Література
:
1. Riggs F. Social Science Terminology: Basic Problems and Proposed Solutions.
In: “Terminology Application in
Interdisciplinary Communication” Amsterdam; Philadelphia, 1993.
2. Crystal D. An Encyclopaedic Dictionary of Languages, 1994.
3. http://www.urbandictionary.com
4.
http://www.multitran.ru/
5.
Дюжикова Е.А. Аббревиация сравнительно с
словосложением: структура и семантика: Дис. док. филол.
наук. Москва, 1997. 350 с.
Науковий керівник:
кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри видавничої справи та редагування,
Сегол Радміла Ігорівна.
Богдан Возний
(Київ, Україна)
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ НАЗВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ В АУДІОВІЗУАЛЬНИХ
ТВОРАХ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕКЛАДУ АНТРОПОНІМІВ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
«ТАЧКИ»)
Сучасний аудіовізуальний простір в Україні базується на запозиченій продукції, серед якої вагомі
позиції належать американським продуктам. Чільне місце серед всього широко спектру творів
американських авторів становлять мультиплікаційні проекти, які майже щотижня з’являються в
українському кінопрокаті і заслуговують на увагу з боку фахівців в усіх сферах комунікації, адже такі
продукти потрапляють як до дорослого населення, так і до дітей, які знаходяться на стадії формування
мовного тезаурусу, моральних та естетичних принципів та комунікаційних традицій. Будь
-
яке спотворення
первинного продукту може викликати
не тільки подальший збій у комунікації, а й призвести до докорінної
зміни дитячого світогляду. Для повноцінного дослідження мультиплікаційного продукту з лінгвістичного
боку, перекладач повинен мати знання та уявлення, щоб зрозуміти головне повідомлення твору. Таким
чином, слід зазначити, що переклад аудіовізуальних творів подібний до перекладу художньої літератури і
ставить за мету передання не лише дотримання адекватності лексики та сюжету, а й неповторного
авторського стилю. Однією з ключових проблем перекладу є переклад власних назв, які є вмістилищем
інформації, що сприяє відтворенню атмосфери продукту, культури, побуту та реалій країни
-
виробника.
Переклад є процесом міжмовної і міжкультурної комунікації, під час якого на основі
перекладацького аналізу
первинного тексту створюється вторинний, перекладений, який замінює
оригінальний варіант у новому мовному і культурному середовищі зі своїми відповідниками власних назв
та ключових слів.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки алгоритму якісного перекладу
власних назв, який дасть змогу якомога адекватніше передати їх в аудіовізуальних творах і мультфільмах
зокрема.
Мета статті полягає в аналізі семантичної основи власних назв при перекладі антропонімів в
мультфільмі «Тачки» студії
Disney
та створення фахових настанов для перекладачів та редакторів
перекладу під час опрацювання цієї лексичної групи.
Мета передбачає вирішення наступних завдань: визначення
особливостей
перекладу
антропонімів, виокремлення
складнощів
процесу, формулювання методики
їх перекладу.
Об’єктом дослідження є власні назви мультфільму, які розглядаються як компресовані тексти, що
містять кодовану когнітивну інформацію.
Предмет дослідження –
робота перекладача та редактора перекладу у процесі адаптації власних
назв у аудіовізуальному друготворі.
Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методики перекладу антропонімів, що
базується на розкритті образів героїв з боку походження й конотації їх імен.
Більшість наукових праць
трактують переклад лише методом транслітерації або транскрипції, без поглиблення у закодовану у
власній назві інформацію.
«Проблемы и перспективы развития
науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
137
Отже, власні назви –
це індивідуальні найменування одиничних об’єктів. Ця частина лексики
пов’язана з потребами людства в індивідуалізації, і обумовлена в більшій мірі соціокультурними
факторами.
С. Влахов та С. Флорін
стверджують, що власні імена становлять особливу цікавість, і часто
виконують роль лаконічних характеристик
персонажа. Власні назви –
основа образної системи твору, і
дослідження їх семантики є першочерговим завданням перекладача, адже саме це дозволить цілісно
побудувати систему образів твору[2, с.
216].
Зазвичай, при наданні персонажу імені, автор закладає в
нього певне значення, яке відповідає характеру героя
.
В переладі велику роль відіграють реалії, які характерні для певних явищ у іншій культурі. До
такого типу
реалій відносяться
імена та прізвиська людей, власне, антропоніми. Працюючи з
цією групою,
перекладач має концентрувати увагу на культурно
-
історичній, лінгво
-
культурологічній інформації, що
закодована у цих словах
.
Вдало перекладений антропонім сприяє більш повному сприйняттю образу
персонажа, він стає певним маркером, і доповнює цілісний образ в уяві глядача
.
Власні назви відносяться до без еквівалентної лексики, тому існують труднощі при їх перекладі. П.
Ньюмарк
зауважує
,
що
власні імена передають енциклопедичну інформацію, у них немає ні семантичного
значення, ні додаткової конотації, тому найбільш оптимальний спосіб їх перекладу –
відтворення графічної
оболонки слова з мови першотвору на мову друготвору [3, c. 70]. Власна назва виконує символічну
функцію, і стосується одного певного персонажа
.
І звучання, і значення, і походження імені героя має
безпосереднє
відношення до формування його образу. К. Б. Зайцева
вважає, що
правильно підібране ім’я
не лише показує зв’язок форми і значення, але й підсилює емоційне враження [4, c. 6]. Розділимо думку
дослідниці, в процесі обробки власної назви перекладач має звернути увагу на семантичне походження
імені чи назви.
Внаслідок проведених досліджень, було встановлено, що найкращим методом перекладу є
алгоритм М. С. Зарицького перекладу ключових слів, який полягає у знаходженні відповідника у мові
перекладу, який мав би те саме емоційне та контекстне забарвлення, що оригінальна мовна одиниця.
Після кількох трансформацій, методику можна застосовувати і для перекладу власних назв, а конкретно –
антропонімів.
Мультиплікаційний фільм «Тачки» («
Cars
», 2006) має історичне значення в практиці перекладу
аудіовізуальних творів в Україні: це був перший повнометражний мультфільм, перекладений на українську
мову. Автор перекладу, Олекса Негребецький, зробив справжній прорив в перекладацькій діяльності, адже
показав світові, що Україна також може професійно опрацьовувати останні новинки кіно. Незважаючи на
новизну процесу, переклад виконано на високому рівні, проте присутній ряд недоліків, серед яких і
недоцільний переклад антропонімів. Деяку кількість з них ми розглянемо далі.
У мультфільмі «Тачки» варто простежити походження імен наступних
героїв, аби створити
адекватний
переклад
і перенести їх
в українську мову без втрати будь
-
якого зі складників первинного
повідомлення.
Lightning McQueen
–
їм’я головного персонажа мультфільму, дослівний переклад якого «Блискавка
МакКвін». «Блискавка» в даному творі вживається як специфічне ім’я і
характеризує персонажа як
надзвичайно швидкого, непередбачуваного та імпульсивного гонщика. Саме тому в україномовному
варіанті перекладача Олекси Негребецього ім’я
не зазнало змін, адже воно є повною характеристикою
образу. Таке рішення є дуже вдалим.
У першій частині твору ми зустрічаємо двох коментаторів перегонів –
Bob Cutlass
та
Darrell Cartrip,
які у вищезгаданому перекладі представляються як Боб Картер та Дарелл Кардан. Тут слід дослідити
походження оригінальних імен коментаторів:
Cutlass
–
це марка автомобіля 1961
-
1999рр. випуску. До цієї
марки і належав перший коментатор. Прізвище
Cartrip
утворено з двох слів –
«
car
» та «
trip
», що означає
«подорож автомобілем». Якщо поглибитися у дослідження характеру персонажу, то можна визначити, що
він власним ходом подорожував від одного місця змагань до іншого, і, як сам каже, «намотав не одну
сотню кілометрів».
Зважаючи на походження імен коментаторів, переклад пана Олекси не зовсім доцільний. У цьому
перекладі використовується автомобільна термінологія, яка цільовій аудиторії мультфільму (10
-
12р.) буде
просто не зрозуміла. Кардан (карданний вал) в автомобілі служить для передачі крутильного моменту між
валами, а картер –
нижня частина двигуна. Більш точним перекладом з даним походженням прізвищ був
би варіант: «Боб Запорожець» («наша» марка автомобілів тих же часів), і «Дарелл Самохід». Таким чином,
було б досягнуто більш близьке сприйняття українською аудиторією американської реалії.
Далі слід звернути увагу на головного спонсора перегонів –
провідної події мультиплікаційного
фільму –
компанію
Dinoco
, яка в перекладі звучить як «Дайношось». Цей варіант перекладу також не
можна назвати вдалим, адже оригінальна
назва складається з символу нафтової корпорації
Sinclair Oil
Corporation
(динозавр) і фірми, що постачає паливо для перегонів
NASCAR, Sun-Oco
. В такому випадку
краще підійшов би варіант зі сполученням назви однієї з провідних автозаправних станцій України
з
додаванням закінчення «ко». Проте через простійне використання назви як бренду, слід просто
транслітерувати –
«Діноко».
Прикладом вдалого перекладу антропоніма у «Тачках» може слугувати
переклад власної назви
Snot Rod
, що дослівно перекладається як «сопливий стержень», а у перекладі
Негребецького звучить як «Шмаркач». Суть імені полягає в тому, що персонаж страждає на хронічний
нежить і щоразу як чхає –
впорскує рідкий азот у двигун, що призводило до викиду снопів полум’я і
138
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
прискорення руху. Через часту повторюваність чхання і спроби героя втримати позив, варіант «Шмаркач»
є дуже вдалим.
Також слід згадати буксирний автомобіль «Сирник» або «
Tow Mater
» в оригіналі. «
Tow
» означає
«буксир», а «
Mater
» це ім’я цього буксира.
За оригінальною версією, коли він представлявся головному
героєві, він відкинув першу частину, тобто «буксир» і представився просто –
Метр. У перекладі
Негребельного частина «
Mater
»
не використовується взагалі, проте момент з «відкиданням» все ж таки
присутній. Як результат цього перетворення: «буксирник» без перших трьох літер –
Сирник. Це вдало
передало комедійність персонажу і майже ототожнило значення перекладу до оригіналу.
Таким чином, з’ясування походження антропонімів призводить до знання закодованого змісту
імені.
Наступним етапом є обрання доцільного способу перекладу. Виділимо два типи:
1. Транскрипція –
саме перекодування іншомовних слів у свої з наступним записом за допомогою
літер алфавіту приймаючої мови без використання якихось додаткових знаків та без придання літерам
додаткових значень [6, с. 260]. Цей прийом відповідає основній вимозі дублювання –
лабіальній
синхронізації. Спосіб транскрипції у мультфільмі застосований при перекладі таких імен, як :
McQueen
(МакКвін),
Mia
(Міа),
Tia
(Тіа),
Fred
(Фред),
DJ
(ДіДжей) та ін.
2. Транслітерація
(за визначенням М. С. Зарицького
)
–
це переклад на рівні графем, політерне
відтворення назв літер однієї системи письма назвами літер іншої системи письма. [7, c. 36].
Так, у
«Тачках»
способом транслітерації перекладено імена
: Kori Turbowitz
(Корі Турбович),
Lizzie (
Ліззі
), Harv
(Гарв) та ін
.
Фонографічні варіанти відповідників іншомовних антропонімів
обумовлюються звуковими
та
письмовими
трансформаціями
лексичних іншомовних слів, усталеністю та надійністю орфографічних
правил для їх запозичень
.
Перекладацький аналіз власних назв передбачає вивчення їх
структури і походження, урахування
позамовного оточення –
поп
-
культурних реалій
та
різноманітних асоціацій. Семантика антропоніма
відбиває головні риси персонажа, тому це важливий момент для
розуміння як загального контексту, так і
міжкультурних алюзій.
Найуживанішим способом перекладу власних назв у мультфільмі
є транслітерація
.
Проте деякі
варіанти, запропоновані О. Негребецьким, можуть бути вдосконалені
.
Подане дослідження дозволяє виокремити наступну послідовність дій для перекладу антропонімів
у мультфільмі та їх подальшого опрацювання перекладачем та редактором перекладу
:
З’ясувати
походження
власної назви.
Дослідити
якомога більше можливих варіантів.
Обрати доцільний відповідник
.
Узгодити відповідність реалій мови оригіналу з реаліями мови перекладу
.
Узгодити знайдений відповідник з вимогами правопису.
Оцінити ступінь передання контексту відповідником та максимально наблизити його
навантаження до оригіналу внаслідок недостатності.
Отже, процес перекладу власних назв становить
складність під час опрацювання та потребує
удосконалення наявної методики опрацювання із подальшим впровадженням у практиці, особливо, коли
йдеться про переклад аудіовізуальних творів
.
Для досягнення задовільного результату перекладач має
провести дослідження наявних у тексті власних назв і мати глибокі знання культури країни мови
-
оригіналу.
Кожен антропонім є вмістилищем кодованої інформації не лише про героя, а й про країну, що створила
його, її культуру та традиції. Тому робота перекладача полягає не лише в розкодуванні цієї інформації, а й
перетворенні її у сприятливу для розуміння і закодуванні у відповіднику мови
-
перекладу.
Література:
1.
Бока О. В. Власні імена як компресовані тексти
-
носії когнітивної інформації / О. В. Бока. –
Вісник СумДУ,
2008.
–
№1. –
С. 15
-19.
–
(Серія «Філологія»).
2.
Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С.
Флорин. –
М.
: Международные
отношения, 1980. –
340 с.
3.
Зайцева К. Б. Английская стилистическая ономастика : Тексты лекций / К.
Б.Зайцева. –
Одесса, 1973. –
63 с.
4.
Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А.
В.Суперанская. –
М.
: Наука, 1973. –
366 с.
5.
Зарицький М. С. Переклад: створення та редагування: Посібник / М. С. Зарицький. –
К. : Парламентське
видавництво, 2004. –
120 с.
Науковий керівник:
кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри видавничої справи та редагування,
Сегол Радміла Ігорівна/
«Проблемы и перспективы развития
науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
139
Сурайё Гафурова
(Фергана, Узбекистан)
ИЗ ИСТОРИИ УЗБЕКСКОЙ ЛЕКСИКОГРАФИИ
В истории языкознания известные лингвисты признают, что при изучении уровней языка
немаловажное значение имеют связи одного значения слова с другим.
В связи с этим основоположник
языковой
теории В. Фон Гумбольдт отмечал что: «Формы в языке не живут изолированно, а возможно
существуют в части от целого».
1
Узбекская лексикография имеет долгую и богатую историю, которую можно разделить на три этапа
(эпохи):
1. Древние словари. Одним из самых древних словарей, созданных в
XV
веке является известный
труд Махмуда Кашгари «Девону лугатит турк».
2
Второй словарь «Таржумон турки ва ажами ва мугули»
был создан в
XIV
веке, автор данного труда до сих пор не известен.
3
2. Словари, составленные по произведениям Алишера Навои. Непревзойденный мастер слова,
султан газелей Алишер Навои был не только поэтом, но и государственным деятелем. Огромный интерес
к его творчеству, в том числе и созданию словарей на основе его произведений был ещё при жизни поэта,
который всё усиливается, развивается и после кончины великого поэта. Это можно рассмотреть на
примере нескольких словарей, составленных на основе произведений Алишера Навои. В период
правления тимуридов художественные произведения ошибочно считались «чагатайской литературой», а
их язык –
«чагатайским языком».
Профессор А.К.Боровков в своей статье «Лексикографические традиции в словарях чагатайского
языка» широко рассматривает несколько словарей, составленных по произведениям А.Навои.
4
Как известно, одним из них является «Бадоеъ ул
-
лугат», составленный Толеъ Имоний Хиравий, по
заданию Хусейна Байкары.
5
Подобного типа словари были изучены и опубликованы несколькими
русскими и европейскими учёными
-
востоковедами. А.К.Боровков в вышеуказанной статье подробно
описывает данный факт.
Доктор филологических наук Б.Р.Хасанов в своей докторской диссертации дал глубокий анализ
лексикографических принципов, основанных на произведениях Навои.
6
Всесторонние исследования
узбекских лексикографов по данной теме за последние годы
успешно продолжаются. В этом плане
уместно будет отметить научные труды известного специалиста по истории узбекского языка
Э.А.Умарова.
До настоящего времени не было установлено имя составителя словаря «Абушка». Учёный,
сопоставив Венский и Тегеранский экземпляры названного словаря, выявил, что составителем является
Мустафа бинни Содик.
7
В другой своей статье Э.Умаров даёт информацию об узбекско
-
тюркском словаре, который
хранится в центральной университетской библиотеке Тегерана.
8
Этот труд изданной в 1599
году,
содержит около тысячи тюркских слов по произведениям А.Навои. Составитель словаря –
Ражаб ибни
Мухиб Али Шомлу.
3. Словари, составленные в последующие эпохи. В последнее время традиции узбекской
лексикографии продолжают развиваться. В
XVII-XIX
веках
появилось несколько словарей.
Одним из них является произведение «Келурнома». Это произведение, являясь староузбекско
-
персидско
-
таджикским словарём, принадлежит перу Мухаммада Якуба Чинги, который служил в Индии во
время правления Аврангзеба (1658
-1707)
–
во дворце последнего тимуридского принца. Учёный
А.Иброхимова, подробно исследовав этот словарь, опубликовала его в виде монографии.
9
«Келурнома»
состоит из 15 глав, из них 14 посвящены глаголам. В последней, пятнадцатой главе, слова разделены на
тематические группы. Всего приведено 1300 слов и их форм.
1
Березин Ф.М. История лингвистических учений. М., Высшая школа, 1986. С.47.
2
Махмуд Кошгари. Девону луготит турк. Ташкент, 1960
-1963.
3
«Таржуман»
-
памятник
XVI
века. Подготовил к изданию А.Юнусов. Ташкент:Фан, 1980.
4
Боровков А.К. Лексикографическая традиция в словарях чаагтайского языка. Лексикографический сборник, вып.
IV.
М.,1960.С.151
-162.
5
Вышеуказанное произведение. С.154.
6
Хасанов Б.Р. Принципы составления рукописных словарей к произведениям Навои. Автореферат
док.дис.Ташкент.1989
7
Умаров Э.А. Древние узбекские словари.Ташкент,1992.С.11.
8
Умаров Э.А. нововыявленный словарь к произведениям Навои.//Узбек тиил ва адабиёти. 1991,№4.С.76
-78.
9
Мухаммед Якуб Чинги. Келур
-
наме.(Староузбекско
-
таджикско
-
персидский словарь
XVII
в.). Введение, транскрипция
и перевод текста, глоссарий, лексика
-
грамматический очерк, грамматический указатель А.Ибрагимовой. Ташкент,
1982.
140
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
В конце
XVIII
и в начале
XIX
веков были составлены 2 словаря: «Мунтахаб ул
-
лугот» и «Зубд ул
-
лугот», автором которых является хорезмский учёный Мухаммад Ризо Хоксор. Исследовав названные
словари, Хайрулло Фаттахов опубликовал статью и монографию.
10
Словарь, составленный
XIX
веке Шайхом Сулаймоном Бухари «Лугати чигатойи ва турки усмоний»
содержит слова из произведений около ста поэтов и слова из устного народного творчества.
11
В этом
словаре даётся турецкое толкование узбекских (чигатойских) слов. В
XX
веке также было составлено
несколько лексикографических трудов. Один из них «Лугати сита ал сина», составленный Исхоком
Ибратом.
12
Этот шестиязычный словарь был напечатан в 1901 году в типографии В.И.Ильина в Ташкенте.
В словаре даются переводы более тысячи слов на персидском, арабском, тюркском, индийском,
узбекском и русском языке.
Во второй половине
XIX
века общественно
-
политическая и культурная жизнь Узбекистана
существенно изменилась: открывались театры, библиотеки, типографии. Начиная с 1970 года,
выпускается газета «Туркистон вилоятининг газети». Положительное влияние на просвещение и культуру
оказывает открытие школ нового типа. В этот период благодаря узбекской интеллигенции: учёных, поэтов
и переводчиков, достигаются большие успехи в данной области.
Представителем из таких просветителей среди интеллигенции был Салохиддинхожа ибн
Алоуддин Ташкандий.
Учёный занимался наукой в период с конца
XIX
до начала
XX
веков. Одним из его
работ является стихотворный словарь «Лугати салос».
13
О первой книге вышеуказанного ученного, было
дано объявление в Туркестанской областной газете. В 1909 году в литографическом
форме в одной книге
вместе с другими произведениями автора, был отпечатан и опубликован словарь «Лугати салос».
Известно, что узбекская лексикография имеет древнюю и богатую историю. Важнейшей задачей
филологов является всестороннее исследование и изучение лексикографических традиций узбекского
языка.
Достарыңызбен бөлісу: |