«Вітчизнянанаука: сучаснийстан,актуальніпроблемитаперспективирозвитку»

64 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

 

 

бутун  дунёга  хавф  солаётган  молиявий

-

иқтисодий  инқирознинг  мамлакат  иқтисодиётига  кўрсатиши  мумкин  бўлган 

салбий  оқибатларини  олдини  олишда  муҳим  аҳамият  касб  этмоқда.  Президент  Ислом  Каримов  таъкидлаганидек, 

“....20  йил  аввал  Ўзбекистонда  хусусий  тадбиркорлик  деярли  йўқ  эди,  бугун  эса  мавжуд  барча  хўжалик 

субъектларининг  90  фоиздан  ортиғини  кичик  бизнес  корхоналари  ташкил  этади.  Ҳозирги  кунда  ялпи  ички 

маҳсулотнинг  54  фоизи,  ишлаб  чиқарилаётган  саноат  маҳсулотларининг  22  фоизи  ва  қишлоқ  хўжалик 

маҳсулотларининг 98 фоизи айнан шу соҳа ҳиссасига тўғри келмоқда”.

 

Дарҳақиқат,  Ўзбекистонда  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорликнинг  ривожланиши  бўйича  бой  тажриба 

тўпланган  бўлиб,  бу  энг  аввало  иқтисодиётнинг  ушбу  секторини  ривожлантиришга  ҳукумат  даражасида  эътибор 

қаратилаётганлиги,  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорликнинг  ривожланишини  ҳар  томонлама  қўллаб

-

қувватлайдиган  инфратузилманинг  такомиллашиб  бораётганлиги,  ушбу  соҳанинг  мақсадли  ривожланишига 

эришилаётганлиги, хусусий тадбиркорларнинг ҳуқуқ ва манфаатларини ҳимоя қилишга

 

қаратилган меъёрий

-

ҳуқуқий 

базанинг  жаҳон  тажрибасини  ҳисобга  олган  ҳолда  тобора  такомиллашиб  бораётганлиги,  кичик  бизнес  ва  хусусий 

тадбиркорлик  субъектлари  учун  банк  ва  солиқ  имтиёзларининг  кенгайиб  бораётганлиги,  шунингдек  ушбу  соҳа 

вакилларининг замонавий бизнес юритиш қоидалари бўйича билим ва кўникмаларининг шаклланиб бораётганлиги 

кабиларда ўз аксини топмоқда.

 

Бу  каби  муҳим  ижобий  силжишлар  билан  бирга  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорлик  корхоналарининг 

ривожланишида  бир  қатор  ечимини  талаб  қилаётган  муаммолар  ҳам  мавжуд  бўлиб,  улар  ушбу  соҳа  субъектлари 

фаолиятида таваккалчилик омилларининг тўлиқ ҳисобга олинмаётганлиги, кичик бизнес ва хусусий тадбиркорликнинг 

узоқ  муддатли  ривожланиш  стратегиялари  ва  дастурларининг  такомиллашмаганлиги,  шунингдек  уларнинг 

ривожланишида замонавий ахборот

-

коммуникация технологияларидан самарали фойдаланилмаётганлик кабиларда 

намоён бўлмоқда. Ушбу муаммоларнинг сифатли ҳал этилиши ушбу сохада моделлаштириш услубиётининг ишлаб 

чиқилишини  талаб  қилиб,  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорлик  корхоналари  ривожланишида  эконометрик 

моделлаштиришнинг аҳамиятини кўрсатиб берувчи илмий

-

тадқиқот ишланмаларининг етарли даражада эмаслигидан 

деб биламиз.

 

Маълумки,  жаҳон  мамлакатларида  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорликнинг  ривожланиш  масалаларини 

ўрганиш  бир  неча  ўн  йиллар  давомида  долзарблигича  қолиб  келмоқда.  Шу  билан  бир  қаторда,  ушбу  соҳа 

корхоналарининг 

ривожланишини 

моделлаштириш 

масалалари 

ҳам 

дунё 

иқтисодчи 

олимлари 

ва 

мутахассисларининг диққат марказида бўлиб, улардан Морковина С.С., Безрукова Т.Л., Абдуллаев Г.Ш., Хачатрян 

С.Р.,  Королева  Н.В.,  Иванова  Н.Ю.,  Орлов  А.И.,  Фужита  Сеичи  ва  бошқалар

2

 

ўз  илмий  ишларида  кичик  бизнесни 

иқтисодий ва математик моделлаштириш муаммоларини ёритганлар.

 

Шунингдек, бошқа мамлакатларнинг олим

 

ва мутахассислари билан бир қаторда республикамиз иқтисодчи 

олимлари томонидан ҳам кичик бизнес ва хусусий тадбиркорликнинг ривожланишини моделлаштириш масалаларини 

ўрганишга  жиддий  қизиқиш  билдирилмоқда.  Жумладан,  Ходиев  Б.  Ю.,  Ғуломов  С.С.,  Бегалов  Б.А.,  Шодиев  Т.Ш., 

Абдуллаев О. ва бошқалар

3

 

ўз илмий ишларида кичик бизнес ва хусусий тадбиркорлик масалаларини ўрганиш билан 

бирга  ушбу  иқтисодиёт  секторининг  ривожланишида  иқтисодий

-

математик  моделлардан  фойдаланишнинг 

аҳамиятини ҳам кўрсатиб ўтганлар.

 

Кичик  бизнеснинг  ривожланишини  моделлаштириш  масалалари  хорижий  иқтисодчи  олимлар  ва 

мутахассислар  томонидан  атрофлича  ўрганилган  бўлиб,  уларнинг  илмий  ишларида  кичик  бизнес  ва  хусусий 

тадбиркорлик ривожланишини моделлаштириш бўйича тавсиялар ўз мамлакатларигагина хос бўлган хусусиятлардан 

келиб чиққан ҳолда ишлаб чиқилган. Бошқача қилиб айтадиган бўлсак, бирор бир хорижий тадқиқотчининг бу борадаги 

илмий ишлари Ўзбекистоннинг шарт

-

шароитларига тўлиқ мос келмайди.

 

Гарчи  маҳаллий  олимларимиз  томонидан  ҳам  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорликнинг  ривожланишида 

моделлаштиришнинг аҳамиятини белгилаб беришга қаратилган илмий тадқиқотлар олиб борилган бўлсада, бундай 

ишларнинг  ниҳоят  даражада  камлиги,  шунинг  билан  бирга  бу  масалани  ўрганишга  комплекс  тарзда 

ёндашилмаганлиги кабиларни кузатиш мумкин.

 

Шулардан келиб чиққан ҳолда айтиш мумкинки, ушбу тадқиқот сохаси иқтисодчи олимлар томонидан етарли 

даражада  ўрганилмаган  бўлиб,  бу  борада  илмий  ишлар  олиб  борилиши  ва  илмий

-

амалий  тавсияларнинг  ишлаб 

чиқилиши  биринчи  навбатда  мамлакатимизда  кичик  бизнес  ва  хусусий  тадбиркорлик  ривожланишини 

моделлаштириш  услубиётини  такомиллаштириш  имкониятини  берса,  иккинчидан,  кичик  бизнес  ва  хусусий 

тадбиркорлик корхоналарининг барқарор ривожланишига муносиб ҳисса қўшади.

 

 

Адабиётлар

: 

1.  www.xs.uz 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           

1

 

Морковина  С.С.  Обеспечение  устойчивого  развития  малого  предпринимательства  в  сфере  промышленного  производства. 

Докторская  диссертация  по  экономике.  Тамбов.  2008;  Безрукова  Т.Л.  и  др.  Моделирование  и  прогнозирование  антикризисного 

состояния предприятий // Проблемы региональной экономики. Вестник ЦИРЭ. Вып.9. Воронеж: Изд

-

во ЦИРЭ, 2005; Абдуллаев Г.Ш. 

Математическое  моделирование  развития  малого  бизнеса  в  регионах.

 

Кандидатская  диссертация  по  экономике.  2004;  Хачатрян 

С.Р.,  Королева  Н.В.  Моделирование  взаимодействий  малого  бизнеса:  макро

- 

и  микроэкономический  структурный  анализ, 

классификация  и  оптимизация.  2002. 

www.auditfin.com

;  Иванова  Н.Ю.,  Орлов  А.И.  Экономико

-

математическое  моделирование 

малого бизнеса (обзор подходов). –

 

Журнал «Экономика и математические методы». 

2001; Fujita Seiichi. Kaizen in different cultural 

environments. APO News. 3/2012 

–

 4/2012.      

2

 

Ходиев  Б.Ю.  и  др.  Введение  в  информационные  системы  и  технологии.  Учебное  пособие.  Т.:  ТГЭУ,  2002;

 

Гулямов  С.С.  и  др. 

Развитие малого бизнеса в Узбекистане и его социальная роль. Сборник материалов форума экономистов Узбекистана. Часть 1. 

Макроэкономические  и  региональные  аспекты  моделирования  устойчивого  экономического  роста.  Институт  прогнозирования  и 

макроэкономических исследований при КМ РУз. Т., 2011; Бегалов Б.А. ва бошқ. Информатика ва ахборот технологиялари. Дарслик. 

Т.: Ўзбекистон Республикаси Фанлар академияси “ФАН” нашриёти, 2010; Шодиев Т.Ш. Бизнес жараёнларини моделлаштириш. Т.: 

ТДИУ, 2006; Абдуллаев О. ва бошқ. Иқтисодий математик усуллар ва моделлар. Ўқув қўлланма. –

 

Т.: ТДИУ, 2006.    

     

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

65 

 

 

 

Ш.У.

 

Киясов

 

(Ташкент, Узбекистан)

 

 

НАЛОГОВЫЕ ЛЬГОТЫ И ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ

 

 

Льготами  по налогам и сборам признаются предоставляемые отдельным категориям налогоплательщиков 

сборов  предусмотренные  законодательством  о  налогах  и  сборах  преимущества  по  сравнению  с  другими 

налогоплательщиками  или  плательщиками  сборов,  включая  возможность  не  уплачивать  налог  или  сбор  либо 

уплачивать их в меньшем размере.

 

Перечисленные  определения  отражают  сущность

 

понятия  налоговый  льготы  и  механизм  их 

функционирования  только  как  элемент  налогообложения,  однако  такое  понимание  сужает  понимание  налоговой 

льготы, как экономической категории. В приведенном выше определении налоговые льготы не рассматриваются как 

инструмент регулирующей функции налогов.

 

Современная  налоговая  система  включает  около  500  различных  льгот  и  преференций.  Исходя  из 

проведенных  анализов,  что  введение  новых  льгот  не  изменит  экономическую  ситуацию  в  стране  к  лучшему. 

Необходимо  учитывать  целесообразность  существующих  и  вновь  вводимых  налоговых  льгот.  Для  этого  нужно 

проводить оценку эффективности налоговых льгот, путем постоянного их мониторинга.

 

На  сегодняшний  день  существует  множество  методик  оценки  экономической  эффективности  налоговых 

льгот, которые используются исходя из многих экономической, социальной и бюджетной эффективности. Отсутствие 

унифицированной  и  обобщенной  системы  показателей  оценки  эффективности  налоговых  льгот,  закрепленной  на 

законодательном уровне, усложняет применение налоговых льгот, как инструмента налоговой системы.

 

Предоставление налоговых льгот на различных уровнях управления приводит к образованию выпадающих 

доходов  бюджета,  в  связи  с  чем  возникает  необходимость  проведения  оценки  эффективности  применяемых 

налоговых льгот

 

для принятия решений о продлении или отмене действующих льгот и целесообразности введения 

новых. Однако анализ эффективности применения налоговых льгот проводится в основном на государственном уровне,

 

а 

на  уровне  муниципальных  образований  анализ  практически  отсутствует.

 

В  связи  с  тем,  что  существующее 

многообразие льгот не приносит ожидаемого эффекта, предусмотренного целями их установления, и в большей части 

льготы используют как средство минимизации налогообложения в целях ухода от уплаты налогов,

 

что приводит к 

увеличению  выпадающих  доходов  бюджета  и  уменьшению  выполнения  расходных  полномочий,  возникает 

необходимость оценки эффективности налоговых льгот как отдельного направления налоговой политики в области 

повышения бюджетного потенциала региона, реализация которого возможна только на основе комплексной методики 

анализа результативности и эффективности их применения.

 

Для  точного  анализа  эффективности  налоговых  льгот  необходим  дальнейший  мониторинг  использования 

налоговых  льгот.  Действующий  механизм  оценки  налоговых  льгот  в  настоящий  момент  нельзя  совершенной, 

поскольку он имеет некоторые недостатки и неточности.

 

Исходя из вышеизложенного анализа можно выделить следующие недостатки эффективного использования 

налоговых льгот:

 

 

–

 

отсутствие  законодательно  установленного  механизма  действия  налоговых  льгот,  который  мог  бы 

расширить полномочия местных представителей в разработке и использования налоговых льгот;

 

 

–

 

многообразие различных методик оценки налоговых льгот по регионам страны и отраслям экономики;

 

 

–

 

отсутствие  целостного  механизма  оценки  налоговых  льгот  для  отраслей  экономики  в  зависимости  от 

специфики их деятельности;

 

 

–

 

отсутствие  единого  комплекса  финансовых  показателей  для  проведения  анализа  эффективности 

действующих налоговых льгот;

 

Вышеперечисленные  проблемы  не  дают  возможность  проводить  четкое  представление  об  анализе 

налоговых льгот, проводить его как плановое мероприятие и как элемент регулирования налоговой системы страны.

 

В  ходе  изучения  налоговых  льгот  выстроилась  четкая  система  их  функционирования,  которая  состоит  из 

следующих:

 

 

–

 

анализ и оценка налоговой системы или конкретного региона, отрасли;

 

 

–

 

определение направления развития региона или отрасли, или экономики в целом;

 

 

–

 

разработка системы функционирования налоговой льготы;

 

 

–

 

введение в действие налоговой льготы;

 

 

–

 

оценка использования налоговой льготы, а также его эффективность в современных условиях;

 

-

дальнейшее  предоставление  налоговой  льготы  или  отмена  налоговой  льготы  исходя  из  полученных 

результатов.

 

Таким образом, предложенная методика оценки эффективности использования налоговых льгот позволяет 

провести комплексный анализ эффективности применения льгот и достижения целей их введения, оптимизировать 

перечень льгот посредством отказа от неэффективных, закрыть возможности для минимизации налогообложения, а 

также направить недопоступающие средства в бюджет в виде льгот на поддержку отраслей народного хозяйства.

 

 

Литература:

 

1. 

Ишлаб  чиқаришни  модернизациялашни  фискал  рағбатлантириш”.

  D

evelopment  focus.  Иқтисодий  тадқиқотлар 

маркази.

(CER). Issue 4, March, 2013. 

2. 

Лукин А.Е. Налоговое стимулирование инновационной деятельности: опыт зарубежных стран. –

 

М. 2009.

 

3. 

Молотков О.Е. Приоритетные направления совершенствования механизма налогового стимулирования. // Бизнес 

в законе –

 2012 

–

 

№3. 

www.cyberleninka.ru 

 

 

 

 

 

 

 

66 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

 

 

 

Т. Курдельчук, М.Барилюк, А.Сипкова

 

(Ірпінь, Україна)

 

 

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО РЕАКЦІЯ НА ФІНАНСОВІ КРИЗИ

 

1998-99 

РР., 2008

-

09 РР.

 

 

Фондовому ринку, як невід’ємному компоненту сучасного фінансового ринку, притаманна циклічність розвитку, 

що супроводжується періодичними кризами та піднесеннями. Національний фондовий ринок було створено за досить 

короткий  період  часу  –

 

упродовж  1995  –

 

1998  рр.  Даний  етап  характеризується  значними  кількісними  і  якісними 

зростаннями фондового ринку України. Каталізатором такого прискорення можна вважати такі фактори, як прискорення 

приватизації, зростання сектору державних цінних паперів з надзвичайно високою дохідністю, високі темпи інфляції та 

фіксований валютний курс, що сприяв надходженню грошей нерезидентів, схильних до ризику.

 

Фондовий  ринок  України  пережив  одне  із  сильніших  падінь  за  свою  історію  під впливом  кризи  російського 

фондового ринку 1998

-

1999 рр. Криза цих років з’явилася результатом азіатської кризи. Безпосередній поштовх був 

даний кризою в Україні, що вибухнув після 17 серпня 1998 року і захопив усі сім країн, за якими розраховується індес 

МФК. Падіння виявилося дуже швидким і глибоким, проте вже з осені індекс почав зростати [2].У нашій країні головною 

причиною  кризи  1998  року  була  необґрунтована  боргова  політика  держави,  зумовлена  дефіцитом  державного 

бюджету.  Крім  того,  до  1996  р.  переважало  його  емісійне  фінансування,  що  стало  одним  із  основних  чинників 

гіперінфляції. З другої половини 1998 року по перший квартал 1999 року на українському фондову ринку спостерігався 

катастрофічний  спад.  Він  був  пов’язаний  з  крахом  російського  фінансового  ринку  та  поглибленням  проблем 

вітчизняної економіки, що зумовило заміну поступового зростанняна ринку цінних паперів України спадом. Значення 

фондового індексу Першої фондової торговельної системи знизилось від 40 до 16,5 пунктів (не враховуючи девальваці 

їгривні на 60%, місячні обсяги угод з акціями впали з 30

-

50 млн. грн. у 1997 року до 5 млн. грн. увересні 1998 року). 

Зокрема, ціна акцій ВАТ «Західенерго» знизилась протягом 10 серпня –

 

10 вересня 1998 року від 26,25 грн. до 14,50 

грн. за акцію. На початок 1998 року одна акція ВАТ «Західенерго» коштувала 57 грн. Загалом за 1998 рік

 

капіталізація 

дев’яти компаній, що входили до першого рівнялі стингу Першої фондової торговельної системи, знизилася з 3,419 

млрд. грн. до 790 млн. грн., або на 76%. Фінансова криза призвела і до зниження ліквідності ринку –

 

курс купівлі став 

у кілька разів меншим від курсу продажу, а обсяг замовлень накупівлю в Першій фондовій торговельній системі у 40 

разів поступався обсягу пропозиції [

1]. 

У період фінансової кризи 1997

-

1998 рр. відбувся масовий вихід іноземного капіталу з фінансового ринку, і лише 

з 2000 року

 

він знову почав нарощувати обсяги

[3]. 

З 2000 року фондовий ринок України розвивася та нарощував обсяги торгів з кожним роком, спостерігається 

стадія піднесення. Кількісну динаміку розвитку фондового ринку за період 2000 –

 

2007 рр. наведено в табл.1

[5]. 

Таблиця1

 

Динамікарозвиткуфондового ринку України за 2000

-

2007 рр.

 

Показник

 

2000 

2001 

2002 

2003 

2004 

2005 

2006 

2007 

Обсяг зареєстрованих цінних 

паперів, млрдгрн

 

24,80 

64,35 

86,64 

110,26 

145,02 

207,01 

291,08 

424,33 

Обсяг зареєстрованих випусків 

акцій, млрдгрн

 

31,68 

47,29 

69,69 

86,79 

127,59 

152,40 

195,94 

245,94 

Обсяг зареєстрованих випусків 

облігацій підприємств, млрд грн

 

0,07 

0,69 

4,27 

4,24 

4,11 

12,75 

22,07 

44,48 

Кількість професійних учасників 

фондового ринку

 

- 

1290 

1321 

1346 

1401 

1394 

1488 

1576 

Відношення загального обсягу 

торгів фондового ринку до ВВП, 

% 

21,40 

29,01 

45,20 

76,82 

90,63 

96,50 

91,70 

106,30 

Джерело: Офіційний сайт Національної комісії з цінни паперів та фондового ринку [Електронний ресурс].  –

 

Режим доступу: 

www.ssmsc.gov.ua 

 

Розвиток фондового ринку у 2000

-

2007 рр. стимулювався, з одного боку, стабільним розвитком економіки країни, 

зростанням  обсягів  ВВП,  промислового  виробництва,  а  з  іншого  –

 

сприятливими  зовнішніми  факторами:  зростанням 

попиту на світових ринках на продукцію основних українських експортерів, зростанням цін на продукцію металургії та усіх 

основних фондових індексів. Перелічені фактори в поєднанні з дешевизною фінансових активів призвели до чергового 

надходження спекулятивних іноземних капіталів. Так, за підсумками 2007 року індекс ПФТС зріс на 135,4% –

 

найвищий 

показник  у  Європі  і  другий  у  світі.  На  фоніцьоговідбулосязростанняукраїнського  фондового  ринку,  що  обумовлене 

збільшенням обсягів прямих іноземних інвестицій в економікуУкраїни. Більша частина цих коштів інвестувалася в акції 

та  облігації  українських  емітентів.  Крім  того,  населення  переорієнтувало  свої  доходи  у  фондовий  ринок,  що  стало 

можливим із розвитком інститутів спільного інвестування.

 

На  початку  2008  року  на  світовому  фондовому  ринку  спостерігається  черговий  виток  криз.  У  січні  2008  року 

основні фондові індекси США і Європи обвалилися на 2,5  –

 

3%, падіння де яких акцій європейських і американських 

компаній за два дніся гнуло 25%. Слідом за ринками розвинених держав криза торкнулась фондових бірж Росії, Індії, 

Китаю, Бразилії та України (у середньому на 10 –

 15%). 

Наступний етап розвитку фондового ринку України 2008

-

2009 рр. 

характеризувався  стрімким  падінням  як  під  впливом  зовнішніх  (іпотечна  криза  в  США,  що  перетворилася  на  світову 

фінансову  кризу),  так  і  внутрішніх  факторів  (перевага  на  фондовому  ринку  іноземних  спекулятивних  інвесторів). 

Незважаючи на значну закритість українського фондового ринку від світових фінансових криз, він продовжував чутливо 

реагувати на зовнішні фактори. Іноземні інвестори воліли вивести свої активи із цінних паперів і в кластиїх у більшліквідні 

швейцарські франки й  золото, а місцеві інвестори підтримали цю  тенденцію.  Не спекулятивні іноземні інвестори,  що 

зазнали збитків на західних ринках, також стали виводити свої активи з українського фондового ринку для покриття своїх 

збитків; насамперед почали виводити кошти з ризикових активів західні інвестиційні фонди. З початком 2008 року західні 

інвестори з українського фондового ринку вивели від $50 до $100 млн. При цьому вітчизняні банки, що тримали до 17% 

своїх активів у державних цінних паперах для підтримки своєї ліквідності, стали массово продавати корпоративні цінні 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

67 

 

 

папери. У результаті склалася несприятлива ситуація, за якої відплив іноземного капіталу й падіння фондового ринку 

вже  неможлив  обуло  стримати  навіть  завдяки  активам  місцевих  інвесторів  і  зусиллям  держави.  Це,  у  свою  чергу, 

спричинило вихіді з фондового ринку спочатку великих українських учасників, а згодом і населення 

[6]. 

На таку динаміку у 2009 році вплинули: загальна кризова ситуація в економіці (падіння ВВП, збиткова робота 

підприємств, відсутність структурних економічних реформ, девальваційний тиск тощо), зниження рейтингів України всіма 

міжнародними  рейтинговими  агенціями;  різкі  коливання  цін  на  нафту  й  дорогоцінні  метали;  реалізація  програми 

кредитування Стенд

-

бай 

(stand-by) 

МВФ та співпраця з іншими міжнародними фінансовими організаціями 

[7]. 

Фінансова  криза  поряд  із  негативними  має  і  позитивні  наслідки.  На  думку  деяких  експертів,  наслідками 

фінансової кризи можуть бути такі процеси на фондовому ринку:

 



 

Концентрація капіталу, укрупнення банківських і небанківських фінансових установ;

 



 

Активізація  процесів  злиття  і  поглинання,  збільшення  кількості  угод  купівлі

-

продажу  для  встановлення 

корпоративного контролю;

 



 

Зміна  системи  ціно  утворення  на  фінансові  активи  з  метою  недопущення  маніпулювання  ринком, 

недобросовісної торгівлі;

 



 

Зміна структури фінансових активів у бік збільшення боргових цінних паперів;

 



 

Розроблення  стандартів  і  кодексів,  які

 

ґрунтуються  на  міжнародних  принципах  і  є  придатними  для 

застосування в національних умовах;

 



 

Розроблення  нових  методів  прогнозування,  оцінки  й  управління  ризиками,  розроблення  ефективних 

процедур клірингу і взаєморозрахунків;

 



 

Створенняе фективної податкової політики, яка має забезпечити однакове податкове навантаження для всіх 

суб’єктів фондового ринку[3, с. 182

-185]. 

З 2010 року на фондовому ринку спостерігається піднесення (табл. 2)

 

Таблиця 2

 

жүктеу/скачать 8,82 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: