельности [4, с. 14]. При этом познавательный барьер заключается в искажении осознания понятия или явления 
во время восприятия учебного задания, ошибочном изложении сути учебного задания и способа его выполнения, 
препятствует дальнейшему анализу учебного задания.
 
Близким к предыдущему определению является исследование Л.
 
Геращенко, где
 
познавательные барьеры 
выступают  как  искаженные  неверные  знания  и  представления  обучающихся,  мешающие  добыванию  в  процессе 
собственной деятельности и сотрудничества с педагогом новых представлений об окружающем мире и реализации 
своих  возможностей  [1,  с.
 
8].  Однако  за  счет  правильной  стратегии  использования  познавательных  барьеров, 
источником которых выступает собственный жизненный опыт или события реальной жизни порождают понимание 
нужности, важности, целесообразности изучения нового материала.
 
Н.
 
Дроздова  сущность  барьеров  в  учебной  деятельности  видит  в  неадекватной  когнитивной  оценке  своих 
возможностей  в  учебной  деятельности,  вызывающей  психическую  напряженность,  проявляющуюся  в 
эмоциональных  переживаниях  (повышенная  тревожность,  фрустрация),  выраженной  в  ригидности  поведения  и 
требующей  активности  для  его  преодоления  [5,  с.
 
18].  Следовательно,  познавательные  барьеры  –
 
это 
универсальный  способ  самопроверки,  когда  критерием  качества  стремительной  деятельности  выступает  не 
процесс, а результат, то есть осознание и преодоление такого барьера.
 
Преодоление  познавательных  барьеров  в  процессе  их  решения  определяет  характер  переживаний 
изучаемой  учебной  информации,  опосредует  осознание  ценностей.  При  этом  ученик  оставляет  за  собой  право 
выбора и поиска собственного пути решения проблемы, преодоления трудностей.
 
Таким  образом,  в  ходе  исследования  установлено,  что  проблема  познавательных  барьеров  в  педагогике 
является предметом пристального внимания ученых, однако является недостаточно исследованной, такой, что не 
получила целостного целенаправленного осмысления.
 
 

жүктеу/скачать 4,74 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: