«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



жүктеу 4.5 Mb.
Pdf просмотр
бет2/30
Дата24.03.2017
өлшемі4.5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


  murakkab  aerobli  biologik  jarayon  bo`lib,  unda  organik  moddalar  tez 
chiriydi  va  o`simliklar  tomonidan  yaxshi  o`zlashtiriladigan  holga  keladi.  Jarayon  gumus  degan  moddaning 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 

 
 
sintezi  bilan  davom  etadi.  Kompostlash  natijasida  axlatdan  bir  xil  rangli,  go`ngga  o`xshash  modda  paydo 
bo`ladi. 
Tabiiy  holatda  kompost  tayyorlash  jarayoni  bir  yil  davom  etishi  mumkin.  Mexanizmlar  yordamida 
zararsizlantirish  1

 kunda  tugashi  mumkin.  Kompostlashda  axlatlarni  o`z-o`zidan  qizishib  temperaturasi 
ko`tarilib, qattik axlatlar yaxshi zararsizlantiriladi. 
Kompostlashda  axlat  harorati  60
o
C  gacha  kutarilib  kasal  chiqaruvchi  mikroorganizmlar,  gijja 
tuxumlari  va  xasharotlar,  mayda  tuxumdan  chiqqan  qurtlari  ham  qiriladi,  demak  odamlarni  sog`lig`i  uchun 
xavfli bo`lgan axvol o`z-o`zidan yuqoladi. 
 
Adabiyotlar ro`yxati: 
1.  Qo`ng`irov X.N., Xo`jjiyev S.O. Atrof-muhit muhofazasi. Ma`ruzalar matni. Navoiy, 2008, 14-18 betlar. 
2.  Sh.A.Shirinboyev,  M.G.Safin.  Atrof-muhitni  muhofaza  qilish. 

  Samarqand,  SamDCHTI,  2003,  77-80 
betlar. 
3.  www.google.co.uz 
 
 
Фарангис Олимова, Иброхим Джабборов
 
(Самарканд, Узбекистан)
 
 
ВЛИЯНИЕ РЕЖИМА РЕЦИРКУЛЯЦИИ
 
АКТИВНОГО ИЛА НА ОКИСЛИТЕЛЬНЫЕ 
ПРОЦЕССЫ НАВОЗНЫХ СТОКОВ
 
 
В  современных  условиях  сохранение  и  воспроизводство  плодородия  почв  для  государств 
Центрально  Азиатского  регионе  остается  одним  из  главных  проблем  в  сельскохозяйственном 
производстве.  Постоянное  техногенное  воздействия  человека  при  использовании  земель,  нарушает 
оптимальные  параметры  свойстве  почвы  –
 
уменьшаются  запасы  гумуса,  подкисляется  почвенное 
среда,  ухудшаются  физические,  биологические  и  фитосанитарные  свойства.  Основной  причин 
является  резкое  возрастание  цен  на  минеральные  удобрения,  слабое  экономическое  состояние 
большинство  хозяйств,  отсутствие  прогрессивных  технологий  переработки  и  применения 
органических удобрений.
 
Вследствие  этого  в  настоящее  время  около  большинство  птицеводческих  комплексов 
накопилось  огромное  количество  полужидкого  и  жидкого  помета,  который  вместо  служения 
плодородия  почв  и  урожайности  сельскохозяйственных  культур  являются  причиной  создания 
экологического  неблагополучия  окружающей  среды.  Жидкие  и  полужидкие  стоки  невозможно 
использовать непосредственно как удобрения в связи с наличием в них патогенных микроорганизмов, 
жизнеспособных яиц гельминтов и большого количество семян сорняков.
 
Внешние  подобного  помета  без  соответствующей  переработки,  способствует  выносу 
сорняками  из  почвы  питательных  элементов  немного  больше,  чем  содержится  в  вносимом  птичьем 
пометом. Поэтому в последние время все больше внимание ученных и практики сосредоточивают на 
проблемы  утилизации  и  переработки  органических  отходов,  с  целью  получения  целого  продукта  с 
дальнейшем использованием его в сельском хозяйстве (1
-4). 
Одним  из  путей  решения  этой  проблемы  является  использование  метода  аэробно 
управляемого  культивирования  микроорганизмов  при  утилизации  и  переработки  органических 
отходов.  В  связи  целью  нашего  исследования  является  изучение  влияния  режима  рециркуляции 
активного ила на активность микробных сообществ.
 
Объектом исследования является активный и полужидких навозных стоков птичьего помета.
 
Результаты  наших  исследований  показали,  что  на  типовом  птицеводческом  комплексе  (3 
тысячи  голов)  ежегодно  образуется  до  1  млн.м
3
 
полужидких  навозных  стоков.  В  этом  объеме 
органического  сырья  содержится  1000  тонн  азота,  300  тонн  фосфора,  800  тонн  калия, 
микроэлементы,  ростовые  и  антибиотические  вещества.  Однако
 
утилизация  и  переработка  такого 
огромного  количества  органического  сырья  связано  с  большими  затратами,  энергоемкостью  и 
необходимостью специального оборудования, что не приемлема для хозяйства.
 
Нами 
сконструктирован 
экспериментальный 
модуль 
позволяющий 
управлять 
микробиологическими  процессами  при  переработки  отходов.  Модуль  имеет  ряд  преимуществ,  в 
частности,  при  использовании  ее  контролируется  скорость  сукцессии  микроорганизмов.  Для 
получения эффекта трансформации отходов и обеспечения стабильности микробного сообщества в 
модуле  требуется  не  только  исходная  микрофлора  и  субстрат,  но  и  определения  тактика 
культивирования микроорганизмов.
 
Возможность устойчивого существования экспериментально созданий ассоциации зависит от 
микроорганизмов –
 
партнеров и режима рециркуляции активного ила.
 
Установлено,  что  изменения  режима  эксплуатации  аэротенков  с  возвратом  биомассы  из 
отстойника  повышает  концентрацию  микроорганизмов  и  увеличивает  производительность 
сооружений.
 

10 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
Снижение  коэффициента  рециркуляции  с  2  до  0,5  привело  к  сокращению  нагрузки  на  ил 
более чем в 3 раза, а содержание загрязнений в очищенной воде при этом уменьшилось с 680 до 385 
мг/л.
 
Таким  образом  формируя  скорость  возврата  биомассы  микроорганизмов  из  отстойника  в 
аэротенк,  можно  регулировать  не  только  условия  жизнедеятельности  и  активность  микробных 
сообществ  в  экосистеме  очистительных  сооружений,  но  и  интенсифицировать  окислительные 
процессы в сооружениях дополнительных энергозатрат.
 
 
Литература:
 
1. 
Кривых  Л.И.  Утилизация  отходов  с  животноводческих  комплексов  и  ферм.  Практическое 
руководство. /Л.И.Кривых. –
 
Барнаул: РИО АИПКРС АПК. –
 
2005. Стр.40
 
2. 
Сидоренко О.Д. Биологические технологии утилизации отходов животноводства: Учебное пособие 

О.Д.Сидоренко, Е.В. Черданцев. –
 
М: изд
-
во МСХА. 2001. Стр.74
 
3. 
Сидоренко О.Д., Лисенков А., Шувариков А. Современные биотехнологии отходов животноводства. 

Журнал «Птицеводческое хозяйства. Птицефабрика» №3. 2011. Стр.20
 
 
 
Тоштемир Остонақулов, Зебинисо Абдурахимова
 
(Самарқанд, Ўзбекистон)
 
 
МИРЗАЧЎЛНИНГ ЎРТАЧА ДАРАЖАДА
 
ШЎРЛАНГАН ТУПРОҚЛАРИ УЧУН ЯРОҚЛИ 
НАВЛАРНИ ЎРГАНИШ
 
 
Ўзбекистон шароитида картошкадан юқори ва сифатли ҳосил олиш учун кўпроқ ўсув даври 70
-
90 кун бўлган тезпишар ҳамда ўртатезпишар навларни танлаб экиш керак деб ҳисобланади [1].
 
Шўрланган  тупроқ  шароитида  эртаги  муддатда  тезпишар  навларни  экиш  керак,  сабаби 
картошка  туганак  тўплаш  даври  тупроқда  туз  ҳаракати  фаоллашмаган  салқин  вақтга  тўғри  келади. 
Ёзги муддатда эса аксинча ўртапишар ва кечпишар навларни экиш тавсия қилинади. [2,3].
 
 
Мирзачўлнинг  жазирама  иссиқ  ва  қуруқ  иқлим  шароитида  картошкадан  яхши  ҳосил 
олиш  учун  навларни  тўғри  танлаш  муҳим  технологик  жараён  ҳисобланади.  Иқлим  шароитидан 
ташқари  картошканинг  ўсиб  ривожланишига  тупроқларнинг  шўрланиш  даражаси  ҳам  кучли  таъсир 
қилади.  Маълумки,  тупроқ  таркибидаги  зарарли  тузлар  миқдори  0,03%  дан  ошганда  картошканинг 
ўсиб  ривожланишига  салбий  таъсир  қилади.  Мирзачўлнинг  хлорид
-
сульфат  типли  ўртача  даражада 
шўрланган  тупроқлари  шароитида  картошка  етиштириш  технологиясини  жорий  қилиш  учун  нав 
танлаш  бўйича  махсус  дала  тажрибалари  ўтказилди  (1
-
жадвал).
 
Дала  тажрибаларида  (2012
-
2013  й) 
баҳорги  муддатда  2  та  нав  экиб  ўрганилди.  Тажрибада  фенологик  кузатиш,  навларнинг  биометрик 
кўрсайгичлари, маҳсулдорлик кўрсатгичлари ҳамда ҳосилдорлиги бўйича ўрганилди.
 
Баҳорги  муддатга  экилган 
Sante 
нави  15  кунда 
Sinora 
нави  эса  13  кунда  тўлиқ  униб  чиқади. 
Ўсимликлар  униб  чиқишидан  шоналашгача  бўлган  давр  12  кунни  ташкил  қилди.  Шоналашдан 
гуллашгача  бўлган  давр 
Sante 
навида  17, 
Sinora 
навида  эса  15  кунда  ўтганлиги  аниқланди. 
Ўсимликларнинг гуллашдан палакларга сарғайгунча ўтган давр 
Sante 
навида 52 кун, 
Sinora 
навида 50 
кунни ташкил қилди.
 
1-
жадвал
 
Фенологик кузатиш натижалари (2012
-
2013 й.)
 
 
Т/р
 
Навлар
 
Фазалараро даврлар давомийлиги (кунлар)
 
экишдан –
 
униб 
чиқишгача
 
униб чиқишдан
-
шоналашгача
 
шоналашдан
-
гуллашгача
 
гуллашдан
-
палаклар 
сарғайгунча
 
ўсув 
даври
 
 
Баҳорги муддатда
 

Sante 
(назорат)
 
15 
12 
17 
52 
82 

Sinora 
13 
12 
15 
50 
77 
 
2-
жадвал
 
Навларнинг биометрик кўрсатгичлари (ўсув даврининг охирида)
 
 
Т/р
 
Навлар
 
Ўсимлик 
бўйи,см
 
Барг сони, 
дона
 
Поя сони, 
дона
 
Ён шохлар 
сони,дона
 
 
 
Баҳорги муддатда
 
 

Sante 
(назорат)
 
64,0 
111,0 
3,2 
7,8 

Sinora 
73,0 
166,0 
4,2 
9,7 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
11 
 
 
 
Фенологик кузатиш натижаси бўйича баҳорги муддатга экилган 
Sante 
навининг ўсув даври 82 
кун, 
Sinora 
навиники  эса  77  кунни  ташкил  этиб,  ҳар  иккала  нав  ҳам  ҳалқаро  классификатор  бўйича 
тезпишар  навлар  қаторига  киради  (1
-
жадвал).  Тажрибада  навларнинг  биометрик  кўрсатгичлари 
(ўсимлик  бўйи,  барг,  поя,  ён  шохлар  сони)  ўрганилиб,  Мирзачўлнинг  шўрланган  тупроқ  ва  жазирама 
иссиқ  иқлим
-
шароитига  ушбу  навларнинг  ўсиш  ва  ривожланиш  жадаллиги  ўрганилди.  Баҳорги 
муддатга экилган 
Sante 
навининг бўйи 64,0 см, барг сони 111,0 дона, поя сони 3,2 дона, ён шохлар 7,8 
донани ташкил қилган бўлса, 
Sinora 
навида 73 см, 166,0 дона, 4,2 дона ва 9,7 донани ташкил этди.
 
3-
жадвал
 
Навларнинг маҳсулдорлик кўрсатгичлари (2012
-
2013 й.)
 
 
Т/р
 
Навлар
 
1 тупдан олинган 
ўртача ҳосил, г
 
1 тупдаги ўртача 
туганак сони, 
дона
 
1 та туганакнинг 
ўртача массаси, г
 
 
Баҳорги муддатда
 

Sante 
(назорат)
 
480,0 
7,0 
68,5 

Sinora 
510,0 
6,6 
77,2 
 
4-
жадвал
 
Картошка навларнинг ҳосилдорлиги (2012
-
2013 й.)
 
 
Тр
 
Навлар
 
Ҳосилдорлик, т/га
 
1-
такрор
 
2-
такрор
 
3-
такрор
 
Ўртача 
ҳосилдорлик
 
 
Баҳорги муддатда
 

Sante 
(назорат)
 
18,7 
19,8 
20,9 
19,8 

Sinora 
23,6 
22,9 
22,5 
23,0 
 
Ҳар  бир  такрордан  10  дона  ўсимликнинг  ҳосили  ўлчаниб,  ўртача  олинган  маҳсулдорлик 
аниқланди.  Баҳорги  муддатга  экилган 
Sante 
навида  1  тупдан  олинган  ўртача  маҳсулдорлик  480,0  г, 
туганак  сони  7,0  дона  ва  1  та  туганакнинг  ўртача  вазни  68,5  граммни
 
ташкил  қилган  бўлса 
Sinora 
навида юқоридагиларга мос равишда 510,0; 6,6; 77,2 ни ташкил этди.
 
Тажрибада ҳосилни йиғиштириш пайтида навларнинг ўртача ҳосилдорлиги ҳам ўрганилди (4
-
жадвал).  Ҳар  бир  такрордан  28  м
2
 
дан  олинган  ҳосил  1  га  майдон  ҳисобига  айлантирилиб,  шартли 
ҳосилдорлик ҳам аниқланди. Баҳорги муддатга экилган 
Sante 
навидан ўртача 19,8 т/га ҳосил олинган 
бўлса 
Sinora 
навидан 23,0 т/га ҳосил олинган.
 
Мирзачўлнинг шўрланган тупроқлари шароитида 
Sinora 
навидан баҳорги муддатда экилганда 
23,0 т/га ҳосил олинган ва бу нав назоратга нисбатан 3,2 т/га кўп ҳосил бериб, ушбу тупроқ ва иқлим 
шароитига яроқли нав сифатида экишга тавсия қилинди.
 
 
АДАБИЁТЛАР
: 
1. 
Остонақулов Т.Э. Сабзавот экинлари биологияси ва ўстириш технологияси. –
 
Т.: 1997. –Б. 300
-335. 
2. 
Зуев
 
В.И. Действие засоления почвы на картофель // Особенности технологии возделывания / Сб. 
ст. Возделывание картофеля на засоленных почвах. –
 
Тошкент, 2004. –
 
С. 9–
24. 
3. 
Зуев В.И. Особенности возделывания овощных культур на засоленных почвах. –
 
Т.: Фан. 1977. –С. 
18-34. 
 
Научный руководитель:
 
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, ректор Самаркандского 
сельскохозяйственного института, Остонакулов Тоштемир Эшимович.
 
 
 
 

12 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
СЕКЦІЯ: ГЕОРАФІЯ ТА ГЕОЛОГІЯ
 
Олександр Єшану
 
(Одеса, Україна)
 
 
АВТОМАТИЗАЦІЯ АВІАЦІЙНИХ
 
ПРОГНОЗІВ ПОГОДИ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРОВАНОГО 
СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ EMBARCADERO RAD STUDIO XE2
 
 
У  відповідності  до  закону  України  від  12.10.2010
 
р.
 
№  2519
-17 
до  пріоритетних  напрямів 
розвитку  науки  і  техніки  на  період  до  2020  року  входять  інформаційні  та  комунікаційні  технології
  [5]. 
Наказом Держгідромету від 28.10.2010 р. № 60 було затверджено «Вимоги до підготовки авіаційного 
метеорологічного персоналу», що були розроблені з метою встановлення основних принципів освіти, 
підготовки  і  кваліфікації  авіаційного  метеорологічного  персоналу  в  Україні.  Згідно  з  цим  документом 
робота  в  технічних  напрямках  діяльності,  пов’язаних  із  приладами,  спостереженнями  й  вимірами, 
обробкою,  аналізом  і  передачею  даних,  все  більше  стає  автоматизованою,  а  метеорологи  повинні 
бути  знайомі  з  основними  методами  спостережень  і  приладами,  а  також  спроможні  користуватися 
комп’ютерними  пристроями,  програмами  обробки  і  розповсюдження  даних.  В  перелік  загальних  та 
спеціальних навиків  аналізу  та прогнозу  погоди, якими повинні володіти метеорологи,
 
входить  такий 
навик:  знати  й  уміти  застосовувати  технології  використання  різних  виробничих  автоматизованих 
систем, комплексів,  АРМів, технології обробки, відображення та розповсюдження даних.  Виходячи зі 
зазначеного, можна також зробити висновок, що автоматизація авіаційних прогнозів є вкрай важливим 
і  актуальним  завданням,  особливо  з  урахуванням  сучасних  вимог  до  знань  та  компетентності 
метеоролога, що обслуговує польоти авіації.
 
Модернізація авіаційного метеорологічного забезпечення передбачає певні
 
заходи з мінімізації 
людського фактора в ланцюзі «спостереження –
 
обробка –
 
прогнозування –
 
передача –
 
доведення до 
споживача  фактичної  та  прогностичної  метеорологічної  інформації».  У  числі  вітчизняних  вчених 
визнаним  фахівцем  з  питань  автоматизації  метеорологічного  забезпечення  польотів  є  С.В.  Солонін, 
який  доклав  багато  зусиль  в  цій  царині.  В  Україні  плідну  роботу  веде  В.В.  Міхайловський,  який 
впровадив  у  сучасну  оперативну  практику  видатну  розробку  –
 
автоматизоване  робоче  місце  (АРМ) 
синоптика [1].
 
Об’єктом  дослідження
 
є  розрахункові  методи  прогнозу  небезпечних  явищ  погоди,  які 
дозволяють  метеорологу  на  основі  доступних  фактичних  (прогностичних)  метеоданих  визначити  на 
найближчі  декілька  годин  (добу)  ті  чи  інші  метеовеличини,  явища  погоди.  Пік  популярності 
розрахункових  методів  приходився  на  70–
90-
і  роки  XX  століття,  коли  відбувалося  їх  оформлення  та 
впровадження в оперативну практику. При цьому розрахункові методи приймали графічну форму, що 
полегшувало  роботу  метеоролога,  дозволяючи  уникнути  складних  розрахунків  за  громіздкими 
формулами. Бурхливий розвиток мезомасштабних моделей частково витіснив розрахункові методи з 
ужитку,  але  вони  до  останнього  часу  залишаються  невід’ємною  частиною  оперативної  практики. 
Наприклад, у США авторські методики Міллера з прогнозування шквалів середини минулого століття 
[7] дотепер не втратили актуальності і наведені в діючій настанові [6] для військових метеорологів цієї 
країни,  виданій  у  1998  р.,  тобто  навіть  у  передових  розвинутих  країнах,  де  інформаційні  технології 
стрімко  розвиваються,  розрахункові  методи  користуються  довірою  і  залишаються  поважним 
інструментом в руках прогнозиста. На протязі останніх 20 років в метеорологічних службах ряду країн 
розроблялися  відповідні  програмні  засоби  для  впровадження  ефективних  технологій  прогнозування 
погоди  (наприклад,  геоінформаційна  система  «Метео»  в  Росії  [2]),  а  перевірені  часом  розрахункові 
методи закладалися в ці програмні комплекси як окремі структурні елементи.
 
Яскравим  прикладом  вирішення  задачі  з  автоматизації  розрахункових
 
методів  прогнозів  є 
інформаційна система «МетеоЭксперт»
 
[4, с. 432], що набула певного поширення в державах СНД.
 
Переведення  існуючих  розрахункових  методів  в  електронний  вигляд  може  полегшити  роботу 
прогнозиста,  зменшуючи  витрати  часу  при  збереженні  наочності.  До  того  ж,  розрахункові  методи 
можуть  доповнюватися  різними  поправками  на  місцеві  умови,  а  їх  величину  встановлюватиме 
прогнозист.  Електронна  реалізація  має  компактний  вигляд  та  зручний  доступ.  Графічні  побудови 
виконуватимуться  автоматично,  що  зменшує  кількість  помилок,  які  виникають  за  рахунок  людського 
фактора.
 
Метою  роботи
 
є  створення  прикладної  комп’ютерної  програми  («Електронна  реалізація 
авіаційних  прогнозів  погоди»),  яка  реалізує  інтерфейс  користувача  для  розрахункових  методів 
прогнозу.  В  якості  інструменту  для  розробки  програми  використовується  інтегроване  середовище 
розробки 
Embarcadero  C++Builder 
XE2,  що  входить  до  складу  Embarcadero  RAD  Studio  X
E2. 
Для 
візуалізації  графіків  та  номограм  задіяні  можливості  бібліотеки  графічних  компонентів 
TeeChart 
Standard.  Основним  методом  досягнення  поставленої  мети  є  візуальне  об’єктно
-
орієнтоване 
програмування мовою 
C
++. Вибір цих інструментів обумовлений їх надійністю та функціональністю [3], 
вони перевірені часом і використовувалися для створення багатьох програмних засобів оперативного 
метеорологічного призначення, в тому числі українського АРМ синоптика.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
13 
 
 
Програма  «Електронна  реалізація  авіаційних  прогнозів  погоди»  містить  в  собі  інтерактивну 
бібліотеку  розрахункових  методів  для  прогнозу  хмарності,  туману,  гроз,  шквалів  та  обмерзання. 
Прогноз хмарності включає в себе прогнозування кількості хмарності (неконвективної та конвективної) 
та висоти нижньої межі (методи Гоголевої, Спаришкіної, Лугченко, Рубінштейна). Для прогнозу туману 
реалізовано методи Звєрєва, Кошеленко, для гроз –
 
методи Вайтинга, Фауста, для шквалів –
 
методи 
Решетова,  Пєскова  та  Снітковського,  для  обмерзання  –
 
методи  Абрамович  (обмерзання  в  хмарах), 
Ягудіна (ожеледь).
 
Після  запуску  прикладної  програми  з’являється  її  основне  вікно  (рис.  1),  яке  дозволяє 
користувачеві  вивести  на  екран  електронну  реалізацію  одного  з  розрахункових  методів  прогнозу. 
Доступ  до  кожного  з  методів  є  досить  простим,  бо  розрахункові  методи  графічно  об’єднані  в  певні 
іменовані  групи  (контейнери  сріблястого  кольору  у  вигляді  прямокутних  рамок  із  заголовками)  в 
залежності від того, що прогнозується.
 
В  якості  елементів  керування  використовуються  кнопки,  на  яких  написами  позначено  назви 
методів.  Натискання  кнопки  дозволяє  викликати  вікно  з  електронною  реалізацією  відповідного 
розрахункового методу прогнозу.
 
 
 
Рис. 1. Основне вікно прикладної програми.
 
 
Вікно з електронною реалізацією розрахункового методу (в якості приклада на рис. 2 наведено 
метод  Фауста  для  прогнозу  гроз)  має  вигляд  окремої  форми,  де  її  ліва  частина  містить  поля  (вікна 
редагування або так звані «випадні списки») для введення вихідних метеоданих, поля для виведення 
результатів  проміжних  розрахунків  та  елементи  керування  (кнопки),  а  права  частина  являє  собою 
графік  (для  більш  складних  методів  –
 
сімейство  графіків),  де  під  час  роботи  наносяться  необхідні 
побудови  (стрілки  червоного  кольору).  Всі  необхідні  розрахунки  та  графічні  побудови  виконуються 
автоматично після натискання кнопки «Прогноз», а сам текст прогнозу виводиться в панель червоного 
кольору. В
 
межах графіка реалізована хрестовина, що прив’язана до покажчика миші й повторює всі 
його переміщення. Колір хрестовини дозволяється змінювати за бажанням користувача (за допомогою 
кнопки «Колір хрестовини»). Передбачається, що нанесені графічні побудови зберігаються на графіку 
після  кожного  натискання  кнопки  «Прогноз»,  але  при  необхідності  видалити  всі  попередні  графічні 
побудови  таку  можливість  надає  кнопка  «Очистка  графіка».  Для  всіх  основних  компонентів  форми 
забезпечена поява так званих «ярличків підказок», що з’являються, коли користувач затримує курсор 
миші над відповідним компонентом.
 
Для  отримання  текстових  прогностичних  висновків  (в  категоричній  формі)  в  розрахункових 
методах  аналітичним  шляхом  визначається,  в  яку  частину  графіка  потрапить  точка,  або  графік 
використовується  в  якості  проміжного  засобу  (як  у  методі  Фауста  на  рис.  2)  для  отримання  певних 

14 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
кількісних критеріїв. Тому кожній кривій на графіку ставиться у відповідність рівняння функціональної 
залежності (наприклад, у вигляді полінома).
 
Системні вимоги для роботи прикладної програми є наступними:
 
 

 
операційна система: 
Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8; 
 

 
місце на диску: 
3
0 Мбайт вільного простору;
 
 

 
роздільна здатність екрана: 
1
024×
768 
пікселів.
 
 
 
Рис. 2. Вікно з електронною реалізацією розрахункового методу Фауста.
 
 
На підставі проведеної роботи можна зробити наступні висновки.
 
1. Визначено шляхи модернізації інструментарію оперативної практики.
 
2.  Розроблена  прикладна  програма  задовольняє  загальним  вимогам  до  комп’ютерних 
навчальних програм, тому може використовуватися в якості педагогічного програмного засобу під час 
проведення практичних занять та навчальних практик студентів або курсантів.
 

Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


©emirsaba.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет