Література:
1.
Хохлов Н.П., Горобинская М.В. Диффузия технологических нововведений –
форма обновления
активной части основных фондов предприятий // Вісник ХДЕУ. –
2011.
–
№ 4 (20). –
С.61
-65.
2.
Горобинська М.В. Перехідний стан і внутрішня структура категорій "основні фонди" і "основний
капітал" в умовах трансформації економіки // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. –
Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. –
Вип. 110. –
С.108
-112.
Юлія Свенська
(Миколаїв,Україна)
КОНЦЕПЦІЇ ФОРМУВАННЯ БЕНЧМАРКІНГОВОЙ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВ
В умовах кризи загострюється проблема необхідності якісного реформування підходів до
організації діяльності вітчизняних підприємств, орієнтованих на забезпечення сталого розвитку
національної економіки. У сформованих обставинах актуальне застосування нових методів
управління, здатних забезпечити безперервне оновлення технічної та технологічної бази
виробництва, освоєння і випуск нової конкурентоспроможної продукції, проникнення і збереження
позицій вітчизняних виробників на світових ринках товарів і послуг. Бенчмаркінг, який дозволяє
розглянути резерви підвищення якості продукції з позицій соціально
-
економічної теорії якості, є
перспективним методом управління ефективністю на вітчизняних підприємствах.
Основоположником концепції бенчмаркінгу вважають М. Заїрі [1]. Подальший розвиток метод
отримав в працях таких авторитетних зарубіжних вчених, як: Харрінгтон Х. Дж., Харрінгтон Дж. С. [2],
Рейдер Р. [3], Кермаллі С. [4], Ван Юй [5] та ін Результативність застосування даного методу
управління в зарубіжній практиці обумовлює пильну увагу вчених Росії і України. Так, теоретичні
положення бенчмаркінгу та аналіз можливостей його застосування на підприємствах пострадянських
країн розглянуті в працях Б.Л. Кузнєцова, М.М. Шарамко, Н.В. Владимцева, І.А. Єлшин,
А.Г.
Гончарука.
Одночасно з цим, роботи українських авторів, присвячені проблемам впровадження
бенчмаркінгу як ефективного методу управління, практично відсутні, або недостатньо повно
розкривають сутність проблематики і грунтуються, переважно, на розгляді позицій зарубіжних
економістів, часто його плутають і ототожнюють з конкурентною розвідкою. У зв'язку з цим, мета
роботи –
узагальнити теоретичні основи і положення, які обґрунтовують необхідність застосування
бенчмаркінгу в Україні.
Бенчмаркінг (Benchmarking) давно завоював до себе симпатію й успішно використовується в
практиці японських, американських, західноєвропейських і скандинавських бізнесменів і вчених. У
тому вигляді, яким бенчмаркінг відомий зараз,
він був розроблений в США в сімдесятих роках, але
його основні концепції були відомі значно раніше. Часом народження бенчмаркінгу вважають кінець
1950-
х рр.., Коли фахівці японських компаній відвідували західноєвропейські та американські
підприємства для вивчення їх ідей, технологій та ноу
-
хау в галузі виробництва [1].
Термін «бенчмаркінг» походить від англійського слова benchmark і має безліч трактувань. Одні
вважають його продуктом еволюційного розвитку концепції конкурентоспроможності, інші –
програмою
по поліпшенню якості, треті ж зараховують його до екзотичних продуктів японської бізнес
-
практики.
Харрінгтон Х. визначає бенчмаркінг як «... стандарт, або еталон, за допомогою якого можна виміряти,
або оцінити рівень небудь підсистеми організації, тобто це
спосіб визначення, розуміння і розвитку
найкращих продуктів, послуг, дизайну, обладнання, процесів і практик з метою поліпшення реальної
ефективності організації »[2]. У найбільш простій і ясній формі, на думку американського вченого,
бенчмаркінг можна визначити як процес знаходження і вивчення найкращих з відомих методів
ведення бізнесу. У широкому розумінні benchmark –
це щось, що володіє певною кількістю, якістю і
здатністю бути використаним як еталон при порівнянні з іншими предметами. Бенчмаркінг є
систематичну діяльність, спрямовану на пошук, оцінку і навчання на кращих прикладах ведення
92
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
бізнесу. Метою бенчмаркінгу є знаходження кращого способу управління і ведення справ, а так само
знайти відповідь на питання «як зробити це краще?».
Вперше цей метод був розроблений в 1972 р. для оцінки ефективності бізнесу Інститутом
стратегічного планування в Кембріджі (США). Цілеспрямовано використовувати бенчмаркінг почала
компанія Rank Xerox у момент важкої кризи в 1979 р. для аналізу витрат і якості власних продуктів в
порівнянні з японськими. В даний час бенчмаркінг вважається найефективнішим напрямком
консалтингу.
Практичне застосування бенчмаркінгу полягає в чотирьох послідовних діях:
1.
Розуміння власних бізнес
-
процесів та їх деталей.
2.
Аналіз бізнес
-
процесів інших
компаній.
3.
Порівняння власних результатів з результатами аналізованих компаній.
4.
Впровадження необхідних змін для скорочення відставання та згодом орієнтація на
досягнення конкурентних переваг.
В основу бенчмаркінгу покладена ідея порівняння діяльності не тільки підприємств
-
конкурентів, а й провідних фірм інших галузей. Практика показує, що розумне використання досвіду
конкурентів і успішних компаній дозволяє скоротити витрати, підвищити прибуток і оптимізувати
подальший вибір стратегії організації. Бенчмаркінг не є одноразовим аналізом. Для отримання
ефективності від застосування цього процесу необхідно зробити його невід'ємною частиною процесу
інновацій і удосконалень у бізнесі. За даними консалтингової компанії "Ваш & Со", останні два роки
бенчмаркінг входить до трійки найпоширеніших методів управління бізнесом у великих міжнародних
корпораціях. Це пов'язано з тим, що бенчмаркінг відносно швидко і з меншими витратами дає
можливість удосконалювати бізнес
-
процеси. Він допомагає побачити і зрозуміти, як працюють провідні
компанії, що, в свою чергу, підвищує ймовірність досягнення високих результатів.
Бенчмаркінг розглядають також як альтернативний метод стратегічного планування, при якому
завдання визначаються на основі аналізу показників конкурентів. При відборі напрямки діяльності,
розміщенні ресурсів та пошуку зв'язків між напрямками свого функціонування, компанія повинна
бачити стратегічні особливості своєї галузі. Тому галузевий аналіз –
перший щабель у розробці
стратегії. Він включає вивчення рівня і спрямованості конкуренції, форм поведінки клієнтів, а також їх
купівельної спроможності, поведінки постачальників, перешкод при вході в галузь і т.д. Галузевий
аналіз є основою для розрахунку потенціалу прибутку в середньому по галузях і сприяє визначенню
причини переваги деяких компаній у порівнянні з іншими. Наступним етапом є аналіз конкуренції. Тут
необхідно зрозуміти загальну фінансову силу конкурента і співвідношення з його пріоритетами в
конкуруючій області і як конкурент розподіляє свої ресурси. Після проведення галузевого аналізу і
аналізу конкурентів належить розробка стратегії, тобто, яким чином компанія може випередити
конкурентів, використовуючи основні чинники успіху, а саме: розширення виробництва, впровадження
інноваційних технологій, нових товарів і послуг, зміна ціноутворення, продажу і доставки, маркетингу,
персоналу і т. д.
Виділяють такі причини популярності бенчмаркінгу в сучасному світі:
1.
Глобальна конкуренція. В даний час, в умовах глобалізації бізнесу, чітко видно важливість і
необхідність всебічного і детального вивчення та кращих досягнень конкурентів з метою подальшого
їх використання.
2.
Винагорода за якість. На даний момент, якість є невід'ємною складовою всіх бізнес
-
процесів і це не тільки техніко
-
технічні характеристики продукції, а й те, що бажає споживач, тобто
якість –
це запорука успіху.
3.
Необхідність повсюдної адаптації та використання світових досягнень у галузі виробничих і
бізнес –
технологій. Щоб не залишитися позаду своїх конкурентів, всім компаніям, незалежно від
розміру та сфери діяльності, необхідно постійно вивчати і застосовувати передовий досвід в області
виробничих і бізнес
-
технологій [2].
Бенчмаркінг дозволяє проаналізувати діяльності компанії з метою виявлення областей, які
потребують плюсових змін в рамках програм безперервного вдосконалення. Головна мета
бенчмаркінгу полягає у приведенні всіх складових діяльності підприємства до можливо більш
високому рівню, а також у збереженні цих досягнень. Залежно від цілей впровадження
бенчмаркінгових проектів використовуються різні
технології планування останніх. Проте, якою б не
була мотивація, в будь
-
якому випадку необхідний чіткий план майбутнього проекту, що містить
докладний опис всіх етапів, серед яких неодмінно повинні бути присутніми наступні: етап вибору
предмета бенчмаркуванія; етап проведення внутрішнього дослідження; етап вибору організації,
необхідної для порівняння, тобто організації
-
партнера; етап збору зовнішньої інформації; етап аналізу
та виявлення потенціалу поліпшень; етап впровадження поліпшень. Професійно розроблений план
передбачає детальне опрацювання необхідного обґрунтування, обов'язковим атрибутом якого є
наявність графічного матеріалу –
графіків і діаграм, що полегшують процес сприйняття матеріалу [1;
2].
Практика свідчить, що безліч бенчмаркінгових програм
«провалилося» унаслідок недостатньо
ретельного і, що найголовніше, що не системного підходу до планування і контролю. З метою
ефективної реалізації концепції бенчмаркінгу необхідно заздалегідь спланувати процес його
впровадження, а також визначити пріоритетні напрямки майбутніх досліджень, сфокусувавши їх на
досягненні конкретних цілей і розробивши технологію їх проведення. Для досягнення конкурентної
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
93
переваги підприємство в сучасній бізнес
-
середовищі зобов'язане орієнтуватися на потреби клієнтів і
проводити політику «активного проштовхування», а отже, виробляти продукцію максимально високої
якості. Важливість такої орієнтації пояснюється на схемі (рис. 1).
Рис. 1. Важливість орієнтації на клієнтів в процесі реалізації бенчмаркінгового проектів
Переваги бенчмаркінг полягають в тому, що він дозволяє об'єктивно проаналізувати свої
сильні і слабкі сторони; спрямований на вивчення компанії з метою визначення стратегічних орієнтирів
для ліквідації відставання і виходу на лідируючі позиції; почерпнути нові ідеї як у виробничій сфері, так
і в області збуту; бути в курсі подій і активно діяти. Практика показує, що погляд на свою організацію
крізь призму досвіду кращих світових компаній або лідерів галузі дає можливість знайти нові орієнтири
для підвищення ефективності управління (рис. 2).
Бенчмаркінг дозволяє:
орієнтуючись на клієнта, підвищити якість вироблених товарів і послуг;
оптимізувати кількість працівників ;
організувати навчання персоналу;
скоротити питомі витрати;
підвищити продуктивність праці;
знайти способи просування компанії на нові ринки;
визначити найбільш ефективні моделі організації;
адаптувати кращий досвід до умов своєї організації
Рис. 2. Можливості бенчмаркінгу
Таким чином, бенчмаркінг є потужним інструментом удосконалення і є ефективним способом
для вивчення і себе, і конкурентів, сприяє відкритості та підвищення ефективності бізнесу, оскільки
попереджає організацію про її відставанні; з'ясовує рівень організації в порівнянні з кращими в світі;
веде до швидкого впровадження нових підходів при
меншому ризику; скорочує витрати на процес
удосконалення. На думку авторів, організація, яка вирішила здійснювати управління за допомогою
бенчмаркінгу, насамперед, повинна визначити базові принципи, якими вона керуватиметься,
здійснюючи всі свої операції.
Ці принципи повинні служити основою при виборі орієнтирів розвитку,
висунутих сучасної бізнес
-
середовищем.
Література
:
1. Zairi M. Effective management of benchmarking projects.
–
Oxford: Elsevierlimeted, 2004.
–
352p.
2.
Харрінгтон
Х
.
Дж
.,
Харрінгтон
Дж
.
С
.
Бенчмаркінг
в
кращому
вигляді
! :
Пер
.
з
англ
. /
Под
ред
.
Б.
Резніченко. –
СПб.: Питер, 2004. –
176 с.
3.
Рейдер Р. Бернмаркінг як інструмент визначення стратегії та підвищення прибутку: Пер. з англ. А.Л.
Раскіна / Под научн. ред. Т.В. Данилової. –
М.: Стандарти та якість, 2006. –
350 с.
4.
Кермаллі С. Інструменти ефективного менеджера: 100 ключових термінів, моделей і концепцій
сучасного менеджменту: Пер. з англ. –
М.: Добрая книга, 2005. –
256 с.
5.
Ван Юй бенчмаркінгового резерви підвищення якості продукції промислових підприємств
Китайської Народної Республіки: Монографія / Під наук. ред. Б.І. Герасимова. –
Тамбов: Вид
-
во
Тамбо. держ. техн. ун
-
ту, 2003. –
92 с.
Науковий керівник:
доцент кафедри, Сидорець Людмила Василівна.
Айжан Серік
(Караганда, Казахстан)
ЕҢБЕКАҚЫНЫҢ БУХГАЛТЕРЛІК ТӨЛЕМ ЕСЕБІ
Кәсіпорынның заңды және жеке тұлғалар алдындағы кредиторлық қарыздары бухгалтерлік
есеп жүйесінде міндеттемелер деп аталады. Кәсіпорынның бұл міндеттемелері қатарына –
еңбекақы
кіреді.
Жалпы жұмысшылар мен қызметкерлерге есептелетін еңбекақы негізгі және қосымша деп
аталатын екі түрге бөлінеді. [6. с. 57]
94
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
Негізгі еңбекақы –
жұмысшылар мен қызметкерлердің нақты жұмыста болған уақытына, яғни
олардың істеген жұмысына, атқарған қызметіне төленеді. Негізгі еңбекақыға мына төмендегі
аталғандар жатады:
–
Мерзімді және кесімді еңбекақы.
–
Сыйлықтар мен сыйақылар.
–
Үстеме сыйлықтар.
Қосымша еңбекақы
–
еңбек заңына сәйкес шарттарда қаралып белгіленген, жұмысшылар
мен қызметкерлердің жұмыс істемеген, қызмет атқармаған уақытына төленетін төлемдер жатады. [5,
с. 34]
Жұмыс беруші, еңбек және коллективті келсім шартқа және заңға сәйкес, жұмыстың көлемі
мен сапасын, әрі қиындығын ескере отырып, жұмыскерге еңбекақы төлеуге міндетті. Жекелей еңбек
пен коллективті жұмыс нәтижесіне қарай ақы төлеу мүмкіндіктері де қарастырылады. Жеке еңбек
келісім шартында, міндетті түрде еңбекақы төлеу шарттары қарастырылады. Еңбекақы көлемін жұмыс
беруші тағайындайды және оның мөлшері заңмен бекітілген ең төменгі жалақы мөлшерінен кем
болмауға тиіс.
Еңбекақыны есептеу әр мекеменің өзі қабылдаған штаттық кестесінің негізінде, еңбекақы
төлеу жүйесі мен формасына сай, жұмыс уақыты табелін толтыру арқылы жүргізіледі. [1, с. 19]. Кез
келген мекемеде қызметкерді жұмысқа алу, босату үшін немесе іс –
сапарға жіберу үшін мекеме
басшысының бұйрығы керек. Еңбекақы есептеген кезде бекітілген ставка бойынша жеке табыс
салығы, сонымен қатар, зейнетақының жинақтау қорына аудару үшін 10% көлемі ұсталып қалынады.
Еңбекақы қорына байланысты әлеуметтік салық пен қамсыздандыру жарнасы есептеліп, оны ұйым
төлейді. Еңбекақы ұсталуға тиісті міндетті төлемдер ұсталып болғасын, төлем ведомосы бойынша
еңбеккерге төленеді.[3, с. 8]
Төлем ведомосын төлеу уақытын көрсете отырып, мекеме басшысы бекітеді. Ведомосты
жабар кезде, кассир немесе бухгалтер, әртүрлі себептермен төленбей қалған соманы тексеріп және
оларға « төленді » деген штамп басылады. Ведомость бойынша төленген еңбекақының сомасы,
кассалық шығыс ордердегі және кассалық кітаптағы сомаға сәйкес келуі тиіс. Еңбекақы бойынша
есептесу
3350 « Еңбекақы бойынша қысқа мерзімді алашақтар қарызы » деп аталатын счеттар
тобында жүргізеді. Еңбекақы жүйесіндегі негізінен екі түрлі формада қолданылатыны белгілі –
уақытына қарай
және өнім көлеміне қарай
төлеу жүйесі.
Мысалы Қазақстан Республикасының колледждерінде еңбеккерге сыйақы ретінде ақшалай
қаржы төлеу, жұмысты ықтиятты түрде орындап, оның сапалы, тез арада атқаруын ынталандыру үшін
сыйақы беру қолданылады. Колледжде еңбекақы төлеу жүйесінде қосымша, еңбеккерге жыл
қорытындысы бойынша материалды үстемелер төлеу шарттары қарастырылады. Колледжде жыл
қорытындысы бойынша төленетін материалдық көтермелеулер, сыйақы төлеудің қосымша бір түрі
болып табылады және еңбек ұжымы, ұжымдық келісім шартта көрсетедің және жүмыс берушінің
актілерінде арнайы қарастырады. Еңбекақы негізгі және қосымша болып екіге бөлінеді. Негізгі
еңбекақы еңбекақының басты бөлігі есебінде лауазымдық жалақылардан тұрады. Қосымша
еңбекақының элементтеріне лауазымдық жалақыға қосымша берілетін сыйақылар мен материалдық
ынталандырулар, басқа да түрдегі төлем ақылар жатады.
Еңбек туралы заңға сәйкес, ұжымдық келісім шарт бойынша, колледждің еңбеккерлеріне
жалақы ай сайын кем дегенде бір рет төленуге тиісті. Еңбекақы бойынша, оны есептеп, рәсімдеу үшін
пайдаланылатын регистр, ол есептеу ведомосы болып табылады. Аналитикалық есептің бұл регистрі
әрбір табель нөмері, жұмыскерлердің категориясына сай және еңбекақы түрлері мен одан ұсталатын
сомалар бойынша жеке жасалынады.
Колледжде еңбекақы беруі былай іске асады еңбекақы бойынша бухгалтер еңбекақыны
есептеп міндетті ұсталымдарды ұстап банкке, яғни жеке тұлғалардың есеп карточкасына аударады.
Аударылған ақша 2 сағат көлемінде әр еңбеккердің карточкасына келіп түседі. Колледжде
қызметкерлер мен жұмысшыларға еңбекақы
негізгі еңбекақы
және
мерзімді еңбекақы
бойынша
есептеледі. Өйткені бұл оқу орнында сағаттық мұғалімдер де бар. Олардың жалақысын есебіне мысал
келтірсем:
№1. Мұғалім А –ның жалақысы штаттық кесте бойынша 65
000 тг деп белгіленген. Ақпан
айында 20 жұмыс күні болды. Мұғалім А
-
ның жалақысын негізгі еңбекақы бойынша есептеймін.
МЗЖ= 65
000*10%=6500тг
ЖТС= (жалақы –МЗЖ –
ең төменгі жалақы)*10%
Осы формулаға сала отырып жеке табыс салығын табамыз.
ЖТС= (65
000тг –
6
500тг –
15
999)*10% = 4250,1тг
Алатын жалақысы:
65
000 тг –
6500тг –
4250,1=
54 249,9тг
Әлеуметтік салық (жалақы қоры –
зейнетақы жарнасы)*11%
65000-
6500*11%=6435 тенге. Соның ішінде әлеуметтік жарна 5% =321,75
Әлеуметтік салық 6435 –
321,75= 6113,25
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
95
Дт
Кт
Сомасы (тг)
8113
3350
65 000
3350
3120
3220
4250,1
6 500
3350
1010,1030
54 249,9
8113
3150
6113,25
8113
3210
321,75
[4, с 3]
№2. Мұғалім
Б
-
ның
1
сағаттық
жалақысы
–
463
тг
.
Ақпан
айында
ол
48
сағат
жұмыс
істеді
.
Мұғалім
Б
-
ның
жалақысын
сағаттық
ставка
бойынша
еңбекақы
төлеу
жүйесі
бойынша
жалақы
мөлшерін
анықтаймын
.
463
тг
* 48
сағ
=22 224
тг
МЗЖ
= 22 224*10%= 2 222,4
тг
ЖТС
= (22 224
тг
–
2 222,4
тг
–
15 999
тг
)*10% = 400,26
тг
Алатын
жалақысы
:
22 224
–
2 222,4
–
400,26= 19 601.34
тг
Әлеуметтік
салық
(
жалақы
қоры
–
зейнетақы
жарнасы
)*11%
22 224-2 222,4*11%=2200,176
тенге
.
Соның
ішінде
әлеуметтік
жарна
5% =110,0088
Әлеуметтік салық 2200,176 –
110,0088= 2090.1672тг
Дт
Кт
Сомасы (тг)
8113
3350
22 224
3350
3120
3220
400,26
2 222,4
3350
1030
19 601,34
8113
3150
2090.1672
8113
3210
110,0088
Шаруашылық операция мазмұны
Дебет
Кредит
Қызметкерге кассадан жалақысы берілді
3350
1010
Жеке табыс салығын ұстау (10%)
3350
3120
Жеке табыс салығы бюджетке аударылды
3120
1030
Зейнеткерлік
жинақтау
қорына
міндетті
түрде
аудару
үшін
ұсталған
зейнеткерлік
жарналар
(10%)
3350
3220
Еңбекақыдан несие сомасы ұсталды
3350
1252
Мекеме кассасынан алынған несие
1252
1010
Еңбек ақы есептеу
7210,8113
3350
Еңбеккерлердің
карт
-
счетына
аударылған
еңбек
ақы
сомасы
1040
1030
Достарыңызбен бөлісу: |