Самойленко С.А.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна
МІЖКУЛЬТУРНЕ НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІЛЬМІВ
Фільми – це чудовий засіб не тільки для практичного застосування англійської
мови, а й також для полегшення процесу міжкультурного навчання. У наш час
англійською мовою розмовляють люди з різних країн та культур в усьому світі. Че-
рез великий вплив культури на процес спілкування для вчителів корисним є прове-
дення таких занять та використання таких видів діяльності, які б виявляли як різні
діалекти, форми звертання, звичаї, табу та інші складові культури впливають на
взаємовідносини між різними групами. Безліч фільмів містять чудові приклади
міжкультурного спілкування та є дуже корисними джерелами для викладачів.
Додаткові причини для використання фільмів викладачами на заняттях та заохо-
чення учнів до перегляду фільмів англійською мовою такі:
Фільми поєднують у собі задоволення та навчання розповідаючи
історію, яка захоплює та утримую увагу глядача.
Фільми одночасно звертаються до різних органів чуття та каналів
пізнання. Наприклад, розмовна мова доповнюється візуальними елемен-
тами, які полегшують розуміння діалогів та сюжету студентами.
Студентам демонструється справжня розмовна мова.
Фільми захоплюють глядачів, звертаються до їхніх почуттів та
змушують їх співчувати головним героям.
Материали за VIII международна научна практична конференция
40
DVD диски зазвичай йдуть із субтитрами, що полегшує розуміння
та покращує навички читання.
Після обговорення важливості навчання міжкультурній комунікації та
рекомендацій щодо фільмів, які відповідають специфічним культурним аспек-
там, у статті подається опис деяких видів діяльності, які можуть бути
використані під час показу фільму на занятті, а також проект, орієнтований на
поставлення завдань, із застосуванням фільмів.
Культура, згідно одного з визначень, – це цінності, трациції, звичаї, мистец-
тво та інституції, які поділяє між собою група людей, об’єднана однією
національністю, расовою належністю, релігією чи мовою. Цікавість до навчання
мов професійного спрямування зросла за останні два десятирічча. На думку Клер
Крамч, це є наслідком політичних, та ідеологічних факторів; навіть якщо політики
й відчують, що вивчення іноземних мов вирішить соціально-економічні проблеми,
викладачі вважають, що для цього мовні курси повинні мати суттєвий культурний
зміст. К. Крамч вважає, що у майбутньому викладач іноземної мови буде сприй-
матися «не тільки як імпресаріо певної мовної діяльності, а й як каталізатор
важливої культурної компетенції, що постійно поширюється».
Все більш визначними у процесі навчання іноземній мові стають
міжкультурні теми, що показують, як люди з різного оточення спілкуються та
взаємодіють. Викладачі можуть скористатися скарбницею фільмів, які стасоються
таких явищ, як імміграція, ксенофобія, пристосування до нової культури або ди-
леми, коли одна людина належить до різних культур. Хоча фільми не можуть
замінити реального спілкування між членами різних кудьтур, вони можуть забес-
печити звичайну підготовку до різноманітних сутичок за допомогою сприяння
розумінню та розвитку чутливості. «Вивчення стереотипів, етноцентризму та
акультурації в теоріїї може бути пласким та безнатхненним. Та якщо ми відчуємо
міжкультурний контакт на власному досвіді, ми почнемо розуміти це».
Міжкультурний контак за допогою фільмів надає студентам змогу зрозуміти дії
інших людей та співпереживати членам національних меншин. Фільми також яск-
раво зображують міжкультурні непорозуміння та витоки расизму.
Існує багате різноманіття фільмів з міжкультурної тематики, і тому викла-
дач повинен переглянути відгуки або подивитися фільм самому, щоб визначи-
ти, чи підходить він до певнозо занняття. Наступні категорії описують
культурні елементи лише декількох фільмів придатних до вивчення (Зауважте,
що чимало фільмів можуть належати до різних катагорій воодночас):
фільми, що сприяють співчуттю іноземцям;
фільми, що демонструють міжкультурні конфлікти;
фільми, що стосуються теми расизму;
фільми, що містять у собі стереотипи;
фільми про культурні традиції та конфлікти між поколіннями;
фільми, що стосуються різних моделей поведінки;
«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки
65
В.Гумбольдтың тілдің ішкі формасы туралы ілімі осы сияқты теориялық
алғышарттардан тұрады.
Проф. М.М.Копыленко В.Гумбольдт іліміне сүйене отырып, əлем тілдерін
зерттеу дегеніміз олардың дыбыстық көрінісін ғана емес, этнолингвистикасын
зерттеу деп тұжырымдайды [4:9].
Əлемдік тіл білімінде В.Гумбольдт ілімі кейін Бодуэн де Куртенэ,
А.А.Потебня, Ф.де Соссюр, Э.Сепир, Б.Уорф, А.Вежбицкая, И.Л.Вайсгербер
т.б. зерттеулерінде ары қарай дамытылады. Қазақ тіл білімінде этнолингвистика
мəселелері проф. М.М.Копыленко, акад. Ə.Қайдар, проф. Е.Жанпейісов
зерттеулерінен басталып, кейін М.Манкеева, Ə.Ахметов, С.Сəтенова,
А.Жылқыбаева, Р.Шойбеков, т.б. жеке салаларға байланысты еңбектерінде
кеңейтілді.
Қазақ тіл білімінде этнолингвистика ғылымымен алғаш айналысқан
ғалымдардың бірі акад. Ə.Қайдар этносты, этнос болмысын тек оның тілі
арқылы толық түсінуге болатынын, этнос өміріндегі «мол деректер мен
мағлұматтарды тіл ғана бойына сыйғызып», ұрпақтан-ұрпаққа жеткізетінін, тіл
этностың өзін танып-білудің қайнар бұлағы екенін айтады. Сол себепті ғалым
тіл феноменін «тіл əлемі» деп қолдануды ұсынады. Осыған орай Ə.Қайдар
этнолингвистика дегенге мынадай анықтама берді: «Этнолингвистика – этнос
болмысын оның тілі арқылы танып білу мақсатынан туындаған
лингвистиканың (тіл білімінің) жаңа да дербес саласы» [5:8]. Ə.Қайдар этнос
жайын тілдің лексика-семантикалық қорын байытатын, «небір құнды дерек
мағлұматтармен толықтырылып, мазмұн-тақырып ауқымын кеңейтіп, мəн-
мағынасын тереңдете түсетін тілдің көздері» ретінде алты этнолингвистикалық
арнаны көрсетеді. Олар: баламалар, тұрақты теңеулер, фразеологизмдер, мақал-
мəтелдер, жұмбақтар, ауыз əдебиет үлгілері [5:25-26]. Ұлттық ойын атауларын
білдіретін тіл бірліктеріне осы арналардың бəрі дерлік қатысты деуге болады.
Этностың шынайы бейнесі, болмысы туралы тілдік деректер, мағлұматтар
оның тіл əлемінде сақталып, сол арқылы болашақ ұрпаққа жеткізіліп отырады.
Бұдан тілдің кумулятивтік қызметі туралы мəселе туындайды.
«Кумулятивизм
(от
лат.
cumulatio
увеличение,
скопление) –
методологическая установка философии науки, согласно которой развития
знания происходит путем постепенного добавления новых положений к
накопленной сумме истинных знаний». Ə.Қайдар тілдің кумулятивтік қызметін
оның коммуникативтік жəне эстетикалық қызметтерімен бірге үшінші
қызметінің бірі ретінде қарастырады [6:18-21].
Осы тұрғыдан қарағанда халықтық спорт, ойын-сауыққа, оның түрлеріне
қатысты атаулар, сөз тіркесі, мақал-мəтелдер, жаңылтпаштар т.б. – бəрі осы
салаға байланысты ғасырлар бойы қалыптасқан сөздік қордың ауқымды бөлігін
құрайды. Бұл атаулардың бірқатары шығу төркіні жағынан көне түркі дəуірімен
ұштасып жатқанымен, негізінде қазақтың халық болып даму дəуірінде
қалыптасқан тарихи сөздер болып табылады [7:125-127]. Мысалы, ат спортына
Материали за VIII международна научна практична конференция
64
*123330*
Ақажанова А.А.
С.Сейфулин атындағы ҚАТУ, Астана қаласы
ҰЛТТЫҚ ОЙЫН АТАУЛАРЫНЫҢ
ЛИНГВОМƏДЕНИ НЕГІЗДЕРІ
Ұлттық спорт жəне ойын атауларының қай түрін алсақ та, халықтың тілдік
дəстүріне, дүниетаным – түсінігіне сай қалыптасқан. Ұлттық ойын
атауларының негізі этнолингвистика мен этномəдениетте жатыр, оларды бір –
бірінен бөліп қарауға болмайды. Этнолингвистика терминінің көп тараған
анықтамасын О.С. Ахманова берген: «Этнолингвистика – это раздел
макролингвистики, изучающий отношения между языком и народом и
функционировании и развитии языка [1:529].
Этнос (ұлыс – халық – ұлт) тіліне байланысты лингвистикалық теорияның
негіздерін салған 18ғ. 2 жартысы мен 19ғ. бірінші жартысында өмір сүрген
В.Гумбольдт. Ол əрбір жеке тіл – ұлттың тілдік санасында қалыптасқан
нəтижесі, сол себепті тілдің қызметі қандай деген мəселеге, оның ішкі өмірінің
қалай дамығанын, ұлттық рухани күшін, оның өзіндік ерекшелігін түсінбейінше
жауап беру мүмкін емес дейді [2]. Тіл мен рухани күштер бір-бірінен бөлек,
бір-біріне жалғассыз дамымайды, олар бірлесіп зияткерлік қабілеттерінің
біртұтас қызмет əрекетін тудырады [2:67].
В.Гумбольдтың тілдік формалар арқылы тілдің семантикалық өзгешілігін
білдіретін оның (тілдің) ішкі формасы туралы ілімі этнолингвистиканың
қалыптасуында да өте маңызды болды.
В.Гумбольдтың түсіндіруінше, тілде халықтың рухани қасиеттерін
білдіретін дүниетанымдық түсініктері белгіленіп сақталады. Өйткені тіл адам
мен сыртқы дүние, əлемді байланыстырушы, сол екеуінің арасын
жалғастырушы құбылыс ретінде əр адамның ақыл-ойында тілде белгіленген
дүниетанымдық көзқарастың ерекшелігіне сəйкес сыртқы дүниенің көрінісін
суреттеп, ізін қалдырады. Тіл дүниені, болмыс көріністерін тікелей
бейнелемейді. Яғни тілдегі сөздер шындық өмірдегі заттар мен құбылыстардың
тікелей таңбалары емес, адам санасында тілдің шығармашылық үдерістері
нəтижесінде
пайда
болған
бейнелері.
Себебі
адамның
дүниедегі
(айналасындағы) заттарды қабылдауы, жасайтын əрекеттері тұтасынан тілде
белгіленген түсініктерге сай туады, соған бағынышты. Сөздің ішкі формасында
ұлттық дүниетанымның ерекшеліктері белгіленеді, одан дыбыстың құрылым
мен ұғымның байланысынан туатын əрбір тілге тəн бейне көрінеді. Сөйтіп, тіл
адамның айналасында жасалған тылсымды, сиқырлы өріс шеңбері тəрізді, одан
тек басқа бір өріс шеңберіне, мысалы, басқа бір тілде үйреніп соның шеңберіне
ауысқанда ғана шығуға болады. Басқа тілге ауысу қашанда адамның дүниеге
көзқарасының өзгеруіне ықпал жасайды [3:77-86].
«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки
41
Загалом, фільми – це автентичні культурні продукти і багато з них мають
культурно-специфічний характер.
Література
1. Beer, J. E. 2003. Communicating across cultures: High and low context.
Culture at work. www.culture-at-work.com/highlow.html.
2. Kramsch, C. 1995. The cultural component of language teaching. Language,
Culture and Curriculum 8 (2): 83–92. http://zif.spz.tu-darmstadt.de/jg-01-
2/beitrag/kramsch2.htm.
3. Kwintessential. 2009. Hofstede’s intercultural dimensions. London:
Kwintessential. www.kwintessential.co.uk/intercultural/dimensions.html.
4. Larson, C. U. 2009. Persuasion: Reception and responsibility.12th ed. Boston:
Wadsworth.
5. Sherman, J. 2003. Using authentic video in the language classroom.
Cambridge: Cambridge University Press.
6. Stakhnevich, J. 2002. Using critical incidents to teach cross-cultural
sensitivity. Internet TESL Journal 8 (3). http://iteslj.org/Lessons/Stakhnevich-
Critical.html.
7. Stempleski, S., and B. Tomalin. 2001 Film. Oxford: Oxford University Press.
Summerfield, E. 1993. Crossing cultures through film. Yarmouth, ME: Intercultural
Press.
Материали за VIII международна научна практична конференция
42
РЕТОРИКАТА И СТИЛИСТИКА
*122420*
Кантур Кирилл Александрович
Национальный университет «Одесская юридическая академия»,
доцент кафедры иностранных языков, кандидат филологических наук,
г. Одесса, Украина
СЕМАНТИКА НОМИНАЦИИ
УЧАСТНИКОВ ПРОТЕСТНЫХ АКЦИЙ НА ПРИМЕРЕ
ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОГО ТЕКСТА ПРОТЕСТНОЙ ТЕМАТИКИ
(АНГЛИЙСКИЙ, РУССКИЙ, ФРАНЦУЗСКИЙ ЯЗЫКИ)
В проправительственных СМИ действия власти описываются с использо-
ванием нейтральной митигационной лексики, а действия протестантов и сами
протестанты описываются с применением большого числа негативной лексики.
В демократических СМИ прослеживается симпатия к протестантам; авто-
ры статей пытаются найти объективные причины, приведшие к массовым вы-
ступлениям.
Семантика номинации участников протестных акций используется в за-
висимости от политической позиции средства масс-медиа или комментатора в
ряду «восставшие – погромщики». Оценим характерные номинации – часть из
них имеет положительные коннотации, часть нейтральна, часть имеет отрица-
тельную характеристику. Сравним типичные номинации в их семантическом
потенциале:
Sans–papiers, immigrants, rioters, extremists, gangsters, arsonists , attack-
ers, young gangsters, protesters, gangs of youths, present-day brownshirts, blood-
crazed goons
Из многочисленных работ по политическому дискурсу известно, что ино-
гда имеет место использование прямой диффамации – бандиты, мухолюбы −
человеконенавистники, провокаторы, подонки, наймиты.
Получается социальный портрет участников протестного движения. Место жи-
тельства протестантов описывается коннотационно отягощенными словами, создаю-
щими «цветистый ряд»: ghettoes = shacks = miserable slums = urban inequities.
В ходу прямые и косвенные оценки:
Весь мир увидел безнаказанность вандализма приезжих, объединив-
шихся в банды мародеров и поджигателей Франции.
Феномен политических оценок применительно к протестантам известен.
Сравним известное – левацкий, близорукий, буржуазный, люмпенский, мелко-
собственнический, уклонист, демократический, прогрессивный, либеральный.
«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки
63
току, приветствуют: «Хьэмбов апщий!» («Гумно обильное да будет!», отвеча-
ют: «Бэм и щIасэ ухъу!» («Будь любим-цем народа!») или « Бэв тхьэм къуит!»
(«Пусть Бог даст тебе изобилие!»). Пастуха приветствуют словами: «Бохъу
апщий!» («Умножиться твоему стаду!»), отвечают: «Уэ упсэу апщий!» и «Уи
Iуэху фIы ирикIуэ» («Пусть твои дела пойдут по-хорошему»). Попутчика при-
ветствуют словами: «ГъуэгуфIыжь апщий!» или «Гъуэгужь апщий!» («Пусть
будет дорога хорошей!»), отвечают: «Дыздижьэ апщий!» («Едем / идем вме-
сте») [2:7]. Уэ гъуэгуфIыжь апщий! Да пусть будет дорога счастливой ! [3]. К
вышепере-численным формам, на наш взгляд, можно добавить и такие формы
привет-ствия компании как «Гуп махуэ апщий!» ( «Приветствие в адрес пи-
рующих») и «ФIэхъус апщий !» («Приветствие, с которым хозяин обращается к
только что прибывшим гостям») [1:76; 673].
Литература
1. Адыгэбзэ псалъалъэ. Словарь кабардино-черкесского языка. – М.: Диго-
ра, 1999.
2. Бгажноков Б.Х. Очерки этнографии общения адыгов. – Нальчик ,1983.
3. КIэрашэ Т.М., Акъсырэ З.А. Адыгэ таурыхъхэр. – Налшык: Къэбэрдей
тхылъ тедзапIэ, 1947.
4. Коран. Стихотворный перевод И. В. Пороховой (седьмое издание пере-
работанное и дополненное). – М.: РИПОЛ-КЛАССИК, 2004.
5. Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х томах. Второе издание.Том 1.
– М.: Советская энциклопедия, 1991.
6. Налоев З.М. Антология ранней адыгоязычной литературы.-Нальчик:
КБИГИ, 2010.
7. Нартхэр. Адыгский эпос. Собрание текстов в семи томах / Сост. A.M.
Гадагатль. T.IV. – Майкоп,1970.
8. Пригара Мария. Повісті та оповідання.- Киев: Веселка, 1978 (на украин-
ском языке).
9. Священное писание. Смысловой перевод Таурата.- Стамбул: Издатель-
ство «Стамбул», Атаскедеро, 2003.
10. Сокуров В.Н. «Сказание о князьях черкесских» как исторический ис-
точник. – Ж. «Архивы и общество», № 3, 2011.
11.Токова А.А. Междометия и звукоподражания в кабардино-черкесском
языке. – Нальчик, 2010 ( Автореферат диссертации на соискание ученой степе-
ни кандидата филологических наук).
12. Хан – Гирей. Записки о Черкессии. – Нальчик, 1992.
13. Шагиров А.К. Этимологический словарь адыгских языков. Том 2. П-I.-
М.: Наука, 1977.
Материали за VIII международна научна практична конференция
62
ческом эпосе «Нарты» , в частности в именах таких героев как Пщы-Марыкъуэ,
Пщы- Бэдынокъуэ и других. Так например, Щэбатынокъо ( Пщы – Бэдынокъуэ)
здоровается с пастухом нартского стада, произнося при этом приветствие, адре-
суемое обычно лицу мужского пола «Бэхъу апщи, чэмэхъу!» (кабардинский ва-
риант: «- Бохъу апщий. Iэхъуэ цIыкIу нэщIэпкIэ» («Пусть множится твой скот,
пастух коров!») [7 ]. Кабардинский вариант: «- Бохъу апщий. Iэхъуэ цIыкIу
нэщIэпкIэ» ( «Пусть множится твой скот, маленький пастушонок улитка»).
По мнению адыгского просветителя I половины XIX века С.Хан-Гирея
(1808-1842) «пщы» (пши) «первоначально, судя по всему, означало старейшину
рода» [12:Часть 1, прим. 12, с. 212]. В адыгском языке встречается словосоче-
тание пщы тхьэмадэ (пши + тамада), где «пщы» князь, владыка, повелитель – в
адыгейском: хозяин, свекор (для последнего значения в кабардинском исполь-
зуется «тхьэмадэ»). «Первоначально, – пишет Амин Шагиров, – слово означало,
надо думать, старейшина рода, затем глава семьи, дома. Не исключена связь с
абх-абаз. ахъы князь, владыка, убых. хъыы князь, глава племени, рода, власти-
тель, свекор. Существует и другое объяснение, будто ввиду спесивого, высоко-
мерного поведения их народ присвоил им звание пщы, от слова «пщын» наду-
ваться, пухнуть [ 13: 34-35]. По мнению к.ф.н., доцента Кабардино – Балкарско-
го госуниверситета Нурби Рашидович Иванокова в традиционно демократиче-
ских адыгских обществах (в частности, у абадзехов, бжедугов и др.) для обо-
значения предводителей, старшин, вождей может быть, употреблялся термин
«пщыпэпщыж» (пши + пэ+ пшиж)[10].
До сих пор в адыгских словарях «апщий» принято обозначать как части-
цу «да, пусть» (для выражения пожелания) / Зэрыхъуахъуэ псалъэм щIыгъуу
къагъэсэбэп [1:26], или же как этикетное междометие [11 ].
Известный кабардинский этнограф Б.Бгажноков, компонет «апщий» от-
мечает в формулах благопожеланий в кабардино-черкесском языке. По его
мнению, их можно подразделить на две группы. Во-первых, по времени суток:
Вместо «…фIы ухъу!» («…пусть станет добрым») используется иногда форма
«…фIохъу апщий!». Например: «ПщьэдджыжьфIохъу апщий!» («С добрым
утром!»), «ПщыхьэщхьэфIохъу апщий!» («Добрый вечер!»). Во-вторых, по ро-
ду занятий приветствуемого или приветствуемых. Человека, занятого любой
работой, можно приветствовать так: «IуэхуфIохъу апщий!» (смысловой перевод
– «Пусть дело будет добрым!»). Наряду с этим есть формы приветствия заня-
тых разными видами работ: на пахоте, на уборке урожая, на току, на пастбище
и т.д. Отвечали так: «Упсэу апщий, тхьэм и щIасэ ухъу, еблагъэ» («О, живи
долго», «Спасибо», «Добро пожаловать») . Например, пахаря или сеятеля пут-
ник приветствовал словами: «Бов апщий!» («Да будет тебе изобилие!»), а па-
харь отвечает: «Упсэу апщий!» («Живи долго!»). Людей, занятых уборкой
урожая, или косарей приветствовали: «Шхошх апщий!» («Без горя, без беды
съесть тебе собранное!»), отвечают: «Упсэу апщий!» или «Уи Iуэху фIы
ирикIуэ апщий!» («Пусть твои дела идут хорошо!»). Людей, работающих на
«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки
43
В проправительственных СМИ нередко используются номинации самих проте-
стных выступлений: violences urbaines, la crise des banlieues, les trois semaines d'émeu-
tes urbaines tension, revolution, violence, unrest, Muslim uprising, extremists, riots, insur-
rection. Используется термин intifada – так, как известно, транслитерированным за-
имствованием с арабского обозначается палестинское восстание на Западном берегу
реки Иордан и в секторе Газа, начавшееся в 1987 году.
В проправительственных СМИ происходит митигация: выступление в Па-
риже (2005г.) упоминается как urban crisis; журналист Associated Press К. Оли-
вер – именует его a nationwide insurrection by disillusioned suburban youths, spon-
taneous demonstrations. Такая номинация выполняет определенную стигматиза-
цию. Оценим ее: a poor neighborhood with a high immigrant population; rampage;
an act of rage; mayhem.
Постоянны избитые пейоративные эпитеты типа irrational, blatant, excep-
tional, destructive, worst riot-hit.
В дискурсе власти присутствует эвфемизация: marginalised = underrepre-
sented = effectively shut. Эвфемизация чрезвычайно широко распространена в
политическом дискурсе, будучи практически характерным его свойством. Ее
роль двоякая. Приведем характерные примеры:
dans les quartiers difficiles, les quartiers défavorisés, démantèlement des
bandes
Inflammatory language, the tense atmosphere, the violence erupted (= vio-
lences qui avaient éclaté dans les banlieues)
The victims were physically pursued
President Chirac warned that «an escalation of disrespectful behaviour
would lead to dangerous situation» and asserted that «there can be no area existing
outside the law» in France.
Семантика сообщения привлекает внимание рекуррентностью, семантиче-
ской изотопией, наличием устойчивых банализированных метафор-штампов.
При описании состояния бастующих (погромщиков = поджигателей= ре-
волюционеров) активно используются слова лексико-семантической группы
«гнев» : frustration, anger , rage, resentment, resignation, discontent, oppression,
direct clashes.
В демократических СМИ симпатия к участникам протестных выступлений
проявляется в словах, указывающих на причины выступлений: suffer from ex-
plicit and implicit racism, discrimination, poor housing and education, long ignored.
Вербализуются критика, негодование всякого рода:
He sparked outrage
His latest remarks unleashed a tempest of indignation
Shrillest criticism coming from leftist opposition
При описании действий погромщиков используются глаголы конкретных
физических действий
To smash the windows
To torch the vehicles to set schools ablaze
To set smth on fire
To Vandalise
Материали за VIII международна научна практична конференция
44
Характерно использование избитых метафор типа desperate and moody
winds of human frustration, to clean out the rabble, still raging fires, violences qui
avaient éclaté dans les banlieues.
Тактика со стороны государства в СМИ описывается так: strong arm tac-
tics, law and order, repression, state of emergency, curfew. Правые − за усиление
полицейских мер, высылки (upping the enforcement). Традиционны метафоры,
используемые истеблишментом: to clean out the suburbs etc.
Избита метафоризация дискуссии − изобилует штампами типа their
voice is not heard, deep-seated issues of racism and economic inequity, citisenship
must no longer be a white preserve, policies of color-blindness
Метафоризация политичсекого дискурса весьма банальна: an explosion of
new immigrants; tempers must calm down; to halt unrest; the mayhem sweeping the
neglected and impoverished neighborhoods; to confront anger building for decades;
to accelerate return to calm( митигация при описании действий по усмирению).
Без понимания семантики языковых знаков и игры ее комбинаций невоз-
можна выработка оптики по прочтению актуального политического дискурса.
*123948*
Достарыңызбен бөлісу: |