Державний вищий навчальний заклад

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
101 
Я.  Коменського,  В.  Сухомлинського,  К.  Ушинського.  Сучасні  науковці  А. 
Богуш,  Г.  Бєлєнька,  О.  Богініч,  Н.  Гордій,  Л.  Зданевич,  Л.  Калмикова,  Н. 
Лисенко, О. Новак, Л. Пісоцька, Т. Поніманська, О. Савченко, Н. Черепаня та 
ін. різносторонньо розглядають проблему наступності.  
Сучасні  дослідження  спрямовано  на  актуалізацію  різноаспектних 
напрямків  щодо  наступності  дошкільної  та  початкової  освіти.  Розглянемо  їх: 
проблеми  реалізації  принципу  наступності;  ролі  принципу  наступності  в 
системі 
неперервної 
освіти; 
підготовки 
і 
підвищення 
професійної 
компетентності  педагогічних  кадрів;  реалізація  принципу  наступності  у 
громадянському  вихованні;  умовам  і  напрямкам  забезпечення  наступності  у 
навчанні  рідної  мови  як  важливого  фактору  наступності  дошкільної  і 
початкової  освіти;  наступність  в  економічній  освіті  учнівської  молоді; 
розгляду  наступності  поряд  з  такими  складовими  як  спадкоємність  і 
перспективність.  
Мета  статті  –  проаналізувати  дефініцію  «наступність»  у  пошуках 
науковців і практиків у галузі дошкільної та початкової освіти. 
Виклад  основного  матеріалу.  Наступність  у  змісті  дошкільної  і 
початкової освіти забезпечується на державному рівні взаємозв’язком: законів 
«Про  загальну  середню  освіту»  (1999)  і  «Про  дошкільну  освіту»  (2003); 
стандартів  –  Базового  компонента  дошкільної  освіти  України  (2012)  та 
Державного  стандарту  початкової  загальної  освіти  України  (2011);  освітніх 
програм – програми, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України 
для  дошкільної  галузі  та  Державної  програми  початкової  загальної  освіти  та 
науково-методичного забезпечення їх змістових компонентів.  
Важливими  завданнями  щодо  забезпечення  принципу  наступності 
дошкільної  і  початкової  освіти  крізь  призму  державних  документів 
розглядаємо: 
проведення 
спільних 
науково-методичних 
семінарів  та 
практикумів,  конференцій,  консультацій,  круглих  столів,  педагогічних  читань 
вчителів  початкових  класів  і  керівників  районного  чи  обласного  відділів 
освіти; 
інформування 
і 
вільний 
доступ 
до 
навчально-методичного 
забезпечення;  самоосвіта  працівників  освітніх  закладів  і  підвищення  фахової 
майстерності;  взаємовідвідування  відкритих  занять  у  дошкільних  навчальних 
закладах і уроків у початковій школі; залучення дошкільнят і дітей початкових 
класів  до  участі  у  спільних  творчих  групах,  педагогічних  проектах;  розробка 
та  видання  методичних  рекомендацій  і  порад;  взаємообмін  досвідом  між 
педагогами  дошкільної  і  початкової  ланок  освіти  щодо  проблем  забезпечення 
наступності та дослідження стану реалізації принципу наступності; складання 
і  затвердження  спільного  плану  заходів  на  методичних  об’єднаннях 
вихователів і вчителів тощо. 
Дошкільна  і  початкова  освіта  не  можуть  існувати  без  співпраці  з 
батьківським колективом, які відіграють важливу безпосередню роль у процесі 
наступності, тому  особливої  ваги  набуває  проблема  забезпечення  наступності 
через взаємну співпрацю з родинами та сім’ями дітей.  
До  основних  напрямів  підвищення  рівня  співпраці  в  аспекті 
наступності  відносимо:  проведення  Днів  відкритих  дверей  для  батьків; 
розроблення  і  проведення  анкетування  батьків  дошкільників  з  питань 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
102 
готовності  дітей  до  початкової  школи;  проведення  зустрічей  вчителів 
початкової  школи  з  батьками  майбутніх  першокласників  на  батьківських 
зборах  з  питань  підготовки  дітей  до  школи;  впровадження  програми 
«Електронна  пошта  для  батьків»;  підготовка  енциклопедій  для  батьків  і 
створення  інформаційно-консультаційних  центрів;  організація  «педагогічної 
вітальні»  та  проведення  лекторій  для  батьків  щодо  обговорення  питань,  які  є 
актуальними у певний навчальний період. 
Реалізація  наступності  відбувається  при  взаємній  організації  виховної 
роботи  дошкільників  і  дітей  початкової  школи.  Важливим  напрямом  у 
наступності  в  навчанні  дітей  дошкільного  та  молодшого  шкільного  віку  є 
адаптація  першокласників  до  шкільних  умов  [7,  с.  9].  Для  цього  потрібно 
проводити  спільну  роботу,  зокрема:  проведення  екскурсій  у  загальноосвітній 
навчальний  заклад,  «День  школи  у  дитячому  садку»;  відвідування  дітьми 
старшого  дошкільного  віку  загальношкільних  свят  («Свято  Букварика»,  День 
знань,  День  вчителя  тощо);  організація  конкурсів,  змагань;  відвідування 
музеїв, дитячих і лялькових театрів тощо. 
Проаналізувавши  ряд  підходів  до  визначення  дефініції  «наступність» 
дошкільної  і  початкової  освіти  її  охарактеризовано  як  важливу  умову 
неперервної  освіти,  яка  забезпечує  єдність,  взаємозв’язок  та  узгодженість 
мети,  змісту,  методів  та  форм  навчання  і  виховання,  враховуючи  вікові 
особливості дітей. Розглянемо основні з них. 
Проблема  неперервності  освіти  є  однією  із  найважливіших  в  сучасній 
освіті.  У  педагогічних  словниках  термін  «неперервна  освіта»  не  має 
визначення. За  визначенням  О.  Кошелєва,  неперервність –  це  цілеспрямоване 
отримання людиною потрібних знань, умінь і навичок протягом всього життя 
в  навчальних  закладах  або  в  процесі  саморозвитку,  самовиховання  та 
самореалізації  [4,  с.  261].  А.  Богуш  зазначає,  що  чинниками  феномена 
«неперервність» 
є 
наступність, 
спадкоємність, 
перспективність, 
які 
забезпечують цілісність освіти. Принцип неперервної освіти бере свій початок 
із  забезпечення  наступності  між  першими  її  ланками  –  дошкільною  і 
початковою  освітою.  Це  перший  крок,  де  реформування  повинно  відбуватися 
на  засадах  наступності  і  неперервності  [1,  с.  3].  Н.  Гордій  розглядає 
наступність  як  закономірність  психічно-фізичного  розвитку;  як  умову 
реалізації безперервної освіти; як принцип навчання і виховання [3, с. 4]. 
Науковці  дають  різні  означення  терміну  «наступність»  в  системі 
неперервної освіти. О. Малетич вважає, що наступність потрібно розглядати як 
один  із  основоположних  принципів  неперервної  освіти,  завданням  якої  є 
забезпечення цілісного розвитку  особистості в навчанні дітей на перших двох 
ланках  системи  неперервної  освіти.  Таке  розв’язання  поставленого  завдання 
дасть  змогу  вирішити  проблему  наступності  між  дошкільною  та  початковою 
ланками  освіти  на  сучасному  рівні  [6,  с.  87].  Л.  Крайнова  характеризує  як 
об’єктивну  закономірність  процесу  учіння,  в  тому  числі  процесу  навчання 
української мови [5, с. 11]. 
Т.  Поніманська  зазначила,  що  наступність  забезпечує  поступовий 
перехід  до  нового  вікового  періоду,  поєднання  щойно  здобутого  дитиною 
досвіду  з  попереднім.  З  одного  боку,  –  це  спрямованість  навчально-виховної 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
103 
роботи  в  дитячому  садку  на  відповідність  вимогам,  які  будуть  висунуті  в 
початковій школі, а з іншого, – опора вчителя початкових класів на досягнутий 
шестилітками  рівень  розвитку,  здобуті  в  дошкільному  закладі  та  сім’ї  знання, 
навички й досвід дітей, та активне використання їх у подальшому навчанні.  
З 
проблемою 
наступності 
навчання 
пов’язана 
проблема 
перспективності.  Якщо  наступність  в  початковій  школі  означає  врахування 
попереднього  рівня  розвитку  дітей,  опору  на  нього,  то  перспективність 
навчання  в  дошкільному  закладі  полягає  у  визначенні  пріоритетних  напрямів 
підготовки  дітей  до  школи.  Наступність  є  передумовою  спадкоємності 
навчання  –  врахування  школою  набутого  рівня  знань,  умінь  і  навичок  дітей, 
орієнтація на їхній подальший розвиток [8]. 
На  думку  А.  Богуш,  наступність  –  це  обізнаність  учителів  початкової 
ланки  освіти  з  програмами  й  методиками  навчання  і  виховання  дітей  у 
дошкільному  закладі, їх результатами  з  метою  врахування  отриманих  знань  у 
подальшій  роботі  початкової  школи.  Перспективність  –  це  обізнаність 
педагогів  дошкільної  ланки  освіти  з  програмами  і  технологіями  навчання  та 
виховання учнів початкової школи. Це той показник, який дає змогу визначити 
адекватні  віку  орієнтовні  показники  засвоєння  дошкільниками  знань,  умінь  і 
навичок.  Спадкоємність  тлумачиться,  як  успадкування  чогось,  продовження 
певної  діяльності,  справи,  певних  традицій.  Відтак,  спадкоємність  у 
початковій школі –це успадкування й подальший розвиток в процесі навчання 
діяльнісного  й  комунікативного  аспектів  життя  дитини,  засвоєних  у 
дошкільному віці [2]. 
Висновки. Проаналізувавши різні наукові точки зору щодо визначення 
досліджуваної дефініції «наступність» її розуміємо як послідовний перехід від 
однієї ланки освіти до іншої, що виражається у збереженні та поступовій зміні 
змісту,  форм,  методів,  технологій  навчання  і  виховання.  Проте,  наступність 
між  дошкільною  і  шкільною  ланками  освіти  не  розглядаємо  тільки  як 
підготовку  дітей  до  безпосереднього  навчання,  оскільки  у  дошкільному  віці 
закладаються  усі  базові  якості  особистості  дитини  як  у  навчанні,  так  і 
вихованні  й  розвитку.  Необхідно  прагнути  до  організації  єдиного 
розвиваючого  освітнього  простору  –  дошкільної  та  початкової  освіти. 
Наступність  утворює  оптимальний  простір  для  реалізації  в  педагогічному 
процесі  дитячого  садка  і  школи  єдиної,  динамічної  та  перспективної  системи 
виховання і навчання. 
У  статті  розкрито  лише  окремі  проблемні  аспекти  наступності,  тому 
існує необхідність її подальших наукових пошуків. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Богуш  А.М.  Підготовка  педагогічних  кадрів  до  реалізації  принципу 
наступності дошкільної і початкової ланок  освіти // А.М. Богуш / Гуманізація 
навчально-виховного  процесу:  збірник  наукових  праць.  –  Слов’янськ: 
видавничий центр СДПУ, 2007. – С. 3 – 8.  
2. 
Богуш  А.М.  Дошкільна  лінгводидактика  /  А.М.  Богуш,  Н.В. 
Гавриш. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – С.405 − 446. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
104 
3. 
Гордій Н.М. Напрямки наступності дошкільноїта початкової шкільної 
освіти  /  Н.М.  Гордій  //  [Електронний  ресурс].  –  2009.  –  Режим  доступу: 
http://www.rusnauka.com/26.../Pedagogica.htm. 
4. 
Кошелєв  О.Л.  Забезпечення  наступності  в  системі  неперервної 
освіти /  О.Л.  Кошелєв,  В.О.  Гринько  //  Гуманізація  навчально-виховного 
процесу:  збірник  наукових  праць.  –  Слов’янськ:  видавничий  центр  СДПУ, 
2007. – С. 260 – 264. 
5. 
Крайнова  Л.  До  проблеми  наступності  між  дошкільним  навчальним 
закладом і школою / Крайнова Любов // Дошкільна освіта. – 2010. – №1(27). – 
C. 11 – 17. 
6. 
Малетич  О.  Наступність  як  актуальна  проблема  сучасної  освіти  /  О. 
Малетич //  Вісник  інституту  розвитку  дитини.  Серія:  «Філософія.  Педагогіка. 
Психологія»:  збірник  наукових  праць.  /  Нац.  пед.  ун-т  ім.  М.П.  Драгоманова; 
редкол.  В.П.  Андрущенко  (голова)  [та  ін.].  –  К.:  Вид-во  НПУ  ім.  М.П. 
Драгоманова, 2011. – Вип. 13. – С. 83 – 87. 
7. 
Назаренко  Г.І.  Організаційно-педагогічні  умови  забезпечення 
наступності  в  навчанні  дітей  дошкільного  та  молодшого  шкільного  віку: 
автореф.  дис.  на  здобуття  наук.  ступеня  канд.  пед.  наук:  спец.  13.  00.  09  – 
«Теорія навчання» / Назаренко Г.І. – Кривий Ріг, 2002. – 21 с. 
8. 
ПоніманськаТ.І. Дошкільна педагогіка: навч. посібник [для студ. вищ. 
навч. закл.] / Т.І.Поніманська. –К.: Академвидав, 2006. – 456с. 
 
Науковий  керівник:  Фроленкова  Надія  Олександрівн  –  кандидат 
педагогічних  наук,  викладач  кафедри  дошкільної  педагогіки,  психології  та 
фахових 
методик 
Хмельницької 
гуманітарно-педагогічної 
академії 
(Хмельницький, Україна). 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
105 
UDK 42:371.3  
Odilov Аsqarali 
(Samarqand, O’zbekiston) 
 
 
 
 
 
 
O’RTA MAKTABDA O’YINLI METODLAR ORQALI DARS 
SAMARADORLIGINI OSHIRISH 
 
Maqoladamaktab  o’quvchilarining  dars  jarayonida  o’rganishi  lozim 
bo’lgan  bir  qancha  o’yin  metodlaridan  foydalanish  yoritilgan.Musiqa  madaniyati 
darslari  jarayonida  yoshlarni  milliy  musiqiy  o’yinlarga  bo’lgan  qiziqishlarini 
rivojlantirishning ilmiy- nazariy asoslari haqida fikr yuritilgan. 
Kalit  so’zlar:  pedagogik  texnologiya,  muloqot  texnikasi,  rolli  o’yinlarva 
mashqlar  
 
In  clause  the  questions  some  game  methods  at  lessons  musical  cultures  at 
average schools are investigated. As the scientific − theoretical bases of education 
of  youth  in  spirits  interests  of  national  musical  game  are  investigated  during  a 
lesson to music. 
Key words: pedagogical technology, engineering of dialogue, game in a role 
and exercise 
 
Ta’lim-tarbiya va tashkiliy pedagogik masalalarni muvaffaqiyatli hal etilishi, 
estetik tarbiyani  yuqori  darajada samaradorlik  kasb  etishini  ta’minlaydi.  Ma’lumki, 
ta’lim-tarbiya  jarayoni  katta  avlod  tomonidan  o’z  bilim  va  tajribalarini  o’sib 
kelayotgan yosh avlodga o’rgatishdan iborat bo’lib, bu jarayon, asosan, inson hayoti 
uchun zarur axborotlarni avloddan-avlodgauzatish yo’lida amalga oshiriladi.  
Pedagogik 
texnologiya-axborotlarini 
o’zlashtirish, 
ulardan 
amalda 
foydalanish,  ulardagi  yangi  ma’no–mazmunlarni  o’rgatish  jarayonidir.  Yangi 
axborotlar  orasidagi  turli  bog’liqliqlarni  ochish  orqali  o’yin  metodlaridan 
foydalanish dars samaradorligini oshirishga yordam beradi.  
Shunday ekan, pedagogik texnologiya insonga oldindan belgilangan maqsad 
bo’yicha ta’sir o’tkazish faoliyati hisoblanadi va o’quvchini mustaqil o’qishga, bilim 
olishga, fikrlashga o’rgatishni kafolatlaydigan jarayondir. 
Musiqa  ta’limi  Davlat  ta’lim  standartlari  (DTS)  da  yangi  ta’lim  mazmuni, 
o’quvchilarning  musiqiy  bilim  va  malakalari  bilan  birga  ularda  kuzatuvchanlik. 
xotirani  mustahkamlash,  obrazli  tasavvur  qilish,  ularda  ijodkorlik.  mustaqillik, 
tashabbuskorlik,  badiiy  va  musiqiy  did  kabi  xislatlarni  rivojlantirish  chora 
tadbirlaribelgilab qo’yilgan. 
Bunda  o’quvchilarning  musiqa  san’atini  butun  nafosati  bilan  o’rganishlari: 
musiqani badiiy idrok etish, yakka va jamoa bo’lib qo’shiq kuylash, raqsga tushish 
va  ijodkorlik  malakalarini  shakllantirish  asosiy  maqsad  bo’lib  hisoblanadi,  Demak, 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
106 
o’quvchilar  musiqiy  iqtidorni  rivojlantirish,  musiqa  san’atiga  mehr  va  ishtiyoqni 
oshirish,  musiqa  san’atiga  qiziquvchi  o’quvchilar  uchun  zaruriy  shart–
sharoitlaryaratib  berish  va  ularning  badiiy  ehtiyojlarini  qondirish,  musiqa  ta’lim  – 
tarbiyasiningasosiy vazifasini tashkil etadi.  
O’quvchilarning 
musiqa 
san’atiga 
qiziqtirish 
va 
ta’lim 
samaradorliginita’minlashda ba’zi bir o’yin metodlariniko’rib chiksak: 
«So’hbat»  texnikasi  o’qituvchilarni  auditoriya  diqqatini  o’ziga  jalb  etish, 
dars  jarayonida  hamkorlikda  faoliyat  ko’rsatishga,  uni  tashkil  etishni  o’rgatishga 
qaratilgan [1, 12 б.]. 
Odatda  har  o’quv  yilining  2  sentyabr  kuni  o’tkaziladigan  birinchi  darsda 
O’zbekiston  Respublikasining  Davlat  madhiyasini  tinglash  va  kuylash  bilan 
boshlanadi. Davlat madhiyasini tinglash va kuylash odatda o’quvchilarda ko’tarinki 
ruh  uyg’otadi.  O’qituvchi  asarni  tinglash  va  kuylash  oldidan  sinfda  mutloq 
tinchlikni, biron-bir ortiqcha tovush bo’lmasligini ta’minlaydi. 
O’quvchilar  diqqat  e’tiborini  bir  nuqtaga  to’plagan  holda,  madhiyani 
o’rinlaridan  turib,  qomatlarini  rostlab,  o’ziga  xos  hurmat  va  g’urur  ruhi  bilan 
tinglaydilar  va  qo’shiqqa  barobar  jo’r  bo’lib  asarni  birgalashib  ijro  etadilar. 
Qo’shiqni  o’rganish  va  takrorlash  jarayonida  o’qituvchi  sinf  e’tiborini  qo’shiqdagi 
«Serquyosh  hur  o’lkam»,  «Shuhrating  porlasin»,  «Oltin  bu  vodiylar»,  «Istiqlol 
mash’ali,  tinchlik  posboni»,  «Xalq  sevar  ona  yurt»,  «Mangu  bo’l  obod»  so’zlariga 
tortadi.  O’quvchilarda  Vatanga  hurmat,  vatanni  sevish  va  ardoqlash,  shu  ozod  va 
obod  vatanning  farzandlari  bo’lishdan  faxrlanish,  vatan  uchun  jon  dildan  xizmat 
qilish  kabi  hislarini  uyg’otadi,  g’urur  va  iftixor  tuyg’ularini  o’stirishga  harakat 
qiladi [2, 14 б.]. 
Musiqa  darslarida  ona  vatanni  madh  etuvchi  «Vatanim  go’zal», 
«O’zbegimdan  aylanay»,  «Vatanjon-vatanim»;  yil  fasllari  va  tabiatni  kuylovchi 
«Qish  chiroyli  qo’shig’i»;  hayvonot  olamini  aks  ettiruvchi  «Ayiqcha»,  «Qo’zilar», 
«Ayyor  tulki»  yoshlikni  va  baxtli  bolalikni  madh  etuvchi,  o’quvchilarni  odob-
axloqqa undovchi rang-barang qo’shiqlar borki, har bir musiqa o’qituvchisi ulardan 
samarali va o’yin metodlaridan mahorat bilan foydalanishi maqsadga molikdir. 
Mashg’ulotlar 
bajarish 
o’yini: 
Mashqlar 
bajarish 
o’zlashtirishni 
mustahkamlaydigan  o’quv  jarayoni  hisoblanadi.  Bu  mashg’ulotlar  har  bir  fanda 
o’ziga  xos  mazmunda  bo’ladi.  Mashg’ulotlarnibajarish  jarayonida  ko’pincha 
o’quvchilarning  hamma  sezgi  a’zolari  ishtirok  etishi  bilan  ularning  eslab  qolish 
darajasini oshirish orqali pedagogik imkoniyatlar yanada kengayadi. 
 
Mashqlar – bajarish: o’qish, so’zlash, fikrlash, turli harakatlar bajarish; 
 
musiqa asbobida chalish, qo’shiq aytish; 
 
testlar yechish, kompyutda ishlash, shu kabi texnik vositalar bilan ishlash; 
 
jismoniy mashqlar, musobaqa, ko’rik-tanlovva boshqalardan iborat. 
Har 
bir 
darsning 
o’zigaxos 
xususiyati 
mavjud  bo’lib, 
musiqa 
o’qituvchisining  ham  o’ziga  xos  sirlari  bo’ladi.  Musiqaga  muhabbat  bilan  qiziqish 
hamda  his-hayojonbilan  qarash,  bolalarga  bor  bilimlarni  berish  ularga  yangi  o’yin 
metodlaridan foydalanib, dars samaradorliginita’minlashga intilishi kerak.  
Mashg’ulot-vaqtining  ko’proqqismi,  mashqlarbajarishgasarflanishi  albatta, 
yaxshi natijalar beradi. 
O’qituvchi  faoliyatidagi  rahbarlik  va  nazorat  alohida jarayon  bo’lib, har  bir 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
107 
mashg’ulotning maqsad va mazmuniga muvofiq amalga oshiriladi. Nazoratning eng 
haqiqiy va to’g’ri turio’z – o’zininazorat qilish hisoblanadi [2, 28 б.]. 
Bu  pedagogik  texnologiyaning  barcha  ishtirokchilari,  ya’ni  o’qituvchi  va 
o’quvchiga bog’liqdir. 
Musiqa  madaniyati  darslari  jarayonida  bir  nechta  o’yin  metodlaridan 
foydalanish  mumkin.  Hozirulardanyana  biri  bo’lgan  «amaliy  o’yin»  metodi 
to’g’risdaso’z yuritsak:  
 Amaliy o’yin metodi - mavzuni o’zlashtirish, takrorlash, ijodliy qobiliyatlari 
rivojlantirish  vazifalarini  bajarish  imkonini  beradi.  O’quv  jarayonida  amaliy 
o’yinlarni turli shakllaridan foydalanishadi:  
 
taqlid  qilish,  roli  o’yinlar  (teatr  darslari  va  sahna  ko’rinishlari  yoki 
mashhur xonanda va sozandalar ijodiga bog’lab va h.k.). 
O’xshatish  (Taqlid  qilish)  o’yinlari.  Darsda  birorta  mashhur  qo’shiqchi, 
hofiz  ovoziga  o’xshatib  kuylab  berish,  cholg’u  asbobida  ijro  etish  yoki  bo’lmasam 
direjorlik jestini (qo’llar harakati) ko’rsatib shu ijrochilarga taqlid qilinadi. 
Masalan:  O’qituvchi  o’quvchilarga  biror  bir  kuy-qo’shiqlardan  muammo 
sifatida  parcha  ijro  etishga  taklifqiladi.  O’quvchilarcholg’ulardan  doira  ijrosi, 
rubobda yoki dutorda ijro etib birovga o’xshatib chalishga harakat qiladilar; 
 
mashhur  qo’shiqchilar  aytgan  ashulalardan  aytib,  o’sha  kishiga  taqlid 
qiladilar; 
 
yoki  ertaklardagi  o’rmon  hayvonlaridan  ayiq  polvon,  quyoncha,  ayyor 
tulki,qarg’a va boshqalarga ovoz berish ya’ni taqlidqilish;  
 
yana  birini  oladigan  bo’lsak,kasblarga  nisbatan:  o’qituvchi  kasbiga, 
duxtirlik, haydovchi, sotuvchi, quruvchi va hokazolar taqlid qilinadi. 
Rol  bajarish  (Rolli  o’yinlard)  o’quvchi  turli  xil  xarakterli  inson  obraziga 
qalban  kirishib  ketadi.  O’yinda  o’quvchilarga  asosan  tugallanmagan  vaziyatlar  aks 
etgan,  muammoli  sahna  ko’rinishi  rollari  beriladi.  O’quvchilar  ushbu  muammoli 
rollarni mustaqil ravishda oxiriga yetkazib o’ynashlari shart. 
Teatr dasturlarida rolli o’yinlar o’quvchilarni boshqa insonlarni tushunishga 
o’rgatadi.  Ushbu  usul  o’quvchilarni  mustaqil  fikr  yuritishga,  hayotda  har  qanday 
sharoitda  ham  o’zini  tuta  bilishga  tarbiyalanganligiga  hamda  mustaqil  xayot 
kechirishdagi o’zini qarashlarini asoslab bera oladigan inson sifatida shakllantiradi. 
1.  O’yinni  o’tkazish  uchun  ekspertlar  tanlanadi.  Qatnashuvchilar  bu 
ekspertlarda o’yingacha kerakli ma’lumotlarni olishadi. O’quvchilar rollarini o’zlari 
tanlab  olishi  yoki  o’qituvchi  tomonidan  bo’lib  berilishi  mukmin.  Shundan  so’ng, 
o’yinda qatnashuvchilar rollar ustida mashq qiladilar, ishlaydilar. Bu bosqich odatda 
1,5 − 2 haftaga cho’ziladi. 
2.  O’yinni o’tkazish bosqichida o’quvchilar o’zlariga bo’lib berilgan rollarni 
o’z  mustaqil  fikr  g’oyalaridan  kelib  chiqib,  hayotda  shunday  vaziyatda  o’sha inson 
qanday yo’l tutardi,shular haqidafikr mulohaza yuritib o’ynaydilar.  
3.  Muhokama  va  baholash  bosqichida  ekspertlar,  o’yin  ishtirokchilari, 
tomoshabinlar  o’yinni  tahlil  qilish,  muhokama  qilish  imokniyatiga  ega  bo’ladilar, 
xayot  bilan  o’xshashlikka,  o’quv  fani  bilan  bog’liqlikka  e’tibor  beriladi  va 
o’qituvchi tomonidan yakunlanib baholanadi [4, 11 б.]. 
O’qituvchi bunday o’yin usullarni qo’llashi natijasida o’quvchilarning ushbu 
o’yin  metodiga  qiziqishi  yanada  ortadi,  ularning  diqqatini  jalb  qiladi  va  xotirasini 

жүктеу/скачать 2,66 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: