За бележки



Pdf көрінісі
бет8/12
Дата31.03.2017
өлшемі1,35 Mb.
#10970
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

(nine + teen + th) 

Також  зустрічаються  поодинокі  випадки  вираження  квантитативності  за 

допомогою морфем, котрі мають точне числове забарвлення. Наприклад, biaxial 

– двоосьовий, двовісний (префікс bi- від лат. bis – двічі), monosyllabic – одно-

складовий (префікс mono- від грец. mono – єдиний, один)

До другої групи, у кількості 18 одиниць, належать прикметники, котрі на-

зивають  параметр  предмета  з  огляду  на  їх  квантитативну  семантику.  Напри-

клад, gross – сумарний; minute – дрібний

Кількісну  природу  прикметників  англійської  мови  зумовлюють  квантита-

тивні морфеми, котрі входять до їх складу. Тому значну частину відібраних на-

ми прикметників (191) ми класифікували за формальними маркерами виражен-

ня квантитативності.  

Нами  було  здійснено  їх  поділ  за  класифікацією,  запропонованою 

О.І. Єгоровою (2011), на прикметники до складу яких входять:  



1)  форманти  латинського  та  грецького  походження  (a-, il-, im-, in-, ir-, 

multi-, non-, poly-, semi-), кількість котрих склала 98, напр., immense – неосяж-

ний, величезний (префікс im- від лат. не)



2) форманти, що змінюють синтаксичне значення субстантивів (-ful, -less, 

free-, -intensive, high-, -large, multi-), кількість котрих склала 44, напр., atomless 

– безатомний;  

3) суфікси іншомовного походження, які виражають значний ступінь про-

яву ознаки (-able, -ant, -ent, -ous), кількість котрих склала 25, напр., sizable  

 – значний, великий за розмірами (латинський аугментативний суфікс);  

4)  власнеанглійські  прикметникові  демінутивні  (у  бік  зменшення)  та  ауг-

ментативні (у бік збільшення) форманти (-y, -ish), кількість котрих склала 

12, напр., tiny – дрібненький, малесенький;  

5) формант-компаратив –ior, кількість таких прикметників склала 4, напр., 

posterior – пізніший (суфікс-компаратив -ior);  



6) розмірні та просторові форманти (-most), кількість котрих склала 4, на-

пр., innermost – найглибше вкладений.  

На основі проведеного аналізу робимо висновок, що вище перелічені форма-

нти найчастіше використовуються для творення параметричних прикметників.  

Отже, найпоширенішим морфологічним маркером квантитативності у тех-

нічній  підмові  англійської  мови  виступають  прикметники,  котрі  мають  здат-

ність до вираження кількісної семантики як через власнекількісне забарвлення, 

так і через квантитативні морфеми, що входять до їх складу. 

 

Література: 



1.  Баранова  С.В.  До  питання  про  функціонування  та  переклад  кількісно- 

якісних словосполучень у текстах різних стилів / С.В. Баранова // Вісник Сум-

ДУ. – 2005. – № 5 (77). – С. 14-20. 


Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

74 



*123356* 

Гайденко Ю.О. 

Національний технічний університет України 

«Київський Політехнічний Інститут» Факультет лінгвістики 

 Кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови 

 

 ПРИКМЕТНИК ЯК НАЙПОШИРЕНІШИЙ МОРФОЛОГІЧНИЙ 

МАРКЕР КВАНТИТАТИВНОСТІ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ  

(НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ ТЕХНІЧНОЇ ПІДМОВИ) 

 

Мова  –це  форма  нашого  життя [6, с. 13], тому  мові  притаманна  функція 



опису навколишнього світу шляхом використання існуючих у ній засобів. Мова 

об’єднує мовні категорії, які є результатом діяльності мислення людини і про-

дуктом осмислення та обробки явищ навколишньої дійсності.  

Однією із таких категорій є мовна категорія кількості, котра формується у 

мовi  на  основi iнтеграцiї  мовних  елементiв  рiзних  рiвнiв i одержує  статус 

функцiонально-семантичної категорії [1, c.16]. У мові вона реалізується за до-

помогою нумеративності та квантитативності.  

С.О.  Швачко (2008) стверджує,  що  на  відміну  від  нумеративності,  котра 

реалізується лише у корпусі числівників, адже кожному числівнику притаманна 

сема числа, квантитативність притаманна ряду мовних одиниць. 

У лінгвістиці достатньо активно реалізуються засоби, що відображають рі-

зноманітність виявлення квантитативності на традиційних мовних рівнях: мор-



фологічному, лексичному, словотвірному та синтаксичному [3, с.14]. 

Вважають,  що  на  морфологічному  рівні  квантитативність  виражається  за 

допомогою самостійних (числівник, іменник, займенник, прикметник, прислів-

ник, дієслово) та службових (артикль, сполучники, прийменники, модальні сло-

ва та вирази, частки, вигуки) частин мови.  

Матеріалом  нашого  дослідження  слугували  Англо-український  словник 

технічних термінів (2005) та спеціалізовані статті у галузях енергетики, еконо-

міки  та  менеджменту  загальним  обсягом 73 сторінки.  У  ході  нашого  дослі-

дження, корпус якого склали 1088 мовних одиниць із кількісною семантикою, 

було виявлено, що найпоширенішим морфологічним маркером квантитативно-

сті у технічній підмові англійської мови виступає прикметник. Нами було ві-

дібрано 267 квантитативних прикметники. Їх було поділено   у  відповіднос-

ті  до  класифікації,  запропонованої  О.А.  Самочорновою (2007) на  обчислюва-

льні, котрі реалізують сему числа як експліцитно, так і імпліцитно, та вимірю-

вальні (параметричні), які реалізують значення неозначеної кількості.  

 До першої групи, у кількості 56 одиниць, увійшли прикметники, більшість 

із яких належить до денумеративів (слів, що мають кількісну семантику та ос-

новою  яких  виступає  числівник),  що  мають  не  лише  власнеанглійське,  але  й 

грецьке або латинське походження. Наприклад, sexadecimal – шістнадцятковий, 

«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

31



That’s pretty much about my first point and let’s now turn to the second point of 

my presentation. The most widely spread platform to make a computer visual support 

is Microsoft Power Point. How can it help us to make our presentation remarkable?  

When designing our presentations and creating the supporting visual aids, we 

should keep in mind the way our audience will actually process our presentation. We 

must design our visuals and use PowerPoint in ways that take advantage of how peo-

ple process information. Much can be learned, then, from a review of the key findings 

in the field of cognitive science concerning how people learn best in multimedia 

presentation settings. A cognitive scientist, Professor of Psychology at the University 

of California, Santa Barbara (UCSB), Dr. Richard Mayer, summarizes the three as-

sumptions of multimedia learning theory: «Cognitive scientists have discovered three 

important features of the human information processing system that are particularly 

relevant for PowerPoint users: dual-channels, that is, people have separate informa-

tion processing channels for visual material and verbal material; limited capacity, that 

is, people can pay attention to only a few pieces of information in each channel at a 

time; and active processing, that is, people understand the presented material when 

they pay attention to the relevant material, organize it into a coherent mental struc-

ture, and integrate it with their prior knowledge» [3]. 

Summarizing the ideas of Dr. Richard Mayer and Garry Reynolds, some advice 

can be given to make an effective Power Point presentation, among them:  



Multimedia Effect. Narration with pictures (visuals) is better than narration alone. 

Modality Principle. People learn better when words are presented as narration 

rather than text. 



Redundancy Principle. People learn better from narration & graphics rather 

than narration, graphics, & text. 



Coherence Principle. People learn better when extraneous visual material is 

excluded. 

Of course you know that we can use a kind of menus to illustrate the contents of 

your presentation. It helps the speaker to make his presentation more logical, under-

standable and clear. To achieve this result the function of hyperlinks between the 

slides should be used. In addition, the hyperlinks can deliver to the screen not only 

the slides of the presentation, but also the Internet-sites or separate files.  

Also triggering can be used. Triggering is an effect when you move special ob-

jects on the slide in a special direction. This function helps the presenter to make his 

or her presentation more interactive as it will react to the audience’s actions, answers. 

A lot of examples of interactive presentations with hyperlinks and triggers can be 

found on the site «How to Teach English with Technologies»: 

http://shvidko172.narod.ru.  

Using PowerPoint, remember that the key with letter «B» stands for «blank» 

that means you can press it in order to make your screen black and al the audience’s 

attention will be placed on you. And one more advice: use a remote control device or 

a wireless mouse to manage with your presentation because it is not very pleasant for 


Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

32 



the audience to watch your back and it is not very good for you to lose the eye con-

tact with your listeners.  

I’d like to conclude this point by saying that if hyperlinks or triggers are used in 

the presentation we should check carefully if they wok correctly. 

And finally let’s now turn to Web-2 services for presenting. By the way what 

about the synonyms of Web-2? Of course, you know that they are: collaboration, in-

formation sharing, recommendation, participation, cooperation, usability, mobility, 

accessibility and even economy because we don’t have to buy any storage devices in 

order to demonstrate your presentations as they will be published on-line. And it’s up 

to decide to make it public or private.  

Among services that can be recommended to make and publish presentations are 

Photopeach, Sliderocket, Zooburst. As for the service Zooburst. If you have a Web-

cam you can become the main character of your own presentation. Some more ser-

vices: Eduglogster (gives opportunity to create your presentation as an interactive 

poster) and Prezi. These services offer new instruments to create highly functional 

and interactive presentations. 

And don’t limit yourself with just computer aids, because as you have noticed 

the best presenters often scratch out their ideas and objectives with a pen and paper. 

Whiteboard and a marker can be used to sketch out your ideas. It gives the presenter 

opportunities to create an atmosphere of trust, sympathy, participation. By no means 

you shouldn’t reject using digital technology while making your main speech, but the 

act of speaking and connecting to an audience (when your main task is to persuade, 

sell, or inform) is much more analog than digital. 

That brings me to the end of my paper. At this stage I’d like to go over my three 

topics again. So, today we have looked at general presenting rules, then I have re-

vealed some Power Point secrets how to make your presentation more interactive and 

finally you have learnt about Web-2.0 services to make and publish your visual aids.  

It is certainly by no means a complete manual but rather is a collection of ideas 

which capture common sense. Also, it’s biased on scientific researchers by Enno 

Middelberg, Erica Williams, Edward Tufte, Garr Raynolds, and Richard Mayer.  

If you are eager to know more about presenting, Web-2.0 or any other ideas of 

How to teach English with Technologies, then visit the site «How to Teach English 

with Technologies»: http://shvidko172.narod.ru.  

So, presentations count. An effective presentation can be the difference between 

winning or loosing, getting or not getting, being successful or unsuccessful. In con-

clusion I’d like to leave you with the following idea. No device, service or machine 

can substitute a human being. So, the best instrument for creating your presentation is 

your smile. 



 

«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

73



отыратын  тіл  құралдары  қызметін  атқарады.  Тілдік  құралдардың  мұндай 

қызмет  атқаруының  негізінде  адамның  дүниені,  болмысты  танып  білу 

əрекетінен  туған  тілдік  танымы  жатыр.  Ойын  атаулары  əрі  қазақ  халқының 

этностық  мəдениетінің  бір  саласын  білдіреді.  Осы  саладағы  рухани 

құндылықтарды тілдік құралдарды зерттегенде ғана білуге болады.  

 

Пайдаланылған əдебиеттер: 



1.  СЛТ – О.С.  Ахманова.  Словарь  лингвистических  терминов.  Москва: 

Сов. энцик., 1966. – 605 с. 

2.  Гумбольдт  В.  Избранные  труды  по  языкознанию.  Москва:  Прогресс, 

1984. – 400 с. 

3.  Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и его влиянии 

на  духовное  развитие  человеческого  рода  (Извлечения) // Хрестоматия  по 

истории  языкознания  ХІХ-ХХ  веков.  Составил  В.А.  Звегинцев.  Москва: 

Просвещение, 1956. – С. 68-86. 

4.  Копыленко М.М. Основы этнолингвистики. Алматы: Евразия. 1995. – 178 с. 

5.  Салқынбай А. Қазіргі қазақ тілі. Оқулық. Алматы, 2008. – 462 б. 

6.  Қайдар Ə. Этнолингвистика //Білім жəне еңбек. 1985, № 10. 18-21 б.  

7.  Қалиев  Ғ.,  Болғанбаев  Ə.  Қазіргі  қазақ  тілінің  лексикологиясы  мен 

фразеологиясы. 3-басылым. Алматы: Сөздік, 2003. – 262 б. 

8.  ҚТФС – І.  Кеңесбаев.  Қазақ  тілінің  фразеологиялық  сөздігі.  Алматы: 

Ғылым, 1977. – 711 б. 

9.  Советский энциклопедический словарь. Москва: Сов. энцик., 1990. – 683 б. 

10. Лингвистический  энциклопедический  словарь.  Москва:  Сов.  энцик., 

1990. – 683 с. 

11. КСКТ – Е.С. Кубрякова и др. Краткий словарь когнитивных терминов. 

Под ред. Е.С. Кубряковой. Москва, 1996. – 245 с. 

12. Мұрғабаева  А.С.  Қазақ  мəдениетіндегі  ұлттық  ойындардың  ерекшелігі 

мен рəсімдік негіздері. Канд. дисс. қолжазбасы. Алматы, 2006. – 119 б. 

13. Оразбаева Ф.Ш. Тілдік қатынас: теориясы мен əдістемесі. Алматы, РБК. 

2000. – 207 С. 

14. Берн Э. Игры, в котором играют люди и люди, которые играют в игры. 

Москва: Прогресс, 1988. – 399 с. 

15. Мəдени-философиялық  энциклопедиялық  сөздік.  Алматы:  Раритет, 

2004. – 320 б. 



Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

72 



аясында  жүзеге  асады.  Ойынның  басты  сипаты  оның  ойналатындығында, 

белгілі  бір  келісілген  уақытта  басталып,  аяқталып  отыратындығында.  Ойын 

рухани құндылық ретінде есте сақталып дəстүрге айналады, кез-келген уақытта 

қайталанады.  Ойынның  ішкі  табиғаты  тəртіппен  байланысты.  Ойын  тəртібі 

қасиетті  деп  саналады.  Ойын  тəртібін  бұзу,  одан  болмашы  ауытқу  ойын 

құндылығына  рұқсат  келтіреді.  Əрбір  ойынның  өзінің  ережесі  бар.  Сол 

ережелер  ойын  тəртібін  анықтайды.  Ойын  функциясының  мəні  екі  аспектіде 

көрінеді:  ол – бірнəрсе  үшін  күрес  жəне  сол  күресті  басқаларға  көрсете  білу. 

Ойынның  нəтижесі  ұту,  ұтыс  ұғымдарымен  тығыз  байланысты.  Ойындағы 

басты мақсат – жеңіске жету. Жеңіс адамға лəззат, қанағат сезімін береді, атақ, 

даңқ,  құрмет  əкеледі.  Ойынға  сəттілік,  құштарлық,  бəсекелестік,  тəуекел 

элементтері  тəн.  Бұл  элементтер  ойында  бəс  тігу,  қызымпаздық,  қатыгездік 

сияқты жағымсыз қылықтардың тууына себепші болады. 

Ойынның эстетикалық жағы басым. Ойынға ырғақ, үйлесім тəн. Адам тəні 

қозғалысының  сұлулығы,  көріктілігі  ойында  жүзеге  асады.  Бұл  ойынның 

мазмұндық сапасын арттырып, көрініс сəтін күшейтеді [12: 23]. 

Батыс  мəдениетіндегі  ойын  феноменін  зерттеуде  анықталған  жоғарыда 

айтылғандай  ойындық  қасиеттер  мен  ерекшеліктер  қазақтың  көшпелі 

мəдениетінде  туған  халықтық  спорт,  ойындарына  да  тəн  екенін  байқау  қиын 

емес.  Ойынның  бұл  сияқты  ерекшеліктері  мен  белгілері  жалпы  адамзат 

мəдениетіндегі  ойын  феноменінің  сипатын  анықтайды.  Олар:  ойынның 

мəдениет  шеңберінде  ру-тайпалық,  кейін  халықтық  формада  дамып 

қалыптасқаны, ойынның интеллектуалдық, моральдық,  рухани құндылықтары, 

əлеуметтік  сипатта  болатыны,  ойынның  еркіндік  іс-əрекетте  көрінетіні, 

атқаратын  функцияларына  қарай  əмбебаптығы  (мысалы,  қазақ  ойын-

сауықтарының  барлық  жерлерде  жиын-тойларда,  ашық  алаңдарда,  үй  ішінде 

ойналатыны т.б.), ой ойындарындағы тіл факторы, ежелгі наным-сенімдерімен 

байланыстылығы,  ойынның  қашанда  белгіленіп  орныққан  тəртіп,  ережелер 

бойынша  жүргізіліп,  қайталап  отыратыны,  ойын  өмірдегі  шын  ситуацияның 

моделі  іспеттес  екені,  ойынның  тек  балалар  үшін  емес,  ересектерге  де 

қажеттілігі  (мысалы,  аңшылық-саятшылық  сауығы,  атжарыстар,  күрес,  көкпар 

т.б.),  психологиялық  тұрғыда  ойынның  көңіл  көтеру,  артық  қуатты  тарқату 

функциясы,  педагогикалық  тұрғыда  тəрбиелік  функциясы,  ойын  үстіндегі 

жағымсыз  қылықтар  (бəс  тігу,  қызымпаздық,  жеңілтектік,  қатыгездік  т.б.) 

болатыны,  ойынның  рəсімдік  əдет-ғұрыптық  жоралғылары  болатыны  сияқты 

ойын тəжірибесінде қалыптасқан ерекшеліктер мен белгілерден айқын көрінеді. 

Қорыта  келгенде,  бұл  тараушада  ойын  атауларының  теориялық  тұрғыда 

этнолингвистикалық  жəне  этномəдени  танымдық  негіздері  қарастырылады. 

Этнолингвистикалық 

тұрғыда 


ойын 

атаулары 

этностық 

болмыстың 

менталитетін танытатын «тіл əлемінің» қоғам саласындағы маңызды бір саласы 

болып  табылады.  Ойын  атаулары,  оған  қатысты  басқа  да  тіл  бірліктері 

халықтық  спорт,  ойын  түрлерін  ғасырлар  бойы  ұрпақтан-ұрпаққа  жеткізіп 

«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

33



Resources: 

1.  Фоміних  Н.  Ю.  Інформаційно-комунікаційні  технології  у  викладанні 

філологічних дисциплін : Навчально-методичний посібник / Н. Ю. Фоміних. – 

Севастополь : Рібест, 2010. – 196 с. 

2. Fominykh N. Using ICT in Teaching and Studying English / Nataliia 

Fominykh. – [Electronic resource]. – Access mode: http://shvidko172.narod2.ru/ 

3. Mayer R. An interview with Sociable Media, Inc. / Richard E. Mayer. – 

[Electronic resource]. – Access mode: 

http://www.psych.ucsb.edu/people/faculty/mayer/index.php  

4. Reynolds G. Presentation Zen: Simple Ideas on Presentation Design and 

Delivery (Voices That Matter) / Garr Reynolds. – [Electronic resource]. – Access 

mode: http://www.garrreynolds.com/presentation/pdf/presentation_tips.pdf  

5. Tufte E. PowerPoint Is Evil / Edward Tufte. – [Electronic resource]. – Access 

mode: http://www.wired.com/wired/archive/11.09/ppt2.html  

*124022* 

 

 

Дубінська Олена Борисівна, викладач 

Національний технічний університет України  

«Київський політехнічний інститут», м.Київ 

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ  

ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ 

 

Застосування передових технологій у навчальному процесі дозволяє задо-



вольнити  основні  педагогічні  вимоги  та  розширити  можливості  студентів  у 

здобутті необхідних знань та навичок і осягненні проблемних питань. Проектне 

навчання є одним із найновіших освітніх методів, який дозволяє використову-

вати та поєднувати під час роботи над проектом раніше створені та розроблені 

методики і принципи.  

Метод  проектного  навчання  дозволяє  активно  розвивати  основні  види 

мислення, творчі здібності, виробляти здатність оцінювати ідеї, виходячи з ре-

альних  потреб,  матеріальних  можливостей  і  умінь,  вибирати  найбільш 

технологічний,  економічний  спосіб  виготовлення  об’єкта  проектної  діяльності 

[1].  Крім  того,  цінністю  проектування  є  вироблення  навичок  самостійності, 

практичної, планової і систематичної роботи, виховання прагнення до створен-

ня нового або удосконалення існуючого виробу, формування уявлень про пер-

спективи його застосування, розвиток морально-трудові якості. 

Застосування проектного навчання є необхідним і доцільним із таких причин: 

• навчальний процес вбудовується в логіку діяльності, що має особистісну 

значущість для студента й підвищує його мотивацію (особистісно-орієнтований 

підхід до навчання); 


Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

34 



• комплексний підхід до розробки навчальних проектів сприяє збалансова-

ному фізичному й розумовому розвитку студента (розвивальне навчання); 

•  глибоке,  осмислене  засвоєння  базових  знань  забезпечується  завдяки  їх 

універсальному  використанню  в  різних  ситуаціях,  передбачених  роботою  над 

проектом (фундаменталізація навчання); 

• проект сприяє розвитку творчого потенціалу студентів (гуманізація нав-

чання); 

• залучення до роботи над проектами студентів із недостатнім рівнем знань по-

зитивно впливає на їх розвиток і ставлення до навчання (мотивація навчання) [1]. 

Проектне  навчання  має  безліч  варіацій:  за  тривалістю  роботи  над  завдан-

ням,  за  формами  організації  та  представлення  результатів  роботи.  Найбільшої 

уваги заслуговує групова робота над проектом, що триває протягом тривалого 

періоду  часу  (наприклад,  протягом  навчального  курсу,  семестру,  року).  На 

відміну  від  індивідуальної  роботи,  групова  форма  характеризується  певними 

труднощами, що в першу чергу викликані необхідністю знайти та сформувати 

команду (групу), яка працюватиме над даним проектом задля досягнення певної 

як навчальної, методичної, так і практичної мети дослідження [2]. 

Порядок  роботи  над  проектом  є  однаковим  незалежно  від  форми 

організації, однак може мати певні особливості. Під час підготовчого етапу, ко-

ли  визначається  склад  робочої  групи,  мета,  тема  і  завдання  проекту,  можливі 

певні непорозуміння між учасниками групи щодо складу та кількості учасників, 

виокремлення основних засад роботи над проектом. 

Етап планування може характеризуватись непорозуміннями між учасника-

ми  стосовно  розподілу  ролей  та  обов’язків,  визначення  термінів  подачі  та  за-

вершення проміжних і основних етапів роботи, підведення підсумків тощо.  

Власне  дослідження,  що  полягає  у  накопиченні  та  обробці  інформації, 

характеризується  виникненням  суперечностей  у  межах  групи,  вибором  опти-

мального способу вирішення проблеми, консультаціями з керівником, виклада-

чем, наставником. 

Підготовка  проекту  до  захисту  та  сама  презентація  є  вирішальними  для 

робочої групи, оскільки демонструються наскільки злагоджено може працюва-

ти дана група над певною проблемою, як проходив процес розподілу обов’язків 

і наскільки якісно кожен учасник групи впорався з визначеним завданням.  

Оцінка  результатів  характеризується  не  лише  обговоренням  результатів 

дослідження, але визначенням позитивних та негативних сторін роботи у групі, 

зауваженнями  стосовно  ефективності  управління  складовими  процесами, 

з’ясування  проблемних  моментів  і  владнання  конфліктів.  Студенти-учасники 

вносять свої пропозиції щодо можливого покращення різних етапів та методів 

роботи у подальшому [3]. 

У даному випадку проектні технології допомагають розвивати у студентів 

не  лише  пошуково-дослідницькі,  технологічні  та  інформаційні  компетенції, 

креативність, здатність аналізувати та реалізувати власні ідеї на практиці, але й 



«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

71



Сондықтан  да  мəдениетті  ойын  элементін  жан-жақты  зерттеу  мəдениеттің 

тізгініне, тереңіне үңілу болып табылады» [12:5].  

Ойынның  тууы  жайында  ғылым  салаларында  əртүрлі  теориялар  болған. 

А.С.Мұрғабаева  ойын  фонемені  теориясының  бірнеше  түрін  талдап  көрсетеді. 

Маркстік ілім бойынша, ойын арқылы өнімді еңбекке жаттығу, жануарлардағы 

ойыншылдыққа  еліктеу,  балаларды  ересек  өмірге  дайындау,  қоғамдық 

функцияларды  меңгеру  алдынғы  қатарға  шығады.  Дегенмен,  ойынның  пайда 

болуын  еңбек  сияқты  бір  фактормен  түсіндіру  жеткіліксіз  дейді.  Себебі  еңбек 

процесінде  мұқтаждық  үстемдік  етсе,  ойын  тілек  пен  қызығушылыққа 

негізделген.  Еңбекте  мотив  нəтижемен  айқындалса,  ойында  мотив  əрекеттің 

өзіне  ауысады.  Еңбек  нақты  шындықта  іске  асса,  ойын  шартты  түрдегі 

шындықта өтеді. [12: 28]. 

Ойынды  мəдени  феномен  ретінде  зерттеу  батыс  өркениетінен  басталады. 

ХХ  ғ.  І  жартысында  голландиялық  ғалым  Й.Хейзинга  мəдениетті  түсіндіруде 

ойын  концепциясын  ұсынды.  Ол 1938 жылы  шыққан «Homo ludens» (ойын 

адамы)  атты  еңбегінде  ойын  концепциясын  жан-жақты  негіздеді. 

Й.Хейзинганың  ойын  туралы  концепциясы  туралы  ойлары  оның  «Орта 

ғасырдың күзі», «Ойын ойнайтын адам», «Өткен күндер көлеңкесінде» сияқты 

еңбектерінде ары қарай дамытылған. Й.Хейзинганың пікірінше, мəдениет ойын 

ретінде  басталмайды,  ойынның  шеңберінде  басталады,  мəдениет  ерте  кезде 

ойын формасында көрінген.  

Ойын  мəдениеті  тəндік  мəдениеттің  өнерлік,  спорттық-жарыстық  т.б. 

функционалдық түрлерін қамтитын əмбебап форма. Себебі шын мəніндегі ойын 

тек  адамға  тəн  болғандықтан,  оның  өмір  сүруінің  бір  тəсілі  іспеттес.  Ол  өз 

концепциясында «ойыншы жан», «ойын ойнайтын адам» ұғымдарын енгізді. 

Ойынның  қалыптасуына  тіл  факторының  ерекше  мəні  бар.  Австриялық 

философ  Л.Виттенштейн  логикада  тілдік  ойын  теориясын  ұсынған. 

Л.Виттенштейннің пікірінше, бала ең алдымен сөйлеу үшін тіл ойынын үйренеді. 

Заттарды сөзбен атау оған белгі таңу болып табылады [12:38 ]. Сол себепті ойын 

элементі тек мəдениет аясында ғана емес, тілде де бар деп есептейді. 

Й.Хейзинга  өзінің  жоғарыда  аталған  еңбектерінде  ойынға  тəн  қасиетті 

ерекшеліктердің  бірнеше  түрін  нақты  көрсетеді.  Оның  түсіндіруінше,  ойын – 

мағынаға  толы  функция.  Ойын  өмірге  өзіндік  рең,  сипат  береді.  Ойын 

элементін  мəдениеттен  іздесек,  онда  мəдениет  құбылысы  ойындық  сипаттарға 

толы  екенін  байқаймыз.  Ойын  мəдениеттен  бұрын  қалыптасқан,  ол  мəдениет 

даму  кезеңдерінің  бəрінде  дерлік  кездеседі,  оларға  нəр  беріп  тұрады.  Адам 

күнделікті  тіршілігінде  ойынмен  кездеседі.  Ойын  нақты  өмірден,  күйбең 

тіршіліктен дараланып тұрады, ойын олардан асқақ, биікте тұрады. 

Й.Хейзинганың  концепциясы  бойынша,  ойын  табиғатының  ерекшеліктері 

мынадай:  ойын  ең  алдымен  еркіндікке,  бостандыққа  негізделеді,  ойын  шын 

мəніндегі еркіндіктің өзі. Ойын – еркін əрекет, онда күштеу жоқ. Ойын шектілік 

сипатқа  ие,  ол  кеңістіктің  бір  нүктесінде  жəне  алдын  ала  нақтыланған  уақыт 



Материали за VIII международна научна практична конференция 

 

70 



деп  түсіндіреді.  Австрия  ғалымы  К.Гросс  ойынды  тек  күш-қуаттың 

артықтығынан  ғана  емес,  сонымен  бірге  жас  организмді  өмірге  бейімдеуге, 

баулуға үйретеді дейді.[12:4-5].  

Ойын  феномені  деген  не?  Осы  сұрақ  жайында  зерттеушілер  арасында 

əртүрлі  пікір  болған.  Э.Берн  философиялық  тұрғыда  ойын – тек  көңіл  көтеру 

де, лəззаттану да, ересек өмірге жаттығу да, бас тігуге құмарлану да , шабыт та 

емес.  Ол – адам  болмысының  стратегиясы,  яғни  əмбебап  құбылысқа  жатады 

жəне адамдық қарым-қатынастардың дамуына мүмкіндік береді дейді.[ 13:172]. 

Профессор  Ф.Ш.  Оразбаева  тілдің  қатысымдық  қасиеті  оның  барлық 

ерекшеліктерінің  ішіндегі  ең  маңыздысы,  ең  бастысы  екенін  атап  көрсетіп, 

«Сондықтан  лингвистер  тілдің  мəнін  айқындауда  оның  əртүрлі  жақтарын  сөз 

ете келіп, оның ең қажеттісін жіктеп шығаруға тырысады»,-дейді.[13, 99 б].  

1982 жылы шыққан «Советский энциклопедический словарь» атты еңбекте 

ойынға  мынандай  анықтама  берілген: «Игра – вид  непродиктовной 

деятельности  мотив  которой  заключается  не  в  ее  результатах,  а  в  самом 

процессе» [9:480]. Сөздікте  одан  да  ойынның  адамзат  тарихында  магиямен, 

ұлттық  рəсімдермен,  əскери  жаттығулармен,  өнермен  (əсіресе  оның 

орындаушылық  формаларымен)  байланыстылығы,  балаларды  тəрбиелеп 

оқытуда,  оларды  психологиялық  жағынан  өмірдегі  əртүрлі  жағдаяттарға 

даярлап  дамытуда  маңызды  рөл  атқаратыны  жəне  ойынның  хайуанаттардың 

жоғарғы түрлеріне де тəн екендігі айтылған.[13:480] 

Ойынға  жоғарыдағы  ұқсас  анықтама  «Мəдени-философиялық  сөздікте» 

(Алматы, 2004) берілген: «Ойын – дəлел-дəйегі  нəтижесінде  емес,  процестің 

кезінде  болатын  қимыл-əрекет  түрі»  делінген [15:196] Сөздікте  сонымен  қатар 

ойын  теориясы  ХХ  ғасырда  Х.Ортега-и-Гассет,  Й.Хейзинга,  Е.Финк,  Г.Гадамер 

сияқты  мəдениеттанушылардың  концепцияларынан  пайда  болғаны,  мəселен, 

Х.Ортега-и-Гассет  шығармашылықтың  еркін  рухын,  қиял  ұшқырлығын,  сырттай 

бақылаушылықты  шындық  өмірдің  ойын  өлшемдеріне  үндес  сипаттары  деп 

қарайды.  Е.Финк,  Й.Хейзинга  мəдениеттің  пайда  болуын  ойынмен 

байланыстырады.  Мəдени  шығармашылықты  ойын  деп  қарастырады.  Ойын 

осының  бəрін  қамтығандықтан,  адамды  табиғаттан  жоғары  дəрежеге  көтереді. 

Содан  мəдениет  феномені  пайда  болады  дегенді  айтады.  Г.Гадамер  тарих  пен 

мəдениетті тіл стихиясындағы ерекше ойын ретінде талдайды. [15:196-197].  

Ойынның  адамзат  өміріндегі  мəн-маңызын  біліп  түсінуде  мəдениеттану 

ғылымының  алатын  орны  ерекше.  Қазақ  мəдениеттіндегі  ұлттық  ойындарды 

философиялық тұрғыда зерттеген ғалым А.С.Мұрғабаева былай дейді: «Қазіргі 

кездегі  мəдениеттанудағы  алуан  түрлі  концепциялар  мен  теориялардың 

қатарына  ойын  концепциясы  да  кіреді.  Бұл  концепцияға  көпшілік  тарапынан 

қызығушылық артуда. Оның себебін ХХ ғасырда адамзат өмірінде орын алған 

үлкен  сапалық  өзгерістермен  түсіндіруге  болады.  Қазіргі  заманда  ойын 

элементі  зерттеушілердің  пайымдауы  бойынша,  саясатта,  ойында,  спортта, 

халықаралық  істерде,  сот  процесінде,  педагогикада  т.б.  көрініс  береді. 



«Бъдещето въпроси от света на науката – 2012» • Том 26. Филологични науки 

 

35



можливість  навчатись  роботі  в  колективі,  відповідальність  не  лише  за  власну 

роботу, але й за успішність діяльності цілої групи, здатність поступатись влас-

ними  принципами  задля  спільної  мети,  вміння  брати  на  себе  відповідальність 

не  лише  за  власні  помилки,  але  й  за  цілий  колектив  і  допомагати  вирішувати 

конфліктні або особисті ситуації у контексті робочого процесу. 

Важливу роль під час групової роботи над проектом відіграє викладач або 

координатор проекту, який виступає не лише наставником своїх студентів, але 

й психологом, «миротворцем», що повинен направляти студентів на різних ета-

пах  роботи,  сприяти  розв’язанню  непорозумінь,  та  вміти  вислухати  у  випадку 

виникнення особистих кризових ситуацій. 

 

Література: 



1.  Кліменко  О.М.,  Коломієць  Ю.В.  Проектно-технологічна  методика  як 

педагогічна  передумова  удосконалення  процесу  трудового  навчання  у 

загальноосвітній 

школі – Електронний 

ресурс: 

http://www.rusnauka.com/18_EN_2009/Pedagogica/48685.doc.htm 

2. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Е. С. Полат 

// Иностранные языки в школе. – 2000. – № 2-3. 

3.  Романовська  М.  Метод  проектів  у  виховному  процесі:  Метод.посіб. – 

Х.:Ранок,2007. 

*124044* 



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет