«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет22/30
Дата24.03.2017
өлшемі4,5 Mb.
#10330
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   30

 
Пайдаланылған әдебиеттер:
 
1. 
Хазагеров Г.Г. Два свойства персоносферы.
 http://www.litmir.net/br/ 
2. 
Храпченко  М.  Структурный  и  социально
-
ориентированный  подходы  в  классификации  персонажей 
//Вестник ВГУ. Серия: Филология. Журналистика. –
 2006. 

 
№ 1.
 
3. 
Пірәлиева Г. Ізденіс өрнектері: Әдеби сын. Зерттеу. Сұхбаттар.
 - 
Алматы: 
2001-776 
4. 
Ю.В.  Чепель
 
Некоторые  свойства  персоносферы  //Теория  языка  и  межкультурная  коммуникация  №2, 
2011 
5. 
О.С.Зубкова
 
Терминологическая 
специализация 
метафоры
-
энграммы 
как 
феномена 
лингвосемиотического пространства профессиональной метафоры
 
6. 
Хазагеров  Г.  Маргиналии  в  области  тропов  как  контекстуальный  феномен  //  Виноградовские  чтения. 
Текст и контекст: лингвистический, литературоведческий и методический аспекты. Том 1. М., 2007
 
 
 
Жанаргуль Бейсембаева
 
(Астана, Казахстан)
 
 
ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ОБРАЗЫ УИЛЬЯМА ШЕКСПИРА В ПЕРЕВОДАХ А.ШАРАКШАНЭ
 
 
Уильям Шекспир –
 
это одна из самых крупных фигур в мировой классической литературе, которая 
до сих пор для многих исследователей является загадкой, неразгаданной тайной. Особую загадочность в 
поэтическом наследии великого драматурга представляет собой его сонетный цикл, который впервые был 
опубликован в самом начале 
XVII 
века.
 
Созданные  У.Шекспиром  художественные  образы  в  сонетах  часто  становились  предметом 
научных  изысканий  литераторов,  лингвистов  и  переводоведов.  Новые  переводы  произведений 
У.Шекспира позволяют возобновлять и продолжать подобные исследования, где методом сравнительно
-
сопоставительного  анализа  можно  выявить  примеры  трансформации  образности  и,  тем  самым, 
проследить литературные нити между народами сопоставляемых языков.
 
Переводы  сонетов  Александра  Шаракшанэ  были  опубликованы  в  2009  г.  и,  по  нашему  мнению, 
олицетворяют собой «новое», «современное» видение литературного наследия У.Шекспира.
 
Переходя собственно к анализу художественных образов У. Шекспира в переводах А. Шаракшанэ, 
считаем необходимым отметить следующее: художественный образ –
 
это основная категория литературы 
как  искусства,  которая  в  свою  очередь  представляет  собой  необъятное  поле  для  деятельности 
переводчиков художественной литературы. Поэзия, как особый вид художественной литературы, является 
наиболее  сложным  для  перевода  жанром,  что  обусловлено  присущими  только  этому  виду  искусства 
характеристиками,  такими  как  сложная  образная  система,  облаченная  в  определенную  устоявшуюся 
форму повествования. Кроме того, что переводчику приходится соответствовать всем требованиям жанра 
в своем переводе, ему приходится решать и переводческие задачи, обусловленные различием языковых 
структур  языков,  с  которыми  он  имеет  дело,  а  это  еще  более  усложняет  основную  цель,  поставленную 
перед  ним  –
 
адекватное  воспроизведение  художественных  образов  оригинала  с  сохранением  формы 
первоисточника.  «Переводчиков  увлекает  трудная  задача  –
 
найти  в  русском  поэтическом  языке 
адекватные  средства,  чтобы  представить  читателю  лирику  великого  Барда  в  ее  истинной  глубине  и 
сложности.  Возможно  этот  поиск  никогда  не  закончится  –
 
мы  всегда  будем  перечитывать  бессмертные 
стихи, открывать в них что
-
то новое …» [1, с. 27].
 
В  сонете  №  3  У.  Шекспир  изображает  образ  молодости,  юности  как  «
lovely  April
»  («милый 
апрель»),  что  в  переводах  А.  Шаракшанэ  уже  представлено  как  «дни  златые».  В  данном  случае 
переводчик  использовал  такую  переводческую  трансформацию,  как  прием  генерализации  (обобщение), 
заменив  конкретный  месяц  года  неопределенным,  обобщенным  периодом  времени.  Использование 
устаревшее поэтическое «златые» позволяет А. Шаракшанэ воспроизвести дух далекого шекспировского 
времени, елизаветинской эпохи.
 
В  сонете  №  5  образ  старости  представлен  «
hideous  winter
»  («ужасная,  отвратительная  зима»), 
которая  покрывает  все  вокруг  морозом,  а  ее  снега  отнимают  красоту  листьев.  Переводчик  предлагает 
адекватный  перевод  данного  эпитета,  использовав  переводческий  прием  смыслового  развития:  у  А. 

«Проблемы и перспективы развития
 
науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
133 
 
 
 
Шаракшанэ  художественный  образ  старости  –
 
это  не  просто  «ужасная»  или  «отвратительная»  зима,  а 
зима «злая».
 
Образ  восходящего  солнца  в  сонете  №  7  воплощен  Шекспиром  в  «пылающую  голову/
burning 
head
», которая сопоставляется с «
sacred majesty
» в оригинале (перевод: «святое величие») и с «богом» в 
переводах А. Шаракшанэ.
 
Образ смерти в оригинальном 12
-
ом сонете (а также на протяжении всего сонетного свода) и его 
переводе  –
 
это  «Время  с  косой»  («
Time

s  scythe
»),  от  которого  нет  спасения  или  защиты  («
And  nothing 

gainst  Time

s  scythe  cane  make  defence
»).  Здесь  же  этот  образ  далее  описан  как  «Время  …  с  колючей 
белой  бородой»  («
Time 
… 
with  white  and  bristly  beard
»).  В  данном  примере  перевода  мы  видим  лишь 
перестановку двух прилагательных, что, по нашему мнению, было продиктовано требованиями создания 
рифмы в данном катрене.
 
На  протяжении  всего  21  сонета  Шекспир  описывает  образ  красоты  следующими  примерами 
метафоры  и  эпитета:  … 
with  sun  and  moon,  with  earth  and  sea

s  rich  gems,  with  April

s  first-born  flowers
… 
Перевод  А.  Шаракшанэ  терцета  с  данными  строками  звучит  следующим  образом:  …  Луной  и  солнцем, 
перлом недр и вод, апрельским цветком… Мы видим использование устаревшего «перл», что позволяет 
русскоязычному читателю ощутить оттенки старого века. В данном случае перевода использована такая 
переводческая  трансформация,  как  конкретизация:  если  Шекспир  дает  обобщенное  «
rich  gems
» 
(«драгоценные  камни»),  то  в  переводах  А.  Шаракшанэ  это  уже  конкретный  вид  драгоценных  камней  –
 
«перл»  или  «жемчужина».  Прием  опущения  использован  при  переводе  «
April

s  first-born  flowers
»,  что 
дословно  означает  «апрельские  первые  цветы»,  а  также  грамматическая  замена  множественного  числа 
(flowers
) единственным числом (цветок).
 
В 35
-
ом сонете мы видим образ «греха» (
faults
), представленный «отвратительной червоточиной» 
(loathsome  canker
),  которая  живет  в  сладостном  бутоне.  А.  Шаракшанэ  легко  решил  переводческую 
трудность,  заменив  место  обитания  червяка  самим  существом:  «И  в  сладостный  бутон  червяк  проник». 
Образная  картина  полностью  сохранена  и  воспроизведения  переводчиком,  т.к.  если  мы  видим 
червоточину, это говорит о том, что в ней живет червяк.
 
Образ «человеческого желания» или «страстного стремления» изображен Шекспиром в сонете № 
51 как «
fiery race
» (в переводе: «огненная гонка») и как «быстрый огонь» в переводе А. Шаракшанэ. Здесь 
явно происходит частичная трансформация образности, ведь переводчик заменяет образ «гонки, гонения, 
скорости» образом «огня». Компенсация образа первоисточника «гонка» воспроизведен в прилагательном 
«быстрый»: «быстрый огонь».
 
В 58
-
ом сонете нет отчетливого описания образа безответной любви. Шекспир употребляет такие 
строки,  как  «…  позволь  мне  страдать,  быть  в  твоем  распоряжении,  терпеть  страдания  и  ждать…».  Этот 
образ  гораздо  четче  можно  проследить  в  рассматриваемых  переводах,  где  А.  Шаракшанэ  представляет 
его уже «узником», который ожидает высшей воли, привычно унижения терпя, при этом, не упрекая боли. 
Этот  пример  сопоставления  оригинала  и  его  перевода  позволяет  выявить  пример  создания  образа  в 
тексте  перевода,  тогда  как  в  первоисточнике  он  либо  отсутствует,  либо  изображен  менее  яркими 
стилистическими средствами.
 
Образ скоротечного времени представлен в переводе сонета № 60 «волнами», бегущими, теснясь, 
на  скалистые  утесы,  тогда  как  в  оригинале  это  тоже  «волны»  («
waves
»),  которые  направляются  берегу, 
покрытому  галькой  («
the  pebbled  shore
»).  Сопоставление  двух  способов  создания  образа  скоротечных 
минут позволяет  увидеть различие:  если в  оригинале волны направляются к берегу  и  уступают очередь 
друг другу (
each changing place with that which goes before
), то в переводе это уже волны, которые бегут к 
утесам и уступают права
 
друг другу (Спешит к концу, где каждая уступит свои права другой, и все уйдут.).
 
Ярко
 
представлен
 
художественный
 
образ
 
сомнения
 
в
  70-
ом
 
сонете
:  The  ornament  of  beauty  is 
suspect, A crow that flies in heaven’s sweetest air. Сомнение в поэзии Шекспира –
 
это
 
ворон, который летает 
в  сладостном  небе  рая.  В  переводах  А.  Шаракшанэ  этот  образ  полностью  сохранен:  А  подозренье, 
спутник красоты, –
 
Ворона, что летает в небе ясном.
 
Оппозиция  «король  –
 
нищий»  использована  в  переводе  последнего  терцета  87
-
го  сонета  для 
описания образа «взаимной любви» и «любви безответной». Однако мы видим, что данные образы были 
созданы  А.  Шаракшанэ  в  его  переводах,  т.к.  в  оригинальном  терцете  нет  выше  указанной  оппозиции: 
In 
sleep a king, but, waking, no such matter. 
В сонете № 98 описывается одиночество автора и разлука с любимой. Образ разлуки представлен 
«весной»  («
spring
»)  и  одиночества  «зимой»  («
winter
»),  которые  на  протяжении  всего  сонета 
сопоставляются с летом: «… пенье птиц и все цветы земли, с обильем запахов и красок разных…».
 
Один и тот же образ любви изображен двумя разными способами в сонете № 115. Если в первом 
катрене Шекспир называет любовь «ярким пламенем» («
full flame
»), то в последнем терцете этот же образ 
представлен  «малышом»  («
a  babe
»).  Этот  образ  полностью  сохранен  в  рассматриваемых  переводах:  … 
что огонь мой ярче разгорится… Она ж дитя –
 
что все растет на диво.
 
Сопоставление  двух  образов  мы  видим  в  124
-
ом  сонете:  образ  чести  как  «
weeds  among  weeds
» 
(«сорняки среди сорняков») и образ униженья как «
flowers with flowers
» («цветы с цветами»). В переводах 
А.  Шаракшанэ  мы  видим  замену  цветов  розами  «жизнь  среди  роз»,  что  говорит  об  использовании 
переводческой  трансформации  конкретизации,  а  образ  униженья  сохранен  максимально  близким  к 
оригиналу «обитание среди сорных трав».
 

134 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
Сравнительно
-
сопоставительный  анализ  позволяет  выявить  случаи  трансформации  образности 
при  переводе  поэтического  произведения.  Это  происходит  по  многим  причинам:  такие  характеристики 
поэтического  текста  как  рифм,  ритм,  размер  и  др.  существенно  ограничивают  свободу  переводчика, 
помещая  его  в  жёсткие  рамки  зачастую  весьма  специфичного  слога;  в  каждой  литературе  существуют 
свои художественные образы, концепции, т.к. каждому народу присуща свою картина мира. При переводе 
неизбежна  утрата  некоторых  элементов  и  появление  новых,  как,  например,  в  случае  создания  образа  в 
переводе  при  его  полном  отсутствии  в  оригинале.  В  целях  осуществления  адекватного
 
перевода 
поэтического текста (в частности, сонета), поэт
-
переводчик А. Шаракшанэ использует ряд переводческих 
трансформаций: генерализацию, конкретизацию, грамматические замены и т.д.
 
 
Литература:
 
1. 
Шекспир  У.  Сонеты.  Пер.  с  англ.  /  Вступ.  статья,  комментарий  и  подстр.  пер.  А.  Шаракшанэ.  –
 
М.: 
Издательство «Менеджер», 2009. –
 
752 с.
 
 
 
Богдан Возний
 
(Київ, Україна)
 
 
АКРОНІМ ЯК ВИД СКОРОЧЕННЯ СКЛАДНИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В СУЧАСНІЙ 
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
 
 
З  розвитком  науки  і  техніки,  завдяки  збільшенню  відсотка  перекладеної  літератури,  в  українській 
мові  з’явилося  багато  складних  лексичних  одиниць.  Як  результат,  для  спрощення  комунікації  складні 
технічні поняття та явища почали скорочувати різними методами. Дві найпоширеніших форми скорочення 
лексичних одиниць –
 
абревіація та акроніми. Абревіатури утворюються внаслідок складання перших літер 
складників  лексеми,  в  той  час  як  акронім  може  бути  утворений  внаслідок  поєднання  кількох  частин,  або 
слів повністю.
 
Процес  утворення  акронімів  у  повсякденному  спілкуванні  розглядався  відомими  мовознавцями 
дуже  фрагментарно,  без  акцентування  уваги  на  акронімі  як  невід’ємному  елементі  нинішнього  обміну 
інформацією. Саме тому наше дослідження має певну новизну.
 
Мета  дослідження  полягає  у  визначенні  ролі  акронімів  в  процесі  скорочення  складних  лексичних 
одиниць в сучасній англійській мові.
 
Поставлена  мета  передбачає  виконання  наступних  завдань:  визначення  акронімів  як  способу 
скорочення  складних  лексем;  з’ясування  місця  акроніму  серед  інших  способів  скорочення;  особливості 
використання акронімів в сучасному спілкуванні.
 
Об’єктом  дослідження  є  найбільш  поширені  в  онлайн
-
просторі  та  повсякденному  спілкуванні 
акроніми англійської мови.
 
Предмет  дослідження  –
 
правильне  сприймання  і  розуміння  основних  принципів  створення 
акронімів в сучасній англійській мові, а також їх використання на практиці.
 
Лексична одиниця –
 
словосполучення, що утворюється із двох або більше слів, і його зміст не може 
бути пояснений через пояснення складових. Рігз Ф. висловлює думку, що лексична одиниця відокремлена 
від  ідіом,  фраз,  або  лексем,  адже  дає  ширше  або  вужче  поняття  номінації,  ніж  окреме  слово,  що  є  її 
складовою.  [1,199]  Розділимо  цю  думку,  проте  зауважимо,  що  саме  потреба  в  номінації  є  поштовхом  до 
створення складних структур.
 
Процес  створення  та  трансформації  складної  лексеми  має  певну  специфіку.  Ця  одиниця 
утворюється внаслідок словоскладання, і весь процес можна поділити на три стадії. Перша стадія полягає 
в складенні двох слів, і трансформуванні їх спільного значення в нове, незалежне від значень складових. У 
другій  стадії  складові  лексичної  одиниці  поєднуються  відповідно  до  морфосинтаксичних  вимог.  І  третя 
стадія  полягає  у  кінцевому  формуванні  нової  лексичної  одиниці,  яка  придатна  для  подальших  процесів 
скорочення чи розширення. Завдяки такій класифікації, ми можемо чітко розрізняти акроніми, абревіатури, 
скорочення і, не такий поширений різновид перетворення, телескопію.
 
Для  порівняння,  візьмемо  перших  два  типи  скорочення  лексичних  одиниць.  Абревіація  –
 
найпростіший  процес,  він  полягає  у  створенні  складної  одиниці  із  перших  літер  слів,  що  її  формують. 
Наприклад, НТУУ «КПІ», СРСР, АЗЛК тощо.
 
Акроніми мають багато спільних рис із абревіатурами, проте можуть складатися не лише із перших 
літер, а і частин слів, а інколи із цілих слів. Крістал Д. наполягає на визначенні акронімів як абревіатури, 
що утворена із перших літер її складових, і може читатися як за алфавітним звучанням (BBC, EEC), так і за 
правилами орфоепії (NASA,  NATO) [2,342]. Також характерною відмінністю є крапки після  кожної букви  в 
абревіатурах,  і їх відсутність в акронімі (V.I.P. та  VIP  –
 
абревіатура і акронім відповідно). Завдяки цьому, 
акронім сприймається як цілком самостійне слово, а не набором букв, і це є його головною відмінністю від 
абревіатури. Акронім –
 
середня ланка між словоскладанням і абревіацією, що робить його дуже широкою, і 
майже невичерпною темою для досліджень мовознавців з різних країн.
 
В  сучасній  англійській  мові  акроніми  зустрічаються  скрізь.  Завдяки  розвитку  таких  комунікаційних 
технологій як SMS (що теж є акронімом), Інтернету та соц. мереж зокрема, популярність акронімів постійно 

«Проблемы и перспективы развития
 
науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
135 
 
 
 
зростає.  Для  економії  часу  в  он
-
лайн  спілкуванні,  багато  користувачів  скорочують  типові  слова  і  навіть 
репліки до кількох літер. Наприклад такий поширений серед англомовної спільноти вигук, як «oh my God» 
трансформувався  в  «OMG».  «Bye
-
bye»  тепер  частіше  можна  побачити  як  просто  «bb».  Давайте 
розглянемо найпоширеніші акроніми та їх значення.
 
Чи не найуживанішим і найпопулярнішим акронімом є 
ОК «Okay», що означає «так, добре, гаразд», і використовується у простому спілкуванні щодня.
 
1: 
ОК
, I will go there; 
2: OK, I’ve finally watched that movie;
 
Також  ОК  може  бути  використаний  якщо  автор  повідомлення  цікавиться  станом  здоров’я 
співбесідника. Як відповідь також можна використати ОК.  Наприклад:  Pers.1: Are  you OK? Pers.2:  Yes,I’m 
OK, thank you. 
Другим за популярністю акронімом є «lol», що розшифровується як «Laughing out loud» або «Lots of 
Laughs»,  і  в  перекладі  має  значення  «голосно  сміятися».  Він  вживається  у  випадках,  коли  читач 
повідомлення хоче показати авторові як сильно його насмішили слова останнього. Наприклад

Pers.1: Have you ever rip your jeans trying to tie shoelaces? I did. 
Pers.2: LOL 
Одним
 
із
 
популярних
 
акронімів
 
в
 
Мережі
 
є
 
«imo (imho)» –
 in my (humble) opinion, 
що
 
має
 
значення
 
«на
 
мою
 
(скромну) думку», який використовується автором повідомлення для акцентування уваги саме на 
ненав’язливості і персональності думки. Наприклад

1: IMO, the sky is blue; 
2: I
МНО
, the film would be better without this actress; 
Складна
 
лексема
 
ASAP  («as  soon  as  possible»),  «якомога
 
швидше»,  висловлює
 
надію
 
автора
 
на
 
першочергове
 
виконання
 
доручення
 
реципієнтом
 
повідомлення

Наприклад

1. Call me back ASAP; 
2. Please remind him to check the post ASAP; 
Як не дивно, «асапом», і деякими іншими акронімами, користуються вже навіть в ділових паперах 
США.
 
HAND (have a nice day) 

 
«вдалого дня» можна побачити навіть на пакетах у деяких супермаркетах 
навіть  в  Україні.  Зазвичай,  акронім  супроводжується  зображенням  привітно  піднятої  руки,  яка  носить 
символічний характер (слово hand –
 
«рука»).
 
1: OK, see you later. HAND. 
Доволі  часто  в  мережевому  спілкуванні  користувачі  скорочують  прості  слова  англійської  мови 
навіть  до  однієї  букви.  Так  слово  «бачити»,  «See»  перетворюється  відповідно  до  звучання  на  літеру  С 
(«сі»), атрикль «are» замінюють літерою R, займенник «уou» стає просто U, дієслово «ненавидіти», «hate», 
трансформується  у  комбінацію  першої  літери  і  цифри  8  («ейт»)  –
 
H8,  що  в  результаті  дає  необхідне 
звучання. Так само утворюється акронім слова «fate»  –
 
F8, «please»
 
зазвичай виступає як «plz», а «тому 
що» пишуть не «because», а просто «cuz».
 
Таким  чином  ми  можемо  «акронімізувати»  останній  приклад  ще  сильніше,  замінивши  усі  слова 
акронімами, і навіть не втратити зміст:
 
OK, C U L8R, HAND. 
Розшифровуватися
 
дана
 
лексична
 
одиниця
 
буде
 
як
 
«Okay,  see  you  later,  have  a  nice  day»  –
 
«Гаразд

побачимося
 
пізніше

вдалого
 
дня». Такий метод передачі повідомлень економить час на їх набір 
більш ніж в два
-
три рази, і не спотворює зміст.
 
Далі приведемо список інших популярних акронімів, що утворюються за такими ж принципами, що і 
викладені  вище.  AFK  /AFTK  –
  Away  from  the  keyboard 

 
відійшов  від  клавіатури.  Вживається  коли  автор 
хоче повідомити, що протягом певного часу не зможе відповісти на вхідні повідомлення.
 ANY1 

 Any one 

 
Кожен. Складається з частки «any» і 1, що читається як «one», в результаті отримуємо необхідне звучання. 
Акронім
 
подібний
 
до
 
«some1» і
 
«no1».
  BBIAM 

  Be  back  in  a  minute 

 
повернусь
 
за
 
хвилину

Акронім має 
синонімічне значення з AFKБ тому вони використовуються майже однаково часто. Акронім GTG –
 
«I got to 
go»  іноді  також  використовується  в  цьому  значенні,  але  більше  призначений  для  неозначеного  проміжку 
часу  відсутності  автора.  CU/CYA  –
  See  you 

 
до  побачення,  побачимось.  Фіксована  форма  вже  згаданої 
комбінації акронімів С та U.
 F2F 

 Face to face 

 
віч
-
на
-
віч. Натяк, що розмова має відбуватися лише при 
особистій  зустрічі.  В  такому  разі  може  бути  використаний  акронім  «IRL»,  «in  real  life»  –
 
в  «реальному» 
житті.
 
В  українській  мові  майже  немає  відповідників  до  запропонованих  акронімів,  тому  цю  сферу 
мовознавства  ще  слід  досліджувати  на  предмет  вживання  та  перетворення  англомовних  акронімів  в 
нашому  повсякденному  житті.  Акроніми  та  абревіатури  доволі  міцно  зайняли  своє  місце  як  в  Інтернет
-
спілкуванні, так і в буденному
 
«реальному» обміні інформацією.
 
Дослідивши  представлені  вище  акроніми,  було  помічено  їх  у  вживанні  різними  соціальними 
прошарками суспільства, представниками різних вікових категорій та професійного спрямування. В інших 
країнах акроніми вживаються навіть в назвах магазинів, ресторанів, і у назвах деяких товарів.
 
Сучасні  англомовні  письменники  вживають  популярні  акроніми  в  своїх  творах.  З  їх  допомогою 
автори передають атмосферу сучасності, і навіть певні риси деяких персонажів. Що робить акронім більш 
вагомим елементом, наприклад, при перекладі. Адже допомагає більш повноцінно розкрити характер того 
чи іншого героя твору.
 

136 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
Отже,  в  процесі  нашого  дослідження  було  визначено  акроніми  як  один  із  методів  скорочення 
складних лексем. Його було порівняно з абревіацією та скороченням, і визначено головні притаманні риси 
та  відмінності,  серед  яких  найголовнішою  є  сприйняття  готового  акроніма  як  нового  самостійного  слова. 
Було  приведено  приклади  утворення  та  використання  акронімів  в  повсякденному  спілкуванні,  та  онлайн
-
переписках.
 
Завдяки нашому дослідженню, кожна пересічна людина зможе розуміти, використовувати, і навіть 
створювати свої акроніми в процесі комунікації, що неминуче призведе до розвитку нової ланки в системі 
мовлення.
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   30




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет