«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

136 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
 
 
Сурет
-
1. Демультиплексордың негізгі логикалық сұлбасы
 
 
А,  В  және  С  үш  клемма  төменгі  логикалық  сұлба  болғандықтан  (СВА=000),  D  кірісіндегі 
мәліметтер  0
-
ші  нөмірдің  шығысына  жіберіледі.  CBA=010  болғанда,  кірісі  2
-
ші  нөмірдің  шығысына 
беріледі.  Селектор  ұжымдық  ахуал  мәлiметтердiң  демалыстарын  орналастырылуды  анықтайды. 
СВА=111  болғанда,  мәліметтер  соңғы  шығысқа  жіберіледі  (7
-
шi  нөмір).  Мультиплексор  мен 
демультиплексорды топтастырып, электр берiлiсi
 
 
желiлерiнiң  тиiмдiлiгiн  жоғарылатып,  берiлу  қашықтығының  жүйелерi  ұзақ  орнатылады.  16 
кiрістен,  16  шығыстан  және  4  селекторлардан  тұратын  MUX
-
DMUX  комбинациялық  сұлбаларынан 
құралады  (Сурет
-1) 
[1,  с.18].  Төрт  шығысы  бар  демультиплексордың  адресті  таңдау  логикасы 
бойынша  мультиплексордікіндей  4  кірісі  бар.  Демультиплексордың  коммутациялық  мүмкіндіктерін 
белгілеу  үшін  мультиплексорға  ұқсас  жазуды  пайдалануға  болады  (1
 
 
n),  мұндағы  n  –
 
демультиплексордың шығыстарының саны. Осы (1
-
2) демультиплексордың екі шығысы бар, ал (1
 
4) 
демультиплексордың 4 шығысы бар. Демультиплексорлар да толық және толық емес болуы мүмкін 
[2, 
с.82].
 
 
Жұмыстың орындалу тәртібі
 
 
А.  Негізгі  логикалық  элементтер  арқылы  демультиплексордың  1  –
 
ден  2  –
 
ге  дейінгі 
схемасын құрастыру
 
1. KL-
26004 модулін KL
-
22001 электр схемасының тақтасына орнатып, е блогын табыңыз
. 2 
–
 
суретке қарай отырып, KL
-
26004 модулін KL
-
22001 дегі тұрақты ток көздерінен +5В кернеуіне қосамыз 
[1, с.18].
 
2. А ны 85 SW0, С ны SW3 дерек аударғышына, ал F1 және F2 шығыстарын сәйкесінше L0, L1 
логикалық индикаторларына қосамыз.
 
3. С ні 0 –
 
ге тең деп, А өзгерте отырып, F1, F2 шығысының мәнін (кесте 1) жазамыз.
 
4. С ні 1 –
 
ге тең деп, А өзгерте отырып F1, F2 шығысының мәнін (кесте 1) жазамыз.
 
 
 
Сурет_-_2_(КL_-_26004_блок_е)'>Сурет
-
2 (КL
-
26004 блок е)
 
 
Кесте 1
 
С
 
А
 
F
1 
F
2 
0 
0 
1 
1 
1 
1 
0 
1 
0 
1 
1 
1 
0 
1 
 
В. 1
-
8 ге дейінгі демультиплексордың интегралдық схемасын құрастыру
 
1. KL-
26004 модулін, KL
-
22001 электр схемасының тақтасын орнатып, b блогын табу керек
. 4 
–
 
суретке  қарай  отырып,  KL
-
26004  және  KL
-
22001  модулін  ток  көзінен  +5В  кернеуіне  қосамыз. 
U2 
тәжірибеде қолданылады
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
137 
 
 
 
 
 
 
Сурет
-
4 (КL
-
26004 блок b)
 
 
2. E және D қосқыштарын сәйкесінше D0, D1 қосыңыз. A және В, С сәйкесінше SW0, SW1, SW2 
дерек қабылдағыштарына, Y0
-
Y7 шығыстарын L0
-
L7 логикалық индикаторларына қосу керек.
 
3.  D=0  болғанда  1
-0-1-
0  тізбегін  Е  кірісіне  жалпы  қолдана  отырып  Y0
-
Y7  шығысын  бақылау 
керек. D=1 болғанда 1
-0-1-
0 тізбегін Е кірісіне жалпы қолдана отырып, Y0
-
Y7 шығысын бақылау керек.
 
4.  D=0  болғанда  E  (1
-0-1-
0)  тізбегін  кезекпен  орындай  отырып  А,  В,  С  мәндерін  2  –
 
кестеге 
жазамыз.
 
 
Кесте 
2 
 
С В А 
Y
0 
Y
1 
Y
2 
Y
3 
Y
4 
Y
5 
Y
6 
Y
7
 
0  0 0  1  0  0   0  0   0  0  0 
0  0 1  0  1  0   0  0   0  0  0 
0  1 0  0  0  1   0  0   0  0  0 
0  1 1  0  0  0   1  0   0  0  0 
1  0 0  0  0  0   0  1   0  0  0 
1  0 1  0  0  0   0  0   1  0  0 
1  1 0  0  0  0   0  0   0  1  0 
1  1 1  0  0  0   0  0   0  0  1 
 
Пайдаланылған әдебиеттер:
 
1. 
Под  редакцией  Д.И.Панфилова.  Электротехника  и  электроника  в  экспериментах  и  упражнениях. 
Практикум на Electronics Workbench. Том 2. М.: «Додэка», 2001. стр.18
-21 
2. 
М.М.Ельянов. Практикум по радиоэлектронике. М.: «Просвещение», 1977. стр.82
-90 
 
 
Юлія Веселка
 
(Київ,Україна)
 
 
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ НА УРОКАХ 
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
 
 
Педагог  знаходиться  в  постійному  пошуку  нових  засобів  навчання,  керуючись  принципом 
«поєднання гри та навчання». При навчанні
 
дітей  дошкільного  віку  велике  значення  надається  методам  розвиваючого  навчання,  а  саме 
систематизації  пропонованих  знань  і  вмінь,  використання  наочних  допоміжних  засобів,  що  мають  на 
меті  полегшити  дитині  процес  пізнання,  формування  умінь  виконувати  завдання  певного  типу  і 
застосовувати їх у нових умовах.
 
Навчання  за  програмою  «Світ  англійських  пригод»  здійснюється  в  групах.  А  група  –
 
це 
колектив. Для досягнення добрих результатів неодмінною умовою є комфорт і
 
відкритість, створення
 
доброзичливої атмосфери в групі дітей, вміння їх дбайливо ставитися до своїх однолітків, проявляти 
доброту  й  увагу.  Це  є  необхідною  умовою  успішного  виконання  будь
-
якого  завдання  в  процесі 
навчання.
 
У  роботі  з  дітьми  на  успіх  навчання  впливає  не  тільки  методично  сплановане  викладання 
предмета, а й внутрішній настрій педагога, його творчий підйом, бажання подарувати радість тим, хто 
прийшов  його  послухати.  Успіх  навчання  і  ставлення  дітей  до  предмета  багато  в  чому  залежить  від 
особистості  педагога,  від  його  яскравості,  емоційності,  вміння  використовувати  ігрові  прийоми. 
Перетворити заняття в гру, зробити її незабутньою –
 
ось завдання
 
педагога
. 
Матеріал  засвоюється  набагато  краще,  якщо  будуть  встановлені  міжпредметні  зв'язки.  Дітям 
дошкільного  віку  англійську
 
мову
 
доцільно  викласти  як  специфічний  розділ  ознайомлення  з 
навколишнім
 
світом.  Тобто,  протягом  першого  півріччя  розповідати  англійські  казки,  знайомити  з 
англійським фольклором. Потім відправитися в подорож по глобусу, формуючи у
 
дошкільнят уявлення 

138 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
про  розмаїття  світу.  До  кінця  першого  року  навчання  плавно  перейти  до  Англії,  познайомити  дітей  з 
архітектурою  (не  буквально),  зі  столицею  та  її  визначними  пам'ятками,  показати  короткі  рекламні 
фільми  або  презентації  про  Лондон,  влаштувати  виставку  малюнків  «Подорож  в  Лондон»,  вивчити
 
англійські народні рухливі ігри, зробивши акцент на те, що в них грають англійські діти.
 
Однією  з  головних  задач  на  початковому  етапі  навчання  є  постановка  правильної  вимови, 
тому особливу увагу необхідно приділити такому етапу уроку як фонетична зарядка.
 
Для дітей особливу трудність представляють специфічні звуки англійської мови. Якщо дитина 
неправильно  вимовляє  слово,  необхідно  м'яко  і  ненав'язливо  виправляти  помилки,  адже  навчити 
завжди  легше  ніж  переучувати.  Для  постановки  звуків  використовуємо  на  уроках  вірші
 
«
Little  Kitty
»
, 
«
Why do you cry?
», «
Willy
?»
. 
На  етапі,  коли  дитина  починає  вимовляти  англійські  слова,  необхідно  ввести  особливу 
гімнастику,  тобто  невеликі  артикуляційні  вправи  на  постановку  звуків,  пропоновані  дітям  у  вигляді 
казок.
 
Діти  краще  сприймають  і  засвоюють  матеріал,  якщо  він  якось  обігрується,  інсценується,  в 
цьому  хорошу  допомогу  надають  вірші,  міні  –
 
сценки.  Можна  розіграти  діалоги  або  вірші  з 
використанням м'яких іграшок, лялькового театру.
 
Беручи до уваги швидку стомлюваність дітей, на занятті не можна обійтися без фізкультпаузи. 
Практика показує, що слова пісень («
Hands up, Hands down
», «
Walking, walking, hop, hop, hop
», «
One 
and  two  and  three  and  four
» тощо), супроводжуваних рухами,
 
діти запам'ятовують вже через заняття. 
Таким чином, ми досягаємо подвійної
 
мети: невеликий перепочинок і запам'ятовування нових слів.
 
Основним видом діяльності дітей дошкільного віку групи є гра. Але ігрова форма навчання не 
повинна  бути  самоціллю:  вона  покликана  служити  формуванню  конкретних  навичок  і  вмінь  у  всіх 
аспектах  мови  та  видах  мовленнєвої  діяльності.  Всі  етапи  занять  переплетені  в  єдиний  сюжет  і 
обов'язково включають в себе ігрові моменти або гру.
 
Заключним етапом кожного заняття є перегляд мультфільмів англійською мовою
. 
Коли  діти  вже  придбали  певний  запас  знань,  можна  провести  нетрадиційне  заняття, 
наприклад,  конкурс  або  змагання  з  врученням  заохочувальних  призів  («Підбери  риму»,  «Відгадай 
загадку»,  «Чия  команда  згадає  і  заспіває  більше  пісень»,  «Вгадай  тварину»).  Такі  заходи,  що 
виконують  функцію  контролю  освоєних  мовних  компетенцій  дошкільнят,  створюють  атмосферу 
комфорту і стимулюють інтерес до англійської мови.
 
Основою  програми  є  ідея  послідовного  саморозвитку  в  дитини
 
здібностей  до  творчого
 
мислення при наявності певних умов, що сприяють цьому розвитку.
 
Мета
 
програми:  сприяти  всебічному  розвитку  особистості  дошкільників  через  виховання 
стійкого інтересу до оволодіння англійською мовою, розвивати творчі здібності вихованців.
 
Завдання
: 
залучати  дитину до англійської мови  і культури,
 
спонукати  дитину  до самостійного 
вирішення  комунікативних  завдань  на  англійській  мові  в  рамках  тематики,
 
навчити  елементарного
 
діалогічного
 
і монологічного мовлення,
 
розвивати фонетичний слух,
 
створити  умови  для  повноцінного  і  своєчасного  психологічного  розвитку,
 
а  саме  розвивати 
мислення, пам'ять, увагу, уяву, кмітливість, волю
. 
Заняття починається з привітання, пальчикова гімнастика, потім пісні
-
танці, перегляд мультиків 
(5  хвилин),  карток  з  квітами,  цифрами,  презентацій  з  різними  словами  по  темам  (іграшки,  природа, 
частини  тіла,  тварини).  Півгодини  дуже  активно  займаються  діти,  потім  вони  йдуть  грати  з  мамами, 
готується  творчий  етап  –
 
малювання,  аплікація  з  певної  теми,  порушеної  в  ході  уроку  (дощик  з 
парасолькою,  яблуко,  рибки,  –
 
про  що  співали,  танцювали  –
 
то  і  на  папір).  Потім  знову  гра  –
 
з 
ляльками, хоровод, пісні (
the wheels on the bus
), потім колискова для ляльок, заспівування «
goodbye
» 
по –
 
англійськи.
 
Безперечно  необхідно  спочатку  навчити  говорити  «
hello
»,  «
goodbye
»  дітей.  Знову  ж  можна 
використати одну з ляльок, яка махає ручкою, вітаючи і прощаючись, але якщо ляльок немає, цілком 
можна продемонструвати це самім. Необхідно підняти діток до кола, та по черзі привітати один одного 
по колу, використовуючи імена, обов'язково демонструється завдання або з самим спритним з учнів.
 
Можна також пограти в м’ячик в колі, щоб повторити матеріал. Далі відпрацювання «
goodbye
», 
можна  помахати  ручкою  і  розбігтися  в  різні  боки,  навіть  сховатися,  потім  зібратися  (тут  можуть 
виникнути  складності,  зібрати  дітей  не  так  просто)  і  сказати  один  одному  "
Hello
",  при  бажанні 
повторити кілька разів. Це звичайно ж ще буде залежати від розмірів приміщення і наявності меблів, 
активності  дітей  та  іншого.  Така  плідна  робота  дозволяє  впродовж  місяця  навчити  діток  вітатися, 
реагувати на прохання повернути ляльку –
 
іграшку, стати в хоровод і т.д.
 
Особливістю  такого  навчання  є  те,  що  необхідно  робити  все  дуже  швидко,  щоб  дітки  не 
стомилися, змінюючи один вид діяльності на інший.
 
Отже,  основоположні  моменти  концепції  дошкільного  навчання  зводяться  до  використання 
широкого спектру методів, прийомів, форм і засобів навчання. При цьому враховуються індивідуальні 
особливості  дітей,  а  також  особливості  їх  загальнокультурного  розвитку  та  сім'ї.  Таким  чином
, 
основними прийомами є 
: 
а) імітація;
 
б) створення образів: візуальних, музичних, пластичних.
 
Як  наслідок  –
 
домінування  невербальних  засобів  навчання  на  заняттях  (картинок,  образів, 
музики, танців);
 
в) використання навчальних ігор;
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
139 
 
 
 
г) загадки;
 
д)  драматизація  міні
-
спектаклів,  що  сприяє  усуненню  психологічного  бар'єру  у  дітей, 
підвищення самооцінки, значущості, що передбачає методика успіху.
 
Педагог на заняттях використовує такі види роботи:
 
1. Робота над вимовою: скоромовки, римування
 
2. Робота з іграшкою: діалог з іграшкою, опис іграшки
 
3. Робота з картинкою: опис картинки, гра "Що зникло", "Знайди картинку"
 
4. Розучування і декламація віршів: конкурс віршів, розучування пісень
 
6. Інсценування коротких оповідань і п'єс
 
7. Ігри: рухливі, спокійні, творчі ігри
 
8. Відтворення ситуативних діалогів
 
9. Розповідь по картинці
 
Організація роботи в групі
 
На  заняттях  діти  сидять  і  стоять  півколом  чи  колом,  як  можна  ближче  до  педагога,  що 
допомагає  їм  добре  бачити  і  чути  його,  і  створює  теплий  психологічний  клімат,  а  також  дозволяє 
швидко змінювати види діяльності.
 
При виборі тематики, лексико
-
граматичних конструкцій враховуються рівень розвитку дітей, їх 
мотивація  та  інтереси,  а  також  співвіднесеність  з  навчальними  планами  з  розвитку  пізнавальних 
здібностей  і мови:  українською  мовою в дитячому саду. На цьому етапі навчання  дітей  і, виходячи  з 
досвіду  навчання  англійської  мови  дітей  даного  віку,  представляється  доцільним  ввести  наступні 
теми: «Моя сім'я», «Мої іграшки», «Веселий рахунок», «Кольори веселки», «Тварини», «Тіло людини 
»,« Пори року »,« Магазин іграшок »,« Мій дім», «Ми в кафе», «У саду чи в городі», «Подорож», «Ця 
дивовижна Англія».
 
Підсумкове заняття. Контроль засвоєних знань, умінь, навичок по темі. Підведення підсумків. 
Заохочення дітей за активність і успішність.
 
Контроль та оцінка діяльності дитини
 
На  ранній  стадії  навчання  англійській  мові  прямий  контроль  навчальних  дій  дітей  може 
привести  до  негативних  емоцій  і  зниження  мотивації  до  вивчення  англійської  мови.  Тому  ми 
пропонуємо  проводити  контрольні  заходи  у  вигляді  різних  інсценівок,  концертів,  свят,  на  які  можна 
запросити батьків.
 
Передбачуваний результат
 
До кінця навчального року (травень) діти вміють:
 
-
виокремлювати англійську мову в загальному мовному потоці.
 
-
долати психологічний бар'єр у засвоєнні
 
мови на англійській мові.
 
-
вітатися, прощатися англійською мовою.
 
-
відповідати на питання:
 
What  is  your  name? 
–
 
Як
 
тебе
 
звуть
?  How  old  are  you? 
–
 
Скільки
 
тобі
 
років
?What  is  it? 
–
 
Що
 
це
?Whose toy  is  it? 
–
 
Чия
 
ця
 
іграшка
? What colour is it? 
–
 
Якого
 
це
 
кольору
? What season  it  is now? 
–
 
Яке
 
зараз
 
пора
 
року
?Whose is this toy? 
–
 
Чия
 
це
 
іграшка
? Do you have a sister? 
–
 
У
 
тебе
 
є
 
сестра
? Do 
you like you father? 
–
 
Ти
 
любиш
 
свого
 
тата
?What can you see in the bedroom? 
–
 
Що
 
ти
 
можеш
 
побачити
 
в
 
спальні
? What is your favorite fruit? 
–
 
Який
 
твій
 
улюблений
 
фрукт
? Do you like to travel by...? 
Ти любиш 
подорожувати на...?
 
-
називати предмети і явища природи,
 
-
вимовляти деякі специфічні звуки англійської мови.
 
Так  само  діти  набувають  певне  уявлення  про  культуру,  традиції  країни
 
досліджуваної  мови, 
розширюють свій кругозір.
 
А  до  того  моменту,  коли  дитина  піде  в  школу,  у  неї
 
буде  сформовано  головне  –
 
інтерес  до 
подальшого  вивчення  англійської  мови  і  буде  накопичено  певний  обсяг  знань,  який  полегшить 
дошкільнику освоєння будь
-
якої програми навчання англійській мові в початковій школі.
 
 
Література
: 
1. 
Махина  О.Е.  Обучение  иностранному  языку  дошкольников
:
обзор  теоретических  позиций  // 
Иностранные языки в школе.
-1990.-
№ 1
-
с.38
-42. 
2. 
Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению /Е.И. Пассов
-
М. : 
Русский язык,1989
-
140с.
 
3. 
Рязанова И.С. Обучение английскому языку детей младшего возраста // Иностр. яз. в школе.1992. 
№ 1.с.62.
 
4. 
Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. М., 1991.с.129.
 
5.  Halliwell S. Teaching English in the Primary Classroom. Longman, 1992. 
 
 
 
 
 
 
 

140 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Наталія
 
Гнатюк
 
(
Луцьк
, 
Україна
) 
 
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БІОТЕХНІЧНОГО 
ПРОФІЛЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ІКТ
 
 
Серед  чинників,  що  здійснюють  все  більший  вплив  на  розвиток  системи  формування 
професійних якостей фахівця біотехнічного профілю в сучасних умовах, чільне місце посідає
 
процес 
інформатизації системи освіти. Інформаційно
-
комунікаційні технології все ширше використовуються в 
якості  суспільного  продукту,  який  забезпечує  інтенсифікацію  всіх  сфер  економіки,  прискорення 
науково
-
технічного прогресу, розвиток педагогічної науки.
 
Постає  необхідність  детального  розгляду  питань  інформатизації  освіти  та  інформатичної 
підготовки  майбутніх  фахівців  біотехнічного  профілю  з  метою  формування  в  них  інформатичної 
компетентності  та  розвитку  інформаційної  культури.  Інформатична  компетентність,  за  визначенням 
багатьох  науковців  (В.Ю.Биков,  Т.В.Отрошко,  О.М.Спірін  та  ін.),  це:  знання  інформатики 
(інформатичних  дисциплін)  як  предмета;  використання  комп’ютера  як  необхідного  технічного  засобу; 
активна  соціальна  позиція  і  мотивація  суб’єктів  освітнього  простору  на  інформаційну  діяльність; 
сукупність  знань,  умінь  і  навичок  щодо  пошуку,  аналізу  та  використання  інформації,  даних  і  знань; 
ціннісне ставлення до інформаційної діяльності.
 
Інформаційна  культура  випускника  ВНЗ  –
 
одна  з  вимог,  що  пред’являються  сьогодні 
державними  освітніми  стандартами  вищої  професійної  освіти.  Вивчення  феномена  інформаційної 
культури  показує,  що,  незважаючи  на  інтенсивний  розвиток  науки  про  інформаційну  культуру, 
вичерпного його трактування не існує. Це пояснюється, на думку Н. Б. Зінов’євої, „багатовимірністю і 
складністю  самого  феномена,  багатоаспектністю  його  розгляду  і  обмеженим  часовим  періодом  його 
дослідження”.
 
Інформаційна  культура  фахівця  біотехнічного  профілю  –
 
це  підсистема  його  професійної 
культури, що інтегрує в собі: розуміння цінності інформації для професійної діяльності, орієнтування в 
інформаційних потоках професійної (в тому числі іншомовної) інформації, знання, вміння та навички з 
організації  інформаційно
-
професійної  діяльності  (пошуку,  здобування,  переробки,  зберігання, 
створення та розповсюдження професійної інформації), потребу в творчій інформаційній діяльності та 
в постійному поповненні знань з метою професійного вдосконалення.
 
Високий  рівень  інформаційної  культури  випускника,  в  свою  чергу,  є  основним  чинником 
готовності фахівця до інформаційно
-
професійної діяльності.
 
Необхідне широке залучення можливостей ІКТ в навчальному процесі біотехнічного ВНЗ –
 
від 
гуманітарних до фундаментальних, загальноінженерних і спеціальних дисциплін. Це дасть можливість 
значно  інтенсифікувати  процес  представлення  студентам  неперервно  зростаючих  обсягів  науково
-
технічної,  екологічної,  соціальної  і  медичної  інформації,  забезпечити  якість  засвоєння  теоретичних  і 
практичних  знань,  допоможе  студентам  самостійно  отримувати  знання  на  базі  сучасних  методів 
телекомунікацій  і  міжнародних  університетських  електронних  мереж.  Тому  одним  із  найважливіших 
завдань  інформатизації  професійної  підготовки  майбутнього  фахівця  біотехнічного  профілю  є 
формування  інтелектуального  навчального  середовища,  в  якому  здійснюється  навчальна  діяльність 
студентів, і яке стимулює впровадження нових освітніх технологій, орієнтованих на підтримку активних 
форм і методів навчання.
 
Науковий  і  технічний  прогрес,  глобальне  розповсюдження  технологій,  що  створюються  в 
найбільш розвинених країнах світу, служать одним із головних доказів на користь провідної ролі освіти 
в  XXI  столітті.  Освіта,  за  висловленням  Г.І.Ібрагимова,  –
 
це
 
сила,  що  стабілізує  розвиток 
інформаційного суспільства.
 
Мета сучасної системи освіти –
 
дати людині необхідні знання і вміння, професійні компетенції, 
професійну культуру і світогляд, заснований на розумінні тенденцій розвитку людського суспільства, а 
також створити умови самовизначення місця і ролі конкретної людини в інформаційному суспільстві.
 
Інформатизація освіти виступає як стратегічно важливий напрям розвитку суспільства, будучи 
необхідною  умовою  вирішення  найважливіших  проблем  не  лише  сьогоднішнього,  а  й  майбутнього 
суспільства.  Тому  інформатична  компетентність  є  однією  з  ключових  компетентностей  сучасної 
людини і виявляється, насамперед, у діяльності з вирішення різних завдань із залученням комп’ютера, 
засобів телекомунікацій, Інтернету тощо.
 
Методики  навчання  й  розвитку,  соціальні  й  професійні  вимоги,  глобалізація  комунікативних, 
економічних  і  політичних  проектів,  пов’язаних  з  побудовою  нового  суспільства,  –
 
все  це  сильно 
залежить від рівня залучення ІКТ в освітній процес. Інакше суспільству загрожує хронічне відставання 
в цих галузях і, по суті, неспроможність у вирішенні тих завдань, які ставить перед нами XXI століття.
 
Інформаційно
-
комунікаційні  технології  пропонують  вражаючі  можливості  й  перспективи 
застосування в процесі викладання та навчання,
 
підтверджуючи тим самим, що людство знаходиться 
на  порозі  освітньої  революції,  результатом  якої  стануть  кардинальні  зміни  у  всіх  галузях  людського 
життя.  Сьогоднішній  рівень  розвитку  ІКТ  закладає  реальний  фундамент  для  створення  глобальної 
системи  Інтернет
-
навчання,  що  допомагає  людям  створити  відкрите  інформаційно
-
освітнє 
середовище  без  меж.  До  найбільш  важливих  переваг  у  сфері  запиту  інформації,  що  надаються 
Інтернет,  слід  віднести  збільшення  доступності  довідкових  матеріалів  і  даних  для  всіх  категорій 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
141 
 
 
 
користувачів.  Інтернет  є  достовірно  відкритою  технологією,  що  дозволяє  користувачам  з  будь
-
якими 
апаратними і програмними засобами витягувати з мережі необхідну інформацію незалежно від місця 
знаходження  баз  даних  і  знань.  Тим  самим,  у  рамках  національних  освітніх  систем  долається 
нерівномірність розподілу інформаційних баз, зазвичай сконцентрованих у крупних центрах.
 
Об’єднання інформаційних ресурсів різних країн і регіонів призводить не лише до підвищення 
доступності,  а  й  до  кількісного  зростання  та  якісної  різноманітності  інформації,  не  вимагаючи  від 
кожної  освітньої  установи  або  користувача  придбання  й  обслуговування  дорогого  та  складного 
устаткування, необхідного для розміщення великих обсягів інформації. Інтернет
-
системи дозволяють 
зберігати  масу  інформації  різноманітного  типу.  Саме  віртуальні  бібліотеки  стають  джерелом 
інформації, до яких найчастіше звертаються студенти.
 
Студенти  першого  курсу  біотехнічного  ВНЗ  здебільшого  є  користувачами  ПК,  володіють 
уміннями  і  знаннями  роботи  з  програмними  продуктами,  використовують  інформаційне  поле 
Інтернету,  володіють  інструментальним  апаратом  доступу  до  будь
-
якої  інформації  та  її  технічної 
обробки. Проте саме тут виявляються недоліки в якості їх навчання. У більшості не розвинені навички 
системного  мислення  та  осмислення  одержаної  інформації,  тобто  вони  не  володіють  навичками  і 
вміннями, що необхідні для освіти впродовж усього свого життя, навичками й уміннями перетворення 
інформації в привласнене знання.
 
З  метою  інтенсифікації  професійної  підготовки  майбутніх  фахівців,  яким  доведеться 
працювати в умовах інформаційного суспільства, що розвивається швидкими темпами, пропонуємо на 
біотехнічних  спеціальностях  організовувати  навчальний  процес  з  дотриманням  принципу 
інформаційно
-
діяльнісного засвоєння навчального матеріалу та принципу інтелектуалізації творчості. 
Принцип  інформаційно
-
діяльнісного  засвоєння  навчального  матеріалу  передбачає  різні  способи 
роботи з інформацією на основі розвитку дослідницького методу: збирання, розподіл, структурування, 
трансформація  значущої
 
інформації,  породження  нової  інформації  з  тієї,  що  є.  Підвищення 
інтелектуалізації  творчості  студентів  передбачає  освоєння  нових  умінь  (робота  з  довідковою 
літературою,  пошук  потрібних  відомостей  в  заданій  ситуації,  переробка  їх  на  основі  систематизації, 
класифікації, комбінування, синтезу та ін.).
 
Майбутні  фахівці  біотехнічного  профілю,  створюючи  ідеальні,  спеціально  сконструйовані 
віртуальні  світи,  спостерігаючи  за  ними,  можуть  здійснювати  свою  діяльність  у  них  достатньо 
ефективно засобами інформаційних технологій. Таким чином, при створенні комп’ютерних навчальних 
систем  для  навчальних  дисциплін  на  перший  план  висувається  метод  комп’ютерного  моделювання. 
Розроблені  на  його  основі  засоби  ІКТ  дозволяють  прогнозувати  властивості  й  поведінку  об’єктів 
вивчення в хімічних, біологічних, технічних і медичних науках, визначати послідовність дій з операції з 
ними і оцінювати їх наслідки. До спеціальних засобів, що здійснюють даний метод, відноситься набір 
професійних  логічних  засобів,  комплекс  приладних  і  програмно
-
інструментальних  компонентів,  які 
складають  частину  професійно
-
орієнтованого  інформаційно
-
освітнього  середовища  і  професійного 
світу фахівця біотехнічного профілю.
 
Інформаційні  ресурси  у  сфері  біомедичної  інженерії  –
 
це  той  самий  прошарок  між  наукою  та 
виробництвом, який впливає як на розвиток виробництва, створюючи нові технології, так і на розвиток 
науки,  орієнтуючи  її  на  нові  проблеми  та  ідеї.  Без  розвитку  інформаційних  систем,  створення  і 
забезпечення  доступу  до  інформаційних  ресурсів  неможливий  прогрес  у  сфері  БМІ.  Галузь 
біомедичної  інженерії  з  огляду  на  свою  специфіку  має  постійно  підвищувати  свій  інтелектуальний 
потенціал завдяки взаємообміну результатами наукових вітчизняних і зарубіжних досягнень.
 
Одним  із  завдань  системи  інформаційного  забезпечення  біотехнічної  наукової  і  професійної 
діяльності  ми  вважаємо  функціонування  інформаційних  каналів  трансферу  технологій,  тобто, 
створення умов для просування інновавційних технологій, високотехнологічної продукції та послуг на 
внутрішній  та  міжнародний  ринки,  скорочення  витрат  підприємств
-
виробників  технологій  на  пошук 
замовників  і  партнерів  у  бізнесі,  забезпечення  юридичної  чистоти  відповідних  угод  і  захисту  прав 
інтелектуальної власності авторів технологій.
 
За  допомогою  інформаційно
-
освітнього  середовища  ВНЗ  забезпечує  рівноправний  доступ  і 
раціональний  обмін  інформаційними  ресурсами,  створює  умови  для  самоосвіти,  саморозвитку  й 
формування інформаційної культури майбутніх фахівців.
 
Отже,  завдяки  використанню  ІКТ  в  навчанні  студентам  надається  можливість  проявити 
самостійність  і  творчий  підхід  до  вибору  способів  пошуку  інформації  відповідно  до  наявних  і 
отриманих  на  заняттях  умінь:  знаходити  інформацію  в  різних  джерелах;  систематизувати  її  за 
заданими  ознаками;  бачити  інформацію  в  цілому,  а  не  фрагментарно,  виділяти  головне  в 
інформаційному  повідомленні,  встановлювати  асоціативні  і  практично  доцільні  зв’язки  між 
інформаційними  повідомленнями;  включати  інформацію  з  Інтернет  у  систему  сформованих  знань, 
використовувати  ці  знання  при  сприйнятті  і  критичному  осмисленні  інформації;  інтерпретувати 
інформацію,  розуміти  її  суть,  адресну  спрямованість,  мету  інформування;  переводити  візуальну 
інформацію  у  вербальну  знакову  систему  і  навпаки;  чітко  формулювати  те,  що  дізналися  з 
інформаційного  джерела;  відрізняти  коректну  аргументацію  від  некоректної,  приймати  особистісну 
позицію  по  відношенню  до  прихованого  значення,  аргументувати  власні  висловлювання,  знаходити 
помилки  в  отримуваній  інформації  і  вносити  пропозиції  щодо  їх  виправлення;  сприймати 
альтернативні точки зору і висловлювати обгрунтовані аргументи за і проти кожної з них; самостійно 

142 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
трансформувати,  представляти інформацію,  видозмінювати її  обсяг, форму, знакову систему, носій  і 
ін.
 
Крім того, ІКТ розвивають ідеї  програмованого навчання, відкривають  абсолютно нові,  ще не 
досліджені  технологічні  варіанти  навчання,  пов’язані  з  унікальними  можливостями  сучасних 
комп’ютерів  і  телекомунікацій.  При  цьому  необхідно  відзначити  і  негативні  властивості  комп’ютерних 
технологій:  безмірне  використання  комп’ютерних  засобів  у  навчальному  процесі,  відсутність 
дозування; захоплення продуктами масової культури, що знаходяться в мережі Інтернет; негативний 
вплив  на  здоров’я.  Компенсацією  цих  негативних  сторін  є  чітке  усвідомлення  мети  і  завдань 
використання  комп’ютерних  засобів,  попереднє  навчання  і  грамотне  використання  програмних 
можливостей, а також безперервне підвищення рівня кваліфікації користувача.
 
 

жүктеу/скачать 5 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: