За бележки



Pdf көрінісі
бет4/12
Дата31.03.2017
өлшемі1,35 Mb.
#10970
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

 

 

Оналбаева Айгуль Тыныбековна 

Казахский национальный педагогический университет имени Абая 

г.Алматы, Казахстан 

 

ФРАЗЕОЛОГИЗМЫ ЖЕСТОВОЙ СЕМАНТИКИ 

 

Фразеологизмы  жестовой  семантики  являются  результатом  взаимодействия 



семиотической системы средств невербального общения и языковой системы. 

Из самой дефиниции кинемы как коммуникативно значимого жеста, тело-

движения, мимемы эксплицируется значимость понятия соматизма как главно-

го  компонента  кинемы.  Именно  этот  факт  был  отражен  в  термине 



«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

15



*123629* 

Міхно О.Л, Усенко С.М. 

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту 

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СПЕЦИФІКИ НАВЧАННЯ ДІЛОВОМУ 

АНГЛІЙСЬКОМУ ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННЮ  

НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ У ВНЗ 

 

У зв’язку з розширенням міжнародної співпраці здатність вирішувати профе-



сійні завдання в умовах іншомовної комунікації стала найважливішою складовою 

професійної підготовки студентів. Сьогодні студентам немовних вузів іноземна мо-

ва потрібна переважно для практичного використання в майбутній професійній дія-

льності та повсякденному діловому й особистісному спілкуванні. 

Розвиток  інформаційних  технологій  розширив  можливості  професійної 

комунікації, що зробило уміння контактувати не лише в усній, але й у писемній 

формі іноземною мовою як ніколи актуальним. 

Писемне мовлення, яке дослідники називають «алгеброю мовлення», його 

вищою  та  складнішою  формою,  виступає  індикатором  культурного  розвитку. 

Отже основним завданням навчання писемного мовлення є навчання не писем-

ному мовленню взагалі, а писемному мовленню, яке студенти будуть викорис-

товувати у своїй подальшій професійній діяльності. 

Абсолютно  очевидно,  що  одним  із  найактуальніших  завдань  навчання  ді-

лового англійського писемного мовлення є формування у студентів навчальних 



умінь застосовувати іноземну мову для практичної роботи за фахом, для підви-

щення свого професійного рівня, досягнення кар’єрних цілей, здійснення ефек-

тивної ділової та міжособистісної комунікації. 

Тому зовсім не випадково проблема навчання професійного писемного мо-

влення в останні роки стала предметом пильної уваги вчених, насамперед мето-

дистів-філологів (Г. Є. Борецька, О. П. Биконя, О. В. Васильєва, Н. В. Горобче-

нко, Т. М. Корж, Г. П. Крівчікова, І. М. Мельник, О. В. Пінська, С. Г. Радецька, 

В. П. Свиридюк, Г. С. Скуратівська). Вони розробляли різноманітні форми на-

вчання ділового писемного мовлення – написання анотації професійного текс-

ту, науково-проблемно-тематичного повідомлення, ділового листа, факсу, елек-

тронного листа, проведення усних і письмових перемовин англійською мовою. 

Сучасна  концепція дослідження  навчання  іншомовному  спілкуванню  сту-

дентів  немовних  вузів  передбачає  поєднання  професійних  інтересів  та  потреб 

студентів конкретної спеціальності у процесі навчання. 

Під іншомовною професіоналізацією ми розуміємо зростання професійної 

компетенції в процесі вивчення іноземної мови. 

Таким чином, виникла потреба розробки нової лінгвістичної моделі іншо-

мовного навчання – іншомовної професійної комунікативної компетенції (далі 



– ІПКК) фахівця. 

Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

16 



Що  стосується  навчання  студентів  немовних  факультетів  у  ВНЗ,  то  цей 

компонентний  склад  ІПКК  має  бути  розширений  за  рахунок  включення,  крім 

п’яти  компонентів,  які  визнають  більшість  учених-методистів:  лінгвістичний, 

соціокультурний,  стратегічний,  прагматичний  і  дискурсивний,  які  являються 

універсальними, таких компонентів, як: 

– інформативний (тематичний, когнітивний), що, з одного боку, обмежує 

інформаційне поле тематикою певної спеціальності, а з іншого боку, націлює на 

використання різноманітних (друкарських та електронних) джерел інформації, 

виділяючи при цьому формування комп’ютерної компетенції; 

– бізнес (або діловий) компонент, який є видом міжособистісного професійного 

усного (зустрічі, переговори і т.д.) та писемного (ділові листи, резюме, факси, телекси і 

т.д.) спілкування з учасниками зовнішньоекономічної діяльності – представниками рі-

зних професій і виступає як інваріант для будь-якої спеціальності; 

– спеціальний компонент (або власне професійний), який включає функціональ-

ну та міждисциплінарну складові. У цьому контексті під функціональною компетен-

цією розуміється уміння студентів немовних факультетів виконувати функціональні 

обов’язки, використовуючи іноземну мову, під міждисциплінарною компетенцією – 

трансформація  та  інтеграція  професійної  інформації  та  знань  з  іноземної  мови.  За-

пропонований компонентний склад ІПКК, у свою чергу, є критерієм відбору методів 

і прийомів професійно-орієнтованого навчання. 

Практика  навчання  ділового  англійського  писемного  мовлення  доводить,  що 

опанування уміннями ділового писемного мовлення відбувається в процесі форму-

вання  іншомовної  професійної  комунікативної  компетентності  і  досягається  на 

основі  поетапного  формування  навичок  та  вмінь  шляхом  послідовного  вирішення 

конкретних завдань, виконання яких здійснюється за допомогою різних типів вправ і 

завдань,  створених  з  урахуванням  особливостей  професійної  діяльності  студентів  і 

специфіки писемного мовлення як виду мовленнєвої діяльності. 

 

Література 



1. Березина Н.  Е.  Обучение письменным формам делового общения в си-

туациях вхождения в сферу профессиональной деятельности / Н. Е. Березина. – 

Н. Новгород, 1998. – 16 с. 

2. Скляренко Н. К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних 

мовленнєвих навичок і вмінь // Іноземні мови. – 1999. – № 3. – С.3 – 7. 

3. Бубнова Д. В. Проблемы контроля умений англоязычной письменной речи 

академического характера / Д. В. Бубнова /, 4 февраля 2010 г. – СПб, 2010. – 202 с. 

4.  Мазунова  Л.  К.  Письмо  как  способ  и  средство  сохранения  фенотипа 

«Человек культурный». Монография. – М, 2006. – С. 195 – 242. 

5.  Кузьмина  Л.  Г.  Социокультурные  аспекты  развития  иноязычной  пись-

менной речи в послевузовском образовании : дис. канд.пед.наук: 

13.00.02. – М., 1998. – 206 с. 



«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

89



Indeed, I would feel greatly offended if you took it otherwise (BNC).  

He felt vexed and disappointed (Galsworthy).  

He felt curiously happy (Galsworthy). 

Семантическая  валентность  на  Объект  эмоционального  ощущения  может 

быть выражена абстрактным именем (sadness):  

She felt some sadness when the time came to leave (MED). 

В отличие от конструкций c feel 1 Объект feel 2 может быть только собы-

тийным,  а  не  предметным,  так  как  данные  конструкции  личностно-

ориентированы  и  выражают  внутреннее  состояние  субъекта,  которое  всегда 

имеет осложненную, событийную семантику.  

Feel 3 выражает  ментальные  ощущения  в  конструкциях  с  семантической 

структурой  «Субъект  ментального  ощущения – feel 3 – событийный  Объект 

ментального ощущения».  

Каноническим способом выражения синтаксической валентности feel 3 на 

Объект ментального ощущения является придаточное предложение:  



I feel there is a little more to be said on the matter (Chesterton).  

У  субъекта  возникает  ментальное  ощущение,  что  он  должен  сказать  еще 

кое-что по этому поводу. 

Funny thing, but I feel I can trust you (Sheldon). 

У субъекта возникло ментальное ощущение, что он может доверять адре-

сату,  хотя  он  недостаточно  хорошо  его  знает.  Ментальные  ощущения  близко 

прилегают к мнениям и суждениям, но в отличие от них, они основываются не 

на фактах, а на интуиции. 

Событийный  Объект  ментального  ощущения  может  быть  выражен  также 

сложным подлежащим (Complex Subject):  

We felt it an appropriate gesture in the circumstances (Wells).  

У  субъекта  было  ментальное  ощущение,  что  в  тех  обстоятельствах  надо 

было поступить именно так.  

Конструкция без реализации семантической валентности на Объект ментально-

го ощущения дает сдвиг в сторону эмоциональных и физических ощущений:  

As soon as I saw him I felt that he was my father, my flesh and my blood, my fu-

ture and my doom (Cheever).  

Мальчик, как только увидел мужчину (saw him), интуитивно ощутил (felt), 

что это его отец (was my father), его плоть и кровь (flesh and my blood), его бу-

дущее, его судьба (my future and my doom).  

Интуиция,  как  уже  упоминалось  выше,  объединяет  физическую,  эмоцио-

нальную и ментальную сферы человека. То, что человек ощущает интуитивно, 

основывается  не  на  фактах,  а  на  сенсорном  опыте,  исходящем  не  из  пяти  ос-

новных видов ощущения, а из комбинации всех видов ощущения, в том числе 

кожных и интероцептивных. Таким образом, микрополе ментальных ощущений 

пронизывает все три модуля, что подтверждает нашу гипотезу о том, что мак-



Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

88 



ощущения – feel 1 – событийный Объект физического ощущения. Данная кон-

струкция не может быть рассмотрена в качестве прототипической: она не дос-

таточно лаконична и не информативна. Без дополнительного контекста трудно 

понять, какая ситуация здесь подлежит описанию. 

В  третьем  фрагменте  Объект  выражен  абстрактным  именем (a sensation of 

cold), обозначающим ощущение холода, эта конструкция не может быть признана 

прототипической: она не экономна, хотя мысль в нем выражена полностью. 

Проанализированные конструкции близки или далеки от прототипа, но все 

они первичны по отношению к значению feel 1, так как они не создают никаких 

семантических сдвигов в его значении.  

Рассмотрим несколько примеров, в которых актуализируется вышеназван-

ная категориальная ситуация. 

Ощущение  усталости  выражается  конструкцией  с  составным  именным 

сказуемым,  в  которой  не  реализуется  правосторонняя  валентность  на  Объект 

интероцептивного ощущения:  

I felt very tired and wanted to sleep (LEA).  

Ощущение  боли  выражается  конструкцией  с  прямым  дополнением,  в  ко-

торой реализована валентность на Объект болевого ощущения:  

He felt a sudden stab of pain in his chest (LDELC).  

Температурные ощущения вербализуются в конструкциях со сложным до-

полнением,  в  которых  Объект  температурного  ощущения  имеет  событийный 

характер:  



They felt the hot sidewalk cooling underfoot (Bradbury).  

При  выражении  тактильных  ощущений  факультативный  Объект  тактиль-

ного ощущения выражается подлежащим:  

The marble felt cold and smooth against the cheek (LEA).  

В  таких  конструкциях  Локатив (against the cheek) обязателен,  так  как 

именно он вносит в семантику предложения значение тактильного ощущения, 

показывая, где произошло прикосновение. Поэтому семантическую структуру с 

feel 1 можно представить следующим образом: «обобщенный Субъект – feel 1 – 

Объект физического ощущения – Локатив физического ощущения». Субъект в 

данном случае оказывается «за кадром» и называется в лингвистической лите-

ратуре «обобщенным» [1, c. 137].  

Feel 2 организует  пропозиции  посредством  конструкций  с  составным 

именным  сказуемым,  и  актуализирует  категориальную  ситуацию  согласно  се-

мантической структуре: «Субъект эмоционального ощущения – feel 2 – (собы-

тийный Объект эмоционального ощущения)». 

Ощущение радости (feel elated), обиды (feel offended / vexed), разочарова-

ния (feel disappointed), одиночества (feel lonely), счастья (feel happy) вербализу-

ются в конструкциях с составным именным сказуемым с feel 2, где не реализу-

ется валентность на Объект эмоционального ощущения.  



For my part, I feel elated and close to tears (BNC).  

«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

17



*123743* 

Ст. преподаватель Лазухина Л. В. 

Костанайский государственный университет, Казахстан 

 

ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ 

СТУДЕНТОВ, ОБУЧАЮЩИХСЯ  

ПО МОДУЛЬНО-КРЕДИТНОЙ ТЕХНОЛОГИИ 

 

Известно,  что  при  модульно-кредитной  технологии  обучения  сокращение 



объема  аудиторной  работы  непосредственно  повышает  значение  и  статус  само-

стоятельной  работы  студента.  При  этом  активизация  самостоятельной  работы 

студентов способствует расширению и закреплению учебного материала, приоб-

ретению новых профессиональных знаний, развитию креативности и интерактив-

ности, формированию практических навыков. Самостоятельная работа также спо-

собствует развитию умений студента работать с научной литературой и информа-

ционными  ресурсами.  Наряду  с  этим  самостоятельная  работа  включает  в  себя 

процесс подготовки к учебным занятиям и экзаменам без преподавателя. 

Самостоятельная работа как часть процесса самообразования имеет прин-

ципиальное  методологическое  значение,  так  как  самостоятельное  добывание 

знаний  является  залогом  постоянного  улучшения  профессионализма  в  буду-

щем. Самостоятельная познавательная деятельность студента предполагает его 

умение  ориентироваться  в  новой  ситуации,  самостоятельно  видеть  и  ставить 

проблему, находить подходы и пути ее решения. Студент из пассивно воспри-

нимающей стороны становится активным участником учебного процесса. 

Однако  на  практике  преподаватели  очень  часто  сталкиваются  с  тем  фак-

том, что многие студенты просто не умеют работать самостоятельно. Покидая 

стены школы, они не редко не имеют элементарных навыков самостоятельной 

работы,  не  могут  быстро  и  результативно  работать  с  литературой  и  другими 

информационными  источниками.  Такие  студенты  не  в  состоянии  сосредото-

читься на главном и отбросить второстепенную информацию, часто они не вла-

деют  навыками  написания  кратких  конспектов,  у  них  не  выработана  система 

сокращений  слов  или  их  знаковое  выражение.  Самостоятельная  работа  у  дан-

ных студентов занимает много времени, не принося эффективных результатов, 

и даже если материал, указанный преподавателем для самостоятельной работы 

добросовестно  прорабатывается  студентом,  это  не  всегда  приводит  к  ожидае-

мому преподавателем результату, так как просто «зазубренный» материал такие 

студенты как правило не могут успешно применить на практике. Думается, что 

не последнюю роль при этом играет необходимость подготовки школьников к 

ЕНТ и сосредоточение основных усилий на прохождении большого количества 

тестов, не требующих творческого решения, а предполагающих элементарный 

выбор правильного варианта из готового набора ответов. 



Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

18 



По этой причине у школьников ограничена практика написания рефератов, 

докладов, эссе, практика выражения своего мнения и своего видения и решения 

какого-нибудь  вопроса  или  проблемы.  Поэтому,  поступив  в  Вуз  и  оказавшись 

лицом  к  лицу  перед  необходимостью  самостоятельно  находить  ответы  на  по-

ставленные вопросы, многие студенты не всегда понимают, что от них требуется 

и каким образом нужно организовать свою самостоятельную работу, чтобы по-

лучить положительную оценку. В этом случае проблема требует от преподавате-

ля умения правильно организовать СРС студентов, задать им нужное направле-

ние, и даже, при необходимости, показать на примере различные приемы и спо-

собы работы с информационными источниками. Данные выводы были сделаны 

мной исходя из моего многолетнего опыта работы в Вузе. Зная о неэффективно-

сти отработки практического материала без предварительной проработки теории 

и понимая, что при имеющемся количестве часов, отводимых на изучение ино-

странного языка в Вузе, тратить время на объяснение грамматических правил – 

это  роскошь,  я  пришла  к  идее  разработки  конспекта  грамматического  правила 

для его самостоятельного изучения студентами. Этот конспект снабжен конкрет-

ными,  детальными  вопросами  для  самоконтроля,  нацеливающими  студента  на 

усвоение  основного  материала  в  экономичной,  краткой  и  доступной  форме,  а 

также он содержит упражнения с ключами для самоконтроля усвоения получен-

ной информации непосредственно в ходе изучения темы.  



Примерный конспект для самостоятельного освоения темы «Употреб-

ление  и  образование  различных  форм  глагола to be» To be or not to be ... 

«Hamlet» W. Shakespeare 



I. Перевод и употребление 

Глагол «to be» переводится на русский язык: 1. быть, являться  

2. находиться, располагаться и некоторыми другими глаголами. 

Science is knowledge. Наука есть знание. 



I am a curator of this group. Я являюсь куратором этой группы. 

You are in the central hall of Вы находитесь в центральном 

our museum. зале нашего музея. 

The building is in the Abay Street. Здание расположено на улице Абая. 



I am at the window. Я стою у окна. 

The books are on the table. Книги лежат на столе. 

Однако в большинстве случаев он вообще не переводится. 

She is beautiful. Она красивая. I am a doctor. Я врач. The children are at home 

. Дети дома.  

Переведите: 

1. He is a director. 2. They are at school now. 3. The film is interesting. 4. I’m in 

Moscow. 5. My photo is on the table. 

NB!!! При переводе с русского языка на английский глагол «to be» упот-

ребляется обязательно. 



«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

87



 

СИНТАКСИСЪТ:  

СТРУКТУРАТА, СЕМАНТИКАТА, ФУНКЦИЯТА 

*119876* 



Иванова Р.П. 

 

ПЕРВИЧНЫЕ И ВТОРИЧНЫЕ КОНСТРУКЦИИ  

С ПРОТОТИПИЧЕСКИМ ГЛАГОЛОМ  

КАТЕГОРИИ ОЩУЩЕНИЙ ЧЕЛОВЕКА FEEL 

 

Анализ языкового материала свидетельствует о том, что глагол feel имеет ог-



ромный  валентностно-конструктивный  потенциал  благодаря  своей  многозначно-

сти. На наш взгляд, рассмотрение первичных и вторичных конструкций с ним по-

зволит более подробно рассмотреть механизмы формирования категории Human 

Sensations;  понять,  как  происходит  переход  из  одной  концептуальной  сферы  в 

другую,  в  чем  проявляется  синтез  категорий  психических  процессов  человека  и 

как влияет на это синтаксическое окружение рассматриваемого глагола. 

Рассмотрим варианты feel в отдельности.  

Feel 1, прежде всего, имеет семантическую валентность на Субъект, того, 

кто ощущает, и на Объект – то, что этот Субъект ощущает. Поэтому, конструк-

ции  с  ним  моделируются  согласно  следующей  семантической  структуре: 

«Субъект физического ощущения – feel 1 – Объект физического ощущения».  

Например:  



He could feel the dew (Galsworthy).  

They felt him breathe softly in their faces (Bradbury). 

At that moment Maggie felt a startling sensation of a sudden cold about her 

knees and feet: it was water flowing under her (Eliot). 

В вышеприведенных предложениях все семантические актанты реализова-

ны, во всех трех случаях присутствует и Субъект, и Объект физического ощу-

щения. Однако дальнейший анализ позволяет сделать вывод о том, что Объект 

ощущения во всех случаях выражается неоднозначно.  

В  первом  предложении  никаких  сдвигов  в  значении  мы  не  наблюдаем, 

Объект физического ощущения здесь предметен и представляет собой неживую 

природу (the dew), с  которым  произошло  соприкосновение.  Данная  конструк-

ция  наиболее  информативно,  лаконично  и  полно  выражает  мысль.  Следова-

тельно, прототипична и наиболее лучшим образом выражает ситуацию физиче-

ского ощущения.  

Что  же  касается  второго  предложения,  Объект  ощущения  в  нем  выражен 

посредством сложного дополнения, номинирующего действие другого человека 

по отношению к субъекту (felt him breathe). Следовательно, его семантическая 

структура  выглядит  следующим  образом:  Событийный  Объект  физического 


Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

86 



c’est folie de faire de son médecin son héritier. Moreover, no one can impose an in-

heritance against the will: n’est héritier qui ne veut

The pragmatic features of the paremiae with the concept «wealth» are revealed 

through the fact of unwise reliance on someone else’s property. Thus, in English: he goes 



long barefоot that waits for dead man’s shoes. In French: il ne faut pas compter sur les 

souliers d’un mort pour se mettre en route; si ce n’était le si et le mais nous serions tous 

riches à jamais. In Russian: кабы не кабы да не но, были бы мы богаты давно.  

Thus the present article includes that

 t

he English nation is generally rational, pre-



ferring wealth and values. While the French and the Russian mentality is able to show 

a negative attitude to wealth as the material goods. It has been also revealed that the 

general understanding of the selected concept differs in a number of features in the 

English, the French and the Russian cultures.  

 

References: 



1. Gnezdilova, V.G. French-Russian Dictionary of proverbs and sayings. 3d Edi-

tion / V.G. Gnezdilova. – Мoscow: Mirta-Print, 2010. – 72 p. 

2. Kunin, А.V. The English-Russian Phraseological Dictionary / А.V. Кunin. – 

Мoscow: The Russian Language, 1984. – 944 p. 

3. Margulis, A. Russian-English Dictionary of Proverbs and Sayings / A. Mar-

gulis. – McFarland & Company, Inc., Publishers, 2000. – 494 p. 

4. Mitina, I.Е. English Proverbs and Sayings and Their Russian Analogues / I.Е. 

Mitina. – St.Petersbourg: KARO, 2006. – 336 p. 

5. The Concise Oxford Dictionary of Proverbs (CODP). – Oxford, New-York: 

Oxford University Press, 1996. – 316 p. 

6. The Dictionary of Proverbs. French-Russian And Russian-French / by I.Е. 

Shvedchenko. – Moscow.: Rus. L. Media; Dropha, 2009. – 165 p. 

7. The French-Russian Phraseological Dictionary / by. Ya.I. Retsker. – Moscow: 

Publishing house for foreign and national dictionaries, 1963. – 1112 p. 



«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

19



Мама занята. Mother is busy. Они хорошие. They are good. Я студент. I am 

a student. 




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет